Cуспільно-політичні настрої населення

Аудиторія — населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність — 2 500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю («face-to-face»). Помилка репрезентативності дослідження — не більше 2%. Термін проведення дослідження — 13—17 грудня 2019 року.

Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» протягом 13—17 грудня 2019 року, 40% опитаних вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 38% — у неправильному, 22% — не змогли оцінити. За останні 2 тижні відбувся ріст позитивних оцінок (з 33% до 40%) та зменшення негативних (з 48% до 38%). В результаті показники повернулися до рівня, який фіксувався у жовтні. Відносно більше оптимістів щодо ситуації в країні серед жителів Півдня України, молодших опитаних і виборців партії «Слуга Народу».

За останні два тижні рівень задоволеності роботою Президента Володимира Зеленського зріс з 53% до 62%, а незадоволення — зменшився з 33% до 25%. 

Діяльністю голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова задоволені 36%, незадоволені — стільки ж. Чверть не змогла  оцінити його роботи. Натомість роботою парламенту задоволені менше: 29% — позитивно оцінили його роботу, 51% — негативно, 21% — не змогли оцінити. 

Подібна тенденція і в оцінках роботи уряду: діяльністю Прем’єр-міністра Олексія Гончарука задоволені відносно більше, аніж роботою всього Кабміну. 35% — висловили задоволеність діяльністю очільника уряду, 35% — невдоволені, 30% — не змогли оцінити. 29% — задоволені роботою Кабміну, 45% — незадоволені, чверть опитаних не відповіла  на це питання. 

За останній місяць рівень задоволеності діяльністю Прем’єра та Верховної Ради дещо зріс. 

Третина опитаних українців вважають, що за підсумками року у діях Президента Володимира Зеленського було більше успіхів, аніж невдач. 41% — сказали, що у діях Глави Держави успіхів та поразок було порівну. Лише 14% — зазначили, що у його роботі переважали невдачі. Останню тезу найбільше підтримують виборці партії «Європейська Солідарність». 

Натомість, оцінюючи діяльність Кабінету Міністрів та Верховної Ради, респонденти були більш критичними: близько чверті українців вважають, що в їхніх діях було більше невдач. Близько 40% — сказали, що успіхів та невдач було порівну, і лише близько 10% — вважають, що було більше успіхів. Цікаво, що більш критичні оцінки щодо роботи цих інституцій спостерігалися серед виборців усіх парламентських партій за винятком партії «Слуга Народу». Водночас навіть серед симпатиків цієї політичної сили переважали нейтральні оцінки. 

Станом на середину грудня лідером електоральних симпатій українців є партія «Слуга Народу», яку підтримують майже 48% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 11,4% — підтримують партію «Опозиційна платформа — За життя», 9% — партію «Європейська Солідарність», 7,8% — ВО «Батьківщина», 4,4% — партію «Голос». Рейтинг інших політичних сил — менше 3%. Тих, хто не визначився, — близько 16%.

Рейтинг довіри українців очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 67% опитаних і не довіряють — 25%. Далі — Дмитро Разумков — 28% і 44% відповідно, Святослав Вакарчук — 28% і 59%, Юрій Бойко —  23% і 58%, Олексій Гончарук — 22% і 44%, Юлія Тимошенко — 19% і 74%.

66% опитаних зазначили, що добре поінформовані про саміт у Нормандському форматі, який відбувся 9 грудня. Із них близько 40% вважають результати проведення саміту швидше успіхом Президента Володимира Зеленського, половина — ані успіхом, ані невдачою. Тільки 7% — побачили лише негативні результати.

20% респондентів щось чули про саміт, лише 12% — не знають нічого. Найбільш поінформовані про саміт старші респонденти, виборці партій «Європейська Солідарність» та «Опозиційна платформа — За життя».

Після саміту в Парижі українці покращили своє ставлення до канцлера Німеччини Ангели Меркель (позитивне ставлення зросло з 60% до 69%) та президента Франції Емманюеля Макрона (з 39% до 52%). В результаті Меркель вперше за останні 5 років очолила рейтинг світових лідерів за оцінками українців, випередивши президента Білорусі Олександра Лукашенка, до якого позитивно ставляться 65% опитаних українців.

Ставлення до президента РФ Володимира Путіна не змінилося: позитивно ставляться — 16%, негативно — 72%.

Оцінки Макрона та Меркель більш-менш рівномірні за регіональним та електоральним розподілом. Натомість у ситуації з Лукашенком та Путіним спостерігаються чіткі відмінності: останнім значно більше довіряють на Півдні та Сході України. Симпатики партій «Європейська Солідарність» та «Голос» дещо менше довіряють Лукашенку, більше — прихильники партії «Опозиційна платформа — За життя». Натомість останні — єдині серед симпатиків парламентських політичних сил, які довіряють Путіну.

За останній місяць зросла кількість респондентів, які вважають Росію країною-агресором щодо України (з 64% до 70%). Протилежної думки дотримується 21% опитаних. Останніх найбільше на Півдні та особливо на Сході країни і серед симпатиків партії «Опозиційна платформа — За життя».

Майже дві третини опитаних підтримують дипломатичні шляхи розв`язання проблеми на Донбасі: 38% — підтримують ідею припинення вiйськових дiй i визнання територій тимчасово окупованими, замороження конфлікту, 22% — за надання цим територіям статусу автономії у складі України. Лише 8% респондентів — за їхнє повне відділення. З іншого боку, продовження військових дій до повного відновлення української влади на Донбасі підтримують 16% опитаних. За останній місяць кількість прихильників воєнного шляху вирішення питання щодо окупованих територій дещо зменшилася. Найбільше їх серед симпатиків партії «Європейська Солідарність», найменше —  серед прихильників «Опозиційної платформи — За життя».

Чверть опитаних вважають, що для встановлення миру на Донбасі потрібно менше одного року, третина респондентів стверджують, що для цього потрібно від 1-го до 5 років, 16% — понад п’ять років. Лише 7% опитаних зазначають: встановити мир на окупованому Донбасі неможливо. Натомість щодо тривалості повного повернення територій окупованого Донбасу думки дещо відрізняються: 22% — вважають, що для цього потрібно понад п’ять років, третина — від 1-го до 5 років і лише 14% — стверджують, що потрібно менше року. Лише 9% — вважають, що окуповані території на Сході України повернути неможливо. У швидке встановлення миру частіше за інших вірять жителі Сходу, натомість щодо термінів реінтеграції думки менш оптимістичні. 

У грудні зросла підтримка проєвропейського вектора розвитку країни: 60% — підтримують вступ до Євросоюзу (57% — у листопаді), 52% — підтримують вступ до НАТО (48% — у листопаді). Надалі у питаннях зовнішньополітичної орієнтації України спостерігаються чіткі регіональні відмінності: прихильників прозахідного напрямку руху країни більше на Заході та у Центрі, противників — на Півдні та Сході. Серед жителів південно-східних областей переважає підтримка ідеї про рівновіддаленість від Росії й Заходу або ж проросійську орієнтацію.