Тільки разом: співпраця, взаєморозуміння й результат

Як правило, наприкінці року підбивають підсумки зробленого, накреслюють плани на майбутнє. А тому пам’ятним залишиться 2019 рік і для трудівників приватного підприємства «Агроекологія», що в Шишацькому районі.

Незважаючи на не зовсім сприятливі погодні умови, завдяки новітнім технологіям, сумлінню і відповідальності працівників тут одержали дорідний врожай сільськогосподарських культур, добрі показники і у сфері тваринництва, поліпшився благоустрій сіл, чимало зроблено у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я, спорт.

Із господарства майже щодня надходять приємні повідомлення: то придбано новий сучасний культиватор для органічного землеробства, то збудовано за новітніми технологіями пташник, то введено в дію молочно-товарну ферму... Про все це повідом-ляє науково-виробниче видання ПП «Агроекологія» — «Агро-Еко».

Окремі події минулого року хочу прокоментувати для більш широкого загалу читачів. Група агрономів на чолі з генеральним директором Глібом Лук’яненком побувала в Києві на семінарі з родючості грунтів за участю Ніла Кінсі, відомого грунтознавця й агронома, власника і завідувача виробництва «Kinsey Agricultural Services, Inc» (США). Він займається аналізом грунтів із 75 країн світу. Його девіз: нагодуйте грунт, щоб він нагодував ваш врожай. Говорячи про глибоке розуміння родючості грунтів і застосування добрив, він акцентує увагу на тому, що, щоб досягти балансу елементів у грунті, потрібне тваринництво, зокрема на один акр (0,4 га) має припадати одна корова. Саме стільки потрібно ВРХ, аби нагодувати грунт, який потім нагодує корів і дасть урожай. Якщо у вас немає ВРХ, ви все одно повинні вносити ту кількість органіки, яку б давала одна корова на акр. Головне завдання органіки — живити мікрофлору грунту, адже саме його живий компонент є найважливішим. Але одним внесенням гною чи компосту часто не вдається досягти потрібного рівня мікроорганізмів у грунті. Якщо ви годуєте корову і в її раціоні бракує якогось елемента, наприклад, сірки, то в компості її теж бракуватиме.

Наприкінці року агрономічна служба господарства на чолі з головним агрономом Сергієм Козіним узяла участь у тренінгу «Управління родючістю грунту», організованому польовою школою фермера в межах проекту «Грунтозберігальні технології в землеробстві», що відбувся у ТОВ «Агрофірма «Колос» Київської області. Польову школу фермера близько року тому в Україні за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ) започаткувала Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) — міжнародна установа, діяльність якої спрямована на зменшення гостроти проблеми бідності і голоду в світі через сприяння розвиткові сільського господарства, поліпшення харчування і розв’язання проблеми продовольчої безпеки. Наша країна приєдналася до ФАО в 2003 році та бере участь у низці її програм.

Один із напрямів, в якому працює ця міжнародна організація, — запобігання змінам клімату, адже ці зміни напряму пов’язані з майбутнім сільського господарства й продовольчою безпекою та, за висновками експертів ФАО, несуть загрозу для подолання голоду в світі, викорінення бідності й досягнення сталого розвитку. Один із головних факторів, що спричиняє зміни клімату, — викиди парникових газів, накопичення яких в атмосфері призводить до глобального потепління, що зі свого боку викликає зміни у водному балансі місцевостей, посухи, поширення шкідників і хвороб на невластивій їм території, неможливість вирощувати традиційні культури в тих чи інших місцях тощо. Водночас грунти здатні сповільнити глобальне потепління, адже поглинають парникові гази. Але таку властивість мають лише здорові, живі грунти, на яких ведеться грамотне господарювання, чиї захист і збереження забезпечені.

На тренінгах школи фермера учасники розглядають різноманітні питання, пов’язані з грунтами: збереження весняної вологи, передпосівна підготовка, технології обробітку, сівозміни, використання опалого листя, соломи тощо. Нинішня зустріч була присвячена грунтозахисним технологіям та відновленню родючості грунту. Вважається, що найбільших втрат через людську діяльність грунти почали зазнавати вже в наш час, починаючи з кінця ХХ століття.

«Втрата органічної речовини, підлуження, забруднення, фізична деградація — усе це обумовило зменшення родючості грунту, — розповів експерт ФАО, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Юрій Дмитрук. — Аби продовжувати отримувати хороший врожай, людині довелося порушити природний хід процесів, почати вносити хімічні добрива й інтенсивно обробляти грунт. Але завдяки мінімізації обробітку та зменшенню внесення хімічних речовин, підтримуючи природні процеси відновлення, можна послабити навантаження на грунт і продовжувати отримувати достатню кількість врожаю».

Один із важливих елементів технології збереження родючості грунту, про які йшлося на заході, — це використання покривних культур, пожнивних решток. За словами експертів, навіть 30% залишених на полі решток уже сприятливо впливають на стан землі, а 60—70% ефективно запобігають вітровій та водній ерозії, зберігають вологу, створюють мікроклімат для розвитку біоти.

Про свої напрацювання присутнім розповів керівник ТОВ «Агрофірма «Колос», заслужений працівник сільського господарства України, кандидат сільськогосподарських наук Леонід Центило: «Моя велика мрія — щоб люди харчувалися здоровими продуктами, а це залежить від стану грунтів. Тому ми розробили свій підхід для збереження його родючості: вибір сівозмін, сортів і гібридів сільгоспкультур, екологічні методи боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами, шкідниками і бур’янами, застосування органічних добрив.

У агрофірми є сад, де отримують врожаї яблук, волоських горіхів, а також ягідник. Вирощують там і саджанці на продаж. Розпочали проект із розведення чорного горіха, який планують висаджувати у лісосмугах. Каскад ставків використовують для розведення риби й добування сапропелі. Також працює тваринницький комплекс, де утримують велику рогату худобу, овець, перепілок, є переробний цех, де виготовляють крупи, олію, хліб. Такий високий рівень диверсифікації виробництва, коли в одному підприємстві є багато різних напрямів роботи, виробничих підрозділів, лабораторій, корисний не лише для його власників, а й для села, де воно розташоване. Там створено багато робочих місць, є можливість обрати собі роботу до смаку, чим і користуються місцеві жителі».

В агрофірмі з 2015 року займаються виробництвом компосту. Щороку отримують близько 40 тис. т таких добрив і вже мають досвід їхнього використання. Крім гною великої рогатої худоби, для переробки використовують сапропелі, дефекат, торф, а також на різних етапах компостування додають мікроелементи та спеціальні біокомплекси, компостують рослинні рештки. Це дає змогу отримувати компост різного складу, залежно від потреб. Завдяки внесенню органічних добрив «Агрофірма «Колос» змогла значною мірою зменшити хімізацію свого виробництва й просунутися в напрямку його біологізації та відновлення родючості грунту.

Та повернімося до ПП «Агроекологія», що в селі Ставкове. У 1990-х роках відбулися чергові реформи в сільському господарстві. Замість колгоспу запрацювало КСП «Нива», яке 2000 року було перетворене на СБК «Ставкове». Кооператив не витримав випробування ринковими умовами: борги збільшувалися, ферми занепадали, люди не отримували заробітної плати. Тоді колишні колгоспники звернулися до Героя Соціалістичної Праці, Героя України Семена Антонця з проханням приєднати ставківське господарство до заснованого ним успішного ПП «Агроекологія». Так з’явилася ставківська філія ПП «Агроекологія». Аби відродити життя в колишньому колгоспі, довелося докласти чимало зусиль: обробити занедбані поля, відбудувати ферму, наповнити її худобою, відремонтувати техніку, виробничі й адміністративні приміщення. Зараз там діє одна з кращих у підприємстві молочнотоварна ферма, свиноферма, машинно-тракторний парк, зерносклади, їдальня. Щороку на орендованій у селян землі підприємство вирощує високі врожаї органічного збіжжя, люди мають робочі місця, гідну заробітну плату, власники паїв — орендну плату. Підприємство підтримує громаду, школу.

З ініціативи сільського голови й за підтримки сільських і районних депутатів здійснюється чимало проектів, необхідних для життя людей. Причому багато з них спрямовані на сфери освіти, охорони здоров’я, спорту. Наприклад, придбане сучасне обладнання для стоматологічного кабінету Ставківської амбулаторії сімейної медицини, відомої за межами Зіньківського району. Цьогоріч на потреби амбулаторії витрачено 200 тис. грн.

Нещодавно у Ставківській школі завершили капітальний ремонт спортзалу, на який із районного бюджету було виділено 2,3 млн. грн. Тепер це осередок не тільки для шкільних уроків фізкультури, а й для занять спортом. Діти мають і новенькі роздягальні, і душові з теплою водою. Незабаром на школу очікують чергові приємні перетворення: сільрада вже виграла обласний конкурс «Бюджету розвитку громад Полтавської області» на фінансування нової теплогенераторної, завдяки якій можна буде заощадити 50—65% природного газу, що витрачається на опалення будівлі. Вартість проекту становить 1,6 млн. грн., половина цих коштів надійдуть з обласного бюджету на умовах співфінансування з бюджету сільської ради.

Для сільської бібліотеки у Ставковому придбано ноутбук, принтер, підключено Інтернет. У Ставковому й Дамасці встановлені спортивні майданчики з тренажерами. Щоб користуватися тренажерами можна було й увечері, встановлено кілька світильників на сонячних батареях. Із бюджету сільської ради на це витрачено 100 тис. грн. В Арсенівці відновлено дитячий майданчик. Крім того, в селах впроваджено роздільне збирання відходів. Зібрані пластик і скло купують переробники. 

Загалом за чотири роки в розвиток населених пунктів Ставківської сільради вкладено близько 12 млн. грн. Продовженням робіт із благоустрою стало й встановлення скульптури Солохи. Таку ініціативу висунув Володимир Баран за підтримки сільських депутатів. Місце біля траси теж вибрали невипадково. 

«Це реклама села, ставківської громади, — пояснює сільський голова. — Щоб люди знали, що ми є, нормально живемо, маємо церкву, школу, дитячий садочок, лікарню, водогін, газ, робочі місця... У Ставковому зараз навіть немає вільних хат для тих, хто хотів би до нас переїхати. Тож ця фігура — ще й уособлення української жінки, яка з прадавніх часів і до сьогодні є берегинею сім’ї й народу, рушієм і натхненницею розвитку та позитивних змін».

В ПП «Агроекологія» важливе значення надається турботі про підростаюче покоління. Так, наприкінці минулого року відбулося нагородження учасників конкурсу малюнків «Кольорова планета Земля» для учнів 1—4 класів Ставківської, Михайликівської й Покровської шкіл, які побували на екскурсіях у ПП «Агроекологія».

Представники ПП «Агроекологія» завітали до кожної зі шкіл і в урочистій обстановці вручили учасникам конкурсу нагороди — матеріали для творчості, які допоможуть юним художникам і надалі розвивати свої таланти, 

зображувати на папері красу навколишнього світу й найсміливіші мрії про щасливе майбуття.

Учні Ставківського навчаль-но-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» взяли участь у районному конкурсі на кращий патріотичний художній номер. Вони представили літературно-музичну композицію за творами Тараса Шевченка «А буде син, і буде мати...», завдяки якій здобули призове ІІ місце.

Ставківська сільська рада щороку організовує захід з нагоди свята для дітей своєї громади «Миколай, Миколай, до нас у гості завітай», в якому взяли участь понад 50 дітей — жителів сіл Дамаска, Ставкове, Арсенівка. Наприкінці дійства до дітей із подарунками завітав і сам Святий Миколай.

Приємно відмітити, що учасники художньої самодіяльності з Покровського віднині проводитимуть репетиції й виступатимуть під акомпанемент нового баяна, зробленого відомою німецькою фірмою, а придбаного за кошти ПП «Агроекологія» з нагоди урочистого відкриття відремонтованого Будинку культури.

Приємною звісткою стало включення юристів підприємства ПП «Агроекологія» до найвідомішого у світі міжнародного довідника «The Legal 500», який щорічно розміщує інформацію про кращих юристів та юридичні фірми у понад 125 юрисдикціях світу. Юристи входять до 500 найкращих у регіоні Центральної та Східної Європи нарівні з фахівцями спеціалізованих юридичних фірм і відділів великих компаній. Головними досягненнями фахівців укладачі рейтингу називають сучасний підхід до управління зе-мельним банком підприємства та до роботи із землевласниками.

Уже втретє до рейтингу «The Legal 500» занесене ім’я керівника юридичної групи підприємства Дениса Мельникова. Уперше він посів місце серед кращих в індивідуальному рейтингу в позаминулому році, вдруге — у складі корпоративної команди торік, і ось чергове визнання.

«Приємно отримати визнан-ня цього рейтингу, адже це серйозне міжнародне дослідження, — коментує подію Денис Мельников. — Але одна людина не могла б зробити того, що ми робимо в «Агроекології». Так може працювати лише команда людей зі спільними поглядами, страте-гією, і це дає результат. Нас дуже надихає приклад засновника 

ПП «Агроекологія», Героя Соціалістичної Праці, Героя України Семена Антонця, який є видатним організатором, ідеологом, мотиватором, непересічною особистістю, наділений науковою геніальністю. Він зміг створити команду з людей, які прийшли на ферми, у поля, в адміністрацію і, злагоджено працюючи під його керівництвом, зробили підприємство успішним і відомим на весь світ. Так намагаємося працювати і ми».

До юридичної групи «Агро-екології» зараз входять Олександр Остапущенко, Людмила Горбачевська, Юлія Кулик, Денис Кривенко. Кожен має свою ділянку роботи і робить внесок у загальну справу. Про основні здобутки цієї команди за останній час розповів юрист, ризик-менеджер із роботи з пайовиками Олександр Остапущенко. «Цьогоріч укладачі рейтингу із задоволенням дізналися, що ми продовжуємо ту юридичну й соціальну роботу із землевласниками, яку розпочали три роки тому, — зауважує він. — Так, нинішнього року не було нових позовів, пов’язаних з орендою. Більшу частину орендної плати ми сплачуємо грішми, до того ж повністю в безготівковій формі, що зручно й вигідно як підприємству, так і орендодавцям. Стали тіснішими зв’язки з власниками землі, з'явилося взаєморозуміння, адже ми не можемо без них, а вони — без нас. Безперечно, важливо, що ми змогли знайти спадкоємців багатьох паїв, які до того мали статус невитребуваної спадщини. Ми допомогли цим людям з юридичним оформленням їхнього спадку, надавали консультації, якщо виникали проблеми, фахові поради, як діяти в тому чи іншому випадку. Ми практично цілодобово на зв’язку з людьми, з якими працюємо. Як юридичні представники підприємства, ми почали працювати і з іноземними делегаціями, які відвідують «Агроекологію». Із ними ділимося досвідом щодо земельної реформи в Україні. Експерти «The Legal 500» також відзначають, що наша команда у своєму розвитку все більше наближається до європейської сфери в аграрному праві. А ще приємно, що нас навіть почали називати «органічними» юристами, тому що працюємо з «Агроекологією». І дуже вдячні генеральному директору Глібу Лук’яненку і заступнику генерального директора Антоніні Антонець за те, що підтримують нас у нашій роботі».

Нещодавно представники «The Legal 500» у Києві організували конференцію, на яку запросили юристів нашої країни, котрі в той чи інший час увійшли до їхнього рейтингу. Команду «Агроекології» на цьому форумі представляв Денис Мельников.

Саме включення України до рейтингу Центральної й Східної Європи поряд із Польщею, Словаччиною, Чехією, Румунією свідчить про те, що нашу державу вже не сприймають як частину СНД, а все більше ставляться до неї як до рівного партнера серед європейських країн. І дуже приємно, що в цьому є й заслуга ПП «Агроекологія», а саме — юридичної групи підприємства, яка йде в ногу з часом, спрямована на втілення європейських і міжнародних цінностей у галузі права.

Одже, сильна юридична служба — одне з головних питань нинішніх земельних відносин. У високорозвинутих країнах все поставлено на захист землі, примноження її родючості.

У нас же непроста, можна сказати, тривожна ситуація із земельним питанням: демонстрації, перекриття доріг, форуми щодо захисту землі. Уряд країни хоче у «турборежимі» вирішити це архіважливе питання, не маючи відповідної юридичної бази, Земельного банку, не провівши детальної інвентаризації землі, не розв’язавши проблем з тіньовим ринком, рейдерством, не знаючи реальної вартості гектара землі, дозволеної кількості гектарів в одні руки, не вирішивши питання з агрохолдингами, які володіють сотнями тисяч гектарів, з тією землею, що вже продана, системою оподаткування, інших важливих питань обігу сільськогосподарських земель. Та, мабуть, і референдум не розв’яже до кінця проблем, що назрівали роками.

Адже виконання цього надзвичайно важливого завдання із залученням реальних аграріїв-виробничників і науковців — це і розв’язання продовольчої проблеми, і збереження українського села, і зайнятість сільського населення, і зростання економіки, і найголовніше — доля держави.

Говорити нині про те, що не потрібна сівозміна, — це безглуздя. Програма відтворення родючості грунтів повинна стати основою господарювання на землі: поліпшуватиметься якість землі — підвищуватиметься врожайність сільськогосподарських культур. У ході реалізації цієї програми обов’язковим повинен бути розвиток тваринницької галузі з метою одержання власної молочної і м’ясної продукції, а також гною як основного органічного добрива.

Звісно, обіг землі повинен бути, але цивілізований і лише в межах держави. Зараз багато ділків за безцінь скуповують паї у селян, запевняючи в тому, що їх позбавляють права продати землю. У житті бувають різні ситуації: хтось хоче продати свій пай, аби придбати в місті квартиру для дітей, хтось — щоб заплатити за їхнє навчання. Але зовсім інша річ, коли селянин продає свій пай за гідну ціну державі (Земельному банку), а не за безцінь агрохолдингу. З іншого боку, цей селянин, мабуть, не усвідомлює, що, продавши землю, він її більше не купить. Гроші за нинішніх цін швидко витратяться, а як бути далі? За що жити? Де їх узяти, аби знову купити землю, враховуючи нинішні відсотки кредиту в банку?

Спілкуючись з патріархом органічного землеробства Семеном Антонцем, відчуваєш радість за зроблене в господарстві, за сильну юридичну службу, оцінену на міжнародному рівні, і разом з тим біль, який не дає спокою цьому потомственому хліборобу, члену президії НААН України. Він упевнений, що земля повинна знаходитися в постійному користуванні тих, хто працює на ній і проживає в сільській місцевості.

Але за нинішніх обставин фермер ніколи не купить її у зв’язку з фінансовою скрутою. Такі землі, як в «Агроекології» повинні мати статус особливо цінних, переконаний Семен Свиридонович.

Іноземці можуть орендувати на певний строк  відповідну кількість землі і займатися на ній будівництвом переробних підприємств, розведенням різних видів птиці. Так буде вигідно і їм, і нашій державі, бо то робочі місця для сільського населення.

Мені приємно, що досвід роботи ПП «Агроекологія» набуває поширення, про що свідчить і робота ТОВ «Агрофірма «Колос» (Київська область), де завдяки мінімізації обробітку грунту та зменшенню внесення хімічних речовин, підтриманню природних процесів відновлення послаблюють навантаження на грунт і продовжують отримувати добрі врожаї. Робота таких підприємств дасть можливість не лише зупинити деградацію грунтів, а й знизити рівень використання агрохімікатів, забруднення навколишнього середовища і виробленої продукції, а також просунутися в напрямку біологізації та відновлення родючості грунту. А це саме те, що сприяє розв’язанню проблем зміни клімату й продовольчої безпеки.

Микола ОПАРА,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, професор кафедри землеробства і агрохімії імені В. І. Сазанова Полтавської державної аграрної академії, заслужений працівник сільського господарства України, заступник голови з наукової роботи громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»