Костя звикає до нового серця

Тринадцятирічний Костя Щербина два роки не ходив до школи. І ось 2 вересня цього року він, як і тисячі дітей по всій Україні сів за парту й розгорнув чистий зошит. На уроках Костя уважний і зосереджений, піднімає руку і долучається до обговорення питань учителя. Але час від часу на його мобільному телефоні дзвенить будильник — нагадування, що потрібно приймати ліки, які для Кості життєво необхідні. Починати все з чистого аркуша, надолужувати пропущене і ніяк не забути пережитого — це чекає на звичайного худенького хлопчика із села Вовчик, що на Лубенщині. У його грудях б’ється донорське серце.
…Хвороба щойно народженого немовляти проявилася на третьому тижні життя, її серйозність довели медичні фахівці обласної лікарні. А потім були численні консультації та огляди полтавських і київських спеціалістів. Костя навчався в початковій школі, та після перенесеного бронхіту стан хлопчика погіршився. Мама Вікторія розуміла, що порятунок сина — це донорське серце. І почалася реальна боротьба за життя. Найперше треба було подати документи до Міністерства охорони здоров’я, що й зробила сім’я Щербин у 2017 році, однак заплановані на операцію кошти були вже використані. Можна назвати дивом те, що прізвище Кості Щербини з’явилося в додатковому списку на отримання коштів на операцію. Батьки самі обрали країну — нею стала Індія, зокрема південне місто Ченнаї. Сама операція коштувала 100 тисяч  доларів. Крім того, українці повинні були мати на проживання 10 тисяч доларів, а ще на них чекала оплата авіаперельоту, додаткових обстежень. Кожна гривня мала вагу, і на допомогу прийшли як небайдужі односельці, так і волонтерські організації.
Нарешті сума була зібрана, і Костя з мамою вилетіли в Індію. Дорога в екзотичну країну була нелегкою й довгою (14 годин!), тому самопочуття хлопчика погіршилося, і він опинився в реанімації. Після цього тиждень обстежень, оформлення всіх необхідних документів і черга на операцію тривалістю півроку.
Вражає кількість сподівань на операцію: десять разів мама із сином приїжджали до лікарні з надією, що орган підійде за сумісністю, і лише одинадцята спроба виявилася результативною.
— Опівночі 28 квітня 2018 ро-ку до лікарні було доправлене донорське серце жінки, а о п’ятій ранку лікар запевнив мене, що орган пересаджено успішно, — згадує мама хлопчика Вікторія. — Четвертого дня Костя вже сидів, а п'ятого — підводився і ходив. Упродовж двох місяців ми ще жили в Індії, придбали дорогі індійські ліки, потрібні для постійної підтримки донорського серця, щоб не відбулося відторгнення. Дуже боляче, що вдома ми почуваємося незахищеними: кошти мусимо шукати самостійно, ліки в Україну завозять неякісні, консультуватися немає в кого — треба летіти в Індію.
На свій день народження, 27 вересня, Костя вирушає разом із мамою у Карпати. Його і таких, як він очікує сходження на найвищу вершину України — Говерлу. Але мені здається, що шлях до неї видасться усім учасникам дитячою забавкою порівняно з тими випробуваннями, які випали на долю ще маленьких, але таких мужніх і сміливих людей. Хочеться вірити, що наша медицина в майбутньому зможе забезпечити проведення найскладніших операцій в Україні  із подальшою реабілітацією, забезпечить якісними ліками й дасть упевненість у повному одужанні й повноцінному житті.
Для небайдужих номер картки «ПриватБанку»: 5168 7426 0061 6282 (мама — Вікторія Анатоліївна Щербина). Для підтримки донорського серця необхідні дороговартісні ліки. Повний пакет документів та медичних висновків наявний у батьків Кості. Контактний телефон: (099) 431-53-44.
Дарина ТКАЧУК