Із одного куща — 600 горішків

Наприкінці червня 48-річний газда висіяв у відкритий грунт насіння чуфи

 

Ці земляні горішки, які на смак схожі на мигдаль, Станіслав Огир вирощує вже десятий рік. Називає їх джерелом вітамінів. Із одного куща він збирає близько 600 плодів — смачних, цілющих і поживних, а з відра насіння — мішок.
«Чекайте, ось зараз пригощу вас натуральним енергетичним напоєм, — усміхається газда, — а тоді й поговоримо». Він швидко обсмажує на сковорідці дрібні горішки чуфи. Потім перемелює у кавомолці і заливає окропом. «Усе, — каже, — тепер можемо спілкуватися і смакувати наше «какао» з чуфи. Зранку вип’ю чашку і до вечора, здається, не втомлююся».
Екзотичний напій і справді смачний — навіть не віриться, що із земляних горішків, вирощених на грядці. «Тепер у мене, — хвалиться співрозмовник, — ціла плантація чуфи — 10 сотих. А починав із кількох квадратних метрів. Де взяв насіння? Купив у дідуся-ентузіаста. У нього ж розпитав і про технологію вирощування. Власне, нічого складного: не треба ні прополювати, ні підживлювати. Чуфа росте мов на дріжджах на грунтах майже всіх типів. Головне — правильно висадити: на поверхні грунту «малюю» коло — глибина його приблизно 3 сантиметри — і викладаю насіння. Що це дає? Чуфа швидко утворює шось на кшталт куща і витісняє зілля. Відстань у міжрядді і між кущами — 50—60 сантиметрів. Що я роблю протягом сезону? Двічі підгортаю, як картоплю — от і все. Першого разу — коли висота бадилля приблизно 15 сантиметрів, а другого — 40. Така агротехнічна операція підвищує врожайність. Точніше, стимулює утворення додаткової зав’язі. Не повірите, але з одного куща у жовтні ми збираємо близько 600 горішків — без «хімії» і органіки. До речі, мало не забув: щоб насіння швидше проростало, обов'язково замочую його у воді на п'ять діб».
Тепер у сім’ї Огирів «земляний мигдаль» постійно на столі. Із нього роблять не тільки «какао», а й цілющі настоянки, ба навіть горіхове молочко. «Рецепт простий, — пояснює Станіслав Миколайович. — Перемелюємо горішки на борошно і заливаємо окропом. Горіхове молочко навдивовижу смачне. І знаєте, чому? Бо в земляних горішках приблизно 25 відсотків цукрози. А ще вдосталь жирних кислот. Земляний мигдаль — чудовий продукт і для «сердечників», і для «діабетиків», оскільки нормалізує роботу серця, знижує рівень цукру у крові. Повірте, я закохався в цю культуру, як то кажуть, із першого погляду. Хтось засаджує грядки картоплею, а я — чуфою. Врожай починаємо збирати в жовтні: викопуємо горішки — і на металеве сито. Там відокремлюємо від них рештки грунту і бадилля. Де сушимо їх? У затіненому місці. А потім охоче вживаємо і сирими, і смаженими, а ще додаємо в торти і навіть робимо шоколадне масло. Повірте, земляні горішки — унікальна культура: невибаглива, помічна і безвідходна. Листя використовуємо для цілющих чаїв, а бадиллям набиваємо подушки. Врожаю чуфи із десяти сотих площі вистачає і нам, і сусідам, і знайомим. Охоче ділимося горішками із замовниками з інших населених пунктів. Нехай люди вирощують — на здоров'я. До слова, ця культура не виснажує грунтів, а збагачує їх на азотисті сполуки».

Володимир ІСАЄВ
Переглядів: 53 | Коментарів: 0


Додати новий коментар