Забуті сторінки історії Карлівщини: звернення до витоків

Нове видання оформлене зі смаком.
 

Серед вікопомних подій року, що минає, важливою віхою для нашого краю є 155-річчя Полтавського сільськогосподарського товариства. Саме до цієї дати цими днями в полтавському видавництві «Дивосвіт» побачила світ  книга краєзнавців Віктора Самородова та Зої Бондаренко «Карлівська складова Костянтиноградського сільськогосподарського товариства (1899—1917 рр.): зародження, діяльність, постаті». 

Видання наголошує, що сільськогосподарські товариства — одні з найцікавіших і водночас найменш досліджених громадських об’єднань. Вони виникали з ініціативи вчених, землевласників, приватних осіб і діяли за принципом саморегулювання. Створення сільськогосподарських товариств на Полтавщині і зокрема на Карлівщині — це унікальне як за своєю суттю, так і за надбаннями не тільки в аграрній галузі, а й у збереженні генетичної ідентифікації нації. Подібного цілісного дослідження про Карлівщину ще не було. Автори використали і вивчили великий пласт історичних джерел, опрацювали значну кількість наукових видань. Тож читачі мають змогу відкрити для себе нові сторінки аграрної історії Полтавщини. 

Книжка розповідає про історію громадської ініціативи, яка ставила перед собою завдання покращити розвиток сільського господарства в регіоні. Основними напрямками діяльності згаданих товариств стали організація науково-дослідної роботи в аграрній галузі, видання періодичних видань, поширення сільськогосподарських знань та розвиток аграрної освіти, підвищення культури виробництва, а також доходів, допомога сільським працівникам у раціоналізації господарства. Читаючи книгу, дізнаємося про основні сільськогосподарські товариства, що діяли на теренах Карлівщини, про їхню наукову роботу, організацію дослідних і показових ділянок та полів. 

Автори видання в хронологічному порядку викладають відомості про виникнення товариств у нашому краї та висвітлюють їхню діяльність, яка була спрямована на пошук раціональних заходів та підвищення культури ведення землеробства, на поширення найновіших агроекономічних знань, передової техніки, обслуговування потреб селян і землевласників. У праці велика увага приділена просвітницькій діяльності карлівських товариств із поширення передового досвіду на основі проведення бесід, лекцій, читань, виставок, конкурсів, публікацій спеціальних видань. 

Не помилюся, коли скажу, що це перше видання, яке надає узагальнені статистичні дані щодо розповсюдження сільськогосподарських товариств на Карлівщині, бо до цього часу були практично відсутні будь-які публікації на цю тему. Опрацювавши наявний матеріал, крає-знавці коротко охарактеризували товариства, що діяли на Карлівщині, їхню роботу як структурних підрозділів Костянтиноградського сільськогосподарського товариства, створеного в 1899 році. І хоч більшість із них після жовтневого перевороту 1917 року припинили свою діяльність, їхні прогресивні починання відіграли важливу роль у розвитку регіону, здійснили вагомий внесок у становлення і розвиток наукових основ сільського господарства. 

Особливу увагу читачів приверне розділ «Члени сільськогосподарських товариств — творці аграрної слави Карлівщини». Саме в ньому викладені цікаві біографічні нариси про видатних діячів краю й висвітлюються професійні здобутки кожного з носіїв новаторських ідей. Серед них і вже відомі особистості — П. М. Дубровський, П. І. Гриневич, С. І. Гриневич, О. О. Іллічевський, А. Є. Кулижний, Д. Н. Лисенко, і нові постаті — С. Н. Гуменюк,   С. В. Скандраков, А. Ю. Тесля й інші науковці, які діяли на благо покращення сільського господарства Полтавщини і зокрема Карлівщини.

 Актуальним і цікавим для  шанувальників історії та свого родоводу стане й висвітлення списків дійсних членів першого та другого Карлівських сільськогосподарських товариств. Нова книга естетично оформлена,  у ній є багато якісних світлин, які публікуються вперше. Рецензоване видання є важливим внеском в історію сільськогосподарської науки, воно доволі грунтовне й вмотивоване і, безперечно, заслуговує на увагу небайдужих читачів не лише Полтавщини, а й усієї України. Книга буде цікавою для всіх  шанувальників історії рідного краю, адже в ній розкрита багатогранна широкомасштабна колоритна палітра становлення та розвитку перших сільськогосподарських товариств на наших теренах, діяльність видатних постатей та багато-багато іншої безцінної інформації. Саме з таких історій можна, як із цеглинок скласти великий будинок історії нашої Полтавщини.

Ірина ФЕДОРЧЕНКО,

директорка Карлівського історико-краєзнавчого музею

Газета "Вечірня Полтава"
Переглядів: 6 | Коментарів: 1


Додати новий коментар

Зображення користувача Thdqxr.

rocaltrol 0.25mg brand <a href="https://rocaltrtn.com/">calcitriol uk</a> rocaltrol online