На Миргородщині через будівництво свердловини знищується унікальне скіфське городище

Першою забила на сполох із цього приводу Охоронна археологічна служба Інституту археології НАН України, звернувшись за підтримкою до представників засобів масової інформації. На своїй сторінці у «Фейсбуці» вона зокрема повідомила: «SOS! Просто зараз на Полтавщині знищується унікальне городище скіфського часу, виявлене неподалік селища міського типу Комишня Миргородського району. Через роботи з будівництва свердловини, які виконує філія ГПУ «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», уже знищено понад 10 тисяч квадратних метрів об’єкта культурної спадщини. Зрівняні із землею понад 200 метрів валу. І це при тому, що у відвалах зібрано фрагменти ліпних посудин, скіфської пряжки ременя, наконечники стріл V—III століття до нашої ери тощо. Сам факт руйнування згаданого городища експедиція Охоронної археологічної служби України виявила іще 6 серпня нинішнього року, про що було невідкладно поінформовано АТ «Укр-газвидобування», НАК «Нафтогаз України», департамент культури та туризму Полтавської облдержадміністрації та Національну поліцію. При спробі провести обстеження зруйнованої частини cкіфського городища археологів на об’єкт не допустили — охорона з автоматичною зброєю просто відтіснила їх. Стало зрозуміло, що забудовник не налаштований на конструктивний діалог, а правоохоронні органи не квапляться виконувати свою роботу, тож запобігти подальшому руйнуванню пам’ятки може лише широкий суспільний резонанс. Незважаючи на офіційно висловлену позицію щодо готовності до конструктивної співпраці, АТ «Укргазвидобування» чинить тиск на орган охорони культурної спадщини Полтавської області задля неправомірного скасування припису про зупинення робіт».

Як зазначив директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського — архео-лог і історіограф Олександр Супруненко, маловідоме скіфське городище виявлене на земельній ділянці, що належить місцевому лісгоспу, нинішнім директором КЗ «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради В’ячеславом Шерстюком із колегами. Археологи зняли план його території, замалювали вигляд оборонних споруд тощо. Тоді ніхто не думав, що унікальному городищу загрожує якась небезпека. 

Аж тут одного дня нафтогазова компанія розпочала роботи з підготовки майданчика для розміщення своїх свердловин. У ході цих робіт і було знищено частину городища, зокрема знесено культурний шар, який умовно сягає 40—50 сантиметрів. Це той шар, де можуть залягати цінні знахідки й де фіксують різноманітні стародавні об’єкти, наприклад, скіфське житло, господарські ями тощо. Тобто фактично наука втратила дуже великий пласт інформації.

«Роботи газовиків на тій території призупинені, і зараз розбираються, хто винен у ситуації, що склалася, і що робити далі, — поінформував директор Історико-культурного заповідника «Більськ», що в селищі міського типу Котельва, Ігор Корост. — Наскільки мені відомо, на момент початку цих робіт скіфське городище, про яке йдеться, не обліковувалося в держреєстрі як пам’ятка археології (хоч про нього знали, чули). Тож пред’явити претензії ГПУ «Полтавагазвидобування» буде складно. Чому так сталося, не знаю. Але, оскільки я є членом консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при департаменті культури та туризму Полтавської облдерж-адміністрації, то зараз ми оперативно розглядаємо документацію, що стосується цієї пам’ятки, аби якомога швидше визначити її спочатку щойно виявленою, а потім — пам’яткою місцевого або національного значення, щоб у підсумку врятувати її. Окрім того, нині відбуваються перемовини між археологами й представниками нафтогазових структур, аби останні надали можливість провести додаткове дослідження території скіфського городища».

За словами Ігоря Короста, із цієї ситуації варто винести такий урок: усім на своїй території необхідно провести інвентаризацію пам’яток культурної спадщини. Бо сьогодні, здавалося б, пам’ятці нічого не загрожує, вона ж нібито вкрита лісом, а завтра цей ліс можуть вирубати і прокласти газопровід, побудувати шлейф газових свердловин, іще щось, у результаті чого можемо її втратити. І тоді вже, на жаль, нічого не вдіємо. Тому потрібно вчасно реєструвати кожен об’єкт культурної спадщини, аби жоден із них не був забутим, іще раз наголошує директор Історико-культурного заповідника «Більськ».

Ганна ЯРОШЕНКО

«Вечірня Полтава»

Фото зі сторінки 

Охоронної археологічної служби України у «Фейсбуці»