Завели чи не завели: кумедна історія про трактор-постамент у Кобеляках

Усі полтавці, від старого до молодого, хоча б один раз бували, а можливо, й фотографувалися біля трактора, що стоїть на постаменті перед будівлею колишнього управління агропромислового розвитку в Кобеляках. Але не всі знають, що з цією історичною пам’яткою пов’язані досить цікаві історії. Про одну з них розповідають «Кременчуцькі новини».

Уперше історію про трактор довелося почути від відомого в Кобеляках і за його межами підприємця Олександра Бистрякова. Олександр Вікторович розповів, що раніше, в 60—70 роках минулого століття, ця техніка у вигляді пам’ятника стояла на майданчику між будівлею колишньої комунальної аптеки (у ті часи — кулінарія) та комплексом козацької слави. І нібито кілька кобеляцьких мотористів, які працювали в «Сільгосптехніці», побилися об заклад, що один із них заведе двигун трактора-пам’ятника. І таки завів.

Ось як про ту давню історію розповідав Олександр Бистряков: «Хлопці добре випили. І один із них сказав, що заведе трактор прямо на постаменті. Взяли мотузки, масло, солярку — і таки завели. Але хтось викликав міліцію. Хлопців «загребли», посадили в «клітку» і дали по 15 діб арешту. Однак у той час були жнива. Почала ламатися техніка в полях. Кинулися — а ремонтувати нікому, мотористи ж «сидять». І тодішній перший секретар райкому Володимир Чернявський пішов до тодішнього начальника міліції і відпросив мотористів. Їх випустили. Ту історію добре знає Михайло Ніколенко. Я ж молодий зовсім був, а він тих хлопців особисто добре знав».

Михайло Ніколенко підтвердив, що знає й історію зі спробою завести пам’ятник, і її учасників. Щоправда, за його словами, все відбувалося дещо прозаїчніше. «Загалом зараз так, як тоді, не п’ють. Тоді ж пили всі — від перших секретарів до звичайних трактористів. У «Сільгосптехні-ці» день, коли давали зарплату, називався «днем пісні». Могли й наприкінці звичайного робочого тижня взяти пару трилітрових банок самогону, якоїсь нехитрої закуски, виїхати «на природу», напитися і грати у футбол. А закушували часто знаєте чим? Обривали зелені абрикоси. Їх називали «котлетами». А легендарні місцеві футболісти Сіма, Пуп і Чуп перед матчем випивали по двісті грамів горілки, грали, забивали голи, у перерві між таймами ще випивали і вигравали змагання. Пили, але при цьому ще й працювали добряче. Зараз такого немає. Зараз або працюють, або п’ють, поєднувати вже не вдається», — згадує пан Михайло.

Щодо історії з трактором на постаменті, то, за словами Михайла Ніколенка, спроба його завести виявилася невдалою. «Тих хлопців добре пам’ятаю. Таки добрі мотористи були. Але трактора вони не завели. Було їх троє — два Григорії та Михайло. Пили хлопці в павільйоні у Тьопи, там зараз руїни кафе «Молодіжне». Пили-пили та й вирішили завести трактор. Упевнений, їм би не вдалося. Але експеримент хлопців припинили міліціонери, які якраз проїжджали мимо. На п’ятнадцять діб мотористів не садили. І ніхто за них не просив. Самі відпросилися, а потім міліціонерам їхню техніку ремонтували», — розповів він.

За словами Михайла Ніколенка, згодом трактор зняли з постаменту і поставили в музеї при «Сільгосптехніці». А ще через деякий час місцевий партійний чиновник Леонід Перекопний вирішив встановити трактор уже на постаменті поряд із будівлею сільгоспуправління. Там він стоїть і до цього часу.