Художники рятують пирятинські пам’ятки архітектури від забуття

Герої цієї розповіді — кількадесят небайдужих людей із Пирятина, які взялися створювати альбом замальовок місцевих історичних будівель. Вони вважають, що зберігати пам’ятки архітектури можна не лише фізично, а й у враженнях та свідомості людей. Занедбані, напівзруйновані, спотворені перебудовами — такі слова цілком доречні для опису сучасного стану більшості історичних будівель України. Перебуваючи в комунальній власності, вони руйнуються через постійний брак коштів на ремонт та утримання. Коли ж потрапляють  до приватних володінь, їм часто загрожує знесення через інтереси бізнесу, реставрування до невпізнання чи розтягнутий на роки занепад. Здавалося б, як тут можуть зарадити звичайні люди? Але, як виявилося, це можливо.

Про те, що ініціативні пирятинці готують альбом історичних замальовок, «ЗМІСТу» розповів аграрій за фахом В’ячеслав Оропай. Він приїхав на день до Полтави у відрядження, а на дозвіллі вирішив прогулятися містом. Одним із його захоплень є скетчінг: чоловік переконаний, що навчитися малювати можна навіть без спеціальної освіти. Того дня В’ячеслав Оропай саме робив невелику замальовку вулиці поблизу Полтавського кооперативного коледжу.

Історичні будівлі міста Пирятина, де В’ячеслав Оропай народився і проживає, потребують охорони та збереження. Лише невелика частина їх має необхідний для цього юридичний статус. Кілька ініціативних містян взялися виправити ситуацію у доступний їм спосіб. В’ячеслав Оропай розповів, що ініціатива із зображення пам’яток архітектури для альбому належить начальниці відділу культури і туризму Пирятинської ОТГ Олені Гуленко. За словами Оропая, проект має на меті привернути увагу громади до історичних будівель Пирятина, а також популяризувати малювання: «Ми хочемо показати людям, якою є історія. Хочемо розповісти, що це не просто приміщення, невдало відреставровані чи пофарбовані в «дикий» колір. Це будівлі, що тримають на собі століття».

В’ячеслав Оропай зауважує, що можна десятиріччями жити в місті й не цікавитися його архітектурою. А потім просто підняти голову, подивитися навколо й нарешті побачити унікальну красу. До створення замальовок чоловік долучився разом зі своєю дружиною Дар’єю. Вона засновниця міського гуртка малювання для дорослих «Urban Sketchers Pyriatyn». Згідно з його маніфестом, місія «Urban Sketchers» — вчити малювати з натури й показувати людям життя та архітектуру міста такими, якими їх бачить художник.

Дар’я Оропай розповіла, що пропозицію малювати для альбому отримала від Олени Гуленко після того, як разом із кількома художниками свого гуртка зробила замальовки старовинної дерев’яної церкви в Повстині. Для мистецького проекту Дар’я придумала назву: альбом історичних замальовок «Пирятин поза часом». Жінка говорить, що труднощів у роботі над замальовками завдавав сам стан пам’яток архітектури, адже далеко не всі з них зберегли свій первозданний вигляд: «Якими б не були історичні будівлі, з ними робили все, що завгодно. Малювати було складно, бо, наприклад, якихось прибудов свого часу будівля не мала, віконниці були інші, а десь не було дверей — їх уже пізніше прорубали».

Як розповіла Дар’я Оропай, донедавна в Пирятині взагалі мало працювали над внесенням історичних будівель до офіційного переліку. За її словами, активізували роботу лише цього року з ініціативи Олени Гуленко та Ольги Герасим’юк. Зараз роботу з виготовлення документації на низку  будівель виконують фахівці з науково-дослідного і проектного інституту містобудування в Києві.

Олена Гуленко зазначає, що ідея створити альбом замальовок виникла у працівників відділу культури і туризму після проведення виставки місцевих художників, присвяченої Аполлонові Мокрицькому — академікові живопису родом із Пирятина. За її словами, дехто з присутніх на виставці художників приєднався до проекту з малювання для альбому, зокрема Оксана та Олексій Іванюки, а також кілька учасників гуртка «Urban Sketchers Pyriatyn». Олена Гуленко стверджує, що тоді її надихнули роботи пирятинців. Окрім потреби у фізичному збереженні пам’яток архітектури, яке вимагає великих коштів, необхідно також дбати і про збереження їх у  людській пам’яті, свідомості та враженнях.

Олена Гуленко додає, що в альбомі замальовок знайдуть місце й  історичні довідки про кожну з будівель. Їх готували на основі історико-архітектурного опорного плану Пирятина, створеного фахівцями інституту містобудування Тетяною Жаворонковою та Миколою Сюром. «Це такий величезний важкий том. У ньому описано все: і наша історія, і пам’ятки історії та архітектури, і потенційні пам’ятки. Оскільки ця довідка зроблена, то чому б не надати людям можливості ознайомитися з нею?» — говорить Олена Гуленко.

Створення альбому замальовок —  це лише частина роботи, спрямованої на збереження історичної забудови Пирятина. Олена Гуленко говорить, що в місті є одна пам’ятка архітектури національного значення —  Собор Різдва Богородиці —  та 15 пам’яток місцевого значення. Більшість із них пам’ятники, тож не ввійшли до альбому. «Об’єкти, про які йдеться, ще не є пам’ятками. Це потенційні об’єкти культурної спадщини. У них ще немає ніякого статусу, і зараз ми  пропонуємо включити їх до переліку щойно виявлених. Це довгий шлях, кінця якого не всі споруди зможуть дочекатися», — сумно говорить Олена Гуленко.

Художники самі обирали будівлі, які зображуватимуть на полотні. Олена Гуленко склала приблизний перелік  найцінніших споруд ХІХ —  початку ХХ століття, однак до альбому потраплять замальовки й не дуже давніх будинків: «У нас є такі споруди, які, хоч і побудовані пізніше,  припали до душі декільком художникам, тож вони їх намалювали. Ці малюнки також потраплять до нашого альбому замальовок».

За словами Олени Гуленко, у Пирятині збереглося чимало історичних будівель, проте вони переважно приватні. Тих, що належать громаді, у місті лише декілька. «Із комунальними ми вже розпочали працювати. На три з них виготовляємо документацію, відтак матимемо шанс на їхнє збереження. Щодо приватних, то тут шансів значно менше. Можливо, цей альбом стане їхнім єдиним шансом зберегтися для пирятинців», — припускає Олена Гуленко.

До створення замальовок історичних будівель долучилися як професійні художники, так і художники-початківці. Олена Гуленко розповіла, що загалом над малюнками для альбому працювали 17 осіб. Троє з них: Володимир Немира, Олексій та Оксана Іванюки — є членами Національної спілки художників України. Кілька історичних будівель Пирятина, які не збереглися до наших днів, теж увійдуть до альбому. Їх художники відтворювали за фотографіями  та описами. Так, В’ячеслав Оропай намалював укріплений замок, побудований магнатом Олександром Вишневецьким. Юлія Михно відтворила дерев’яну Іллінську церкву, зведену 1784 року, а 1979-го розібрану на дрова. Дар’я Оропай зобразила Свято-Успенську церкву з дзвіницею, яку зруйнували у другій половині ХХ  століття. У 2010-х роках на її місці звели нову церкву.

За словами Олени Гуленко, наклад альбому історичних замальовок «Пирятин поза часом» налічуватиме 100 примірників, які розповсюдять по бібліотеках ОТГ. А у відділі культури і туризму продовжать роботу над збереженням культурних пам’яток і надалі привертатимуть увагу жителів громади до своєї  історії.

Яніна МУРДЗА

«ЗМІСТ»