Найпершу бандуру виготовили на Зіньківщині

Музичне життя лірника, кобзаря-бандуриста, заслуженого художника України, члена Національної спілки кобзарів та Національної спілки майстрів народного мистецтва України Івана Новобранця пов’язане з народними думами. Свого часу Іван Якович займався й археологією — це також допомагало йому вивчати історію України та рідного полтавського краю.
А особливо зацікавили Івана Новобранця ще в молоді роки старовинні музичні інструменти. Маючи, окрім художньої, музичну освіту, він хотів, щоб його картини, написані в народному стилі, були співзвучними з піснями-думами, що прийшли з глибини віків, та звучанням ліри й бандури. Не тієї бандури, яку ми знаємо сьогодні, — нинішня бандура зовсім інша, ніж старосвітська. Тому він вирішив власноруч зайнятися виготовленням музичних інструментів за зразком старосвітських — щоб звучали, як 600 років тому…
Як йому вдалося реалізувати цей задум, де знайшов зразки для цього, Іван Якович нещодавно розповідав учням дев’ятих класів Полтавської загальноосвітньої школи № 27 на зустрічі в міській бібліотеці-філіалі № 5. Там у цей час було представлено три відомі картини Івана Новобранця, об’єднані однією темою: триптих з української козацької історії. На цих картинах ми бачимо, як козаки пливуть на своїх «чайках» (човнах) по морю, як пишуть листа турецькому султану, як кобзар співає людям, які зібралися послухати його пісні-думи…
— Ще й нот тоді, може, не було, коли народ придумав цей інструмент, — взяв Іван Якович до рук виготовлену ним за зразком старосвітської бандуру. — На цій бандурі й не зіграєш по нотах. Щоб виготовити її, я спочатку з розбитої древньої бандури в музеї перемалював зразок. Чи знаєте ви, що найпершу бандуру виготовили на Полтавщині, що найстаріший народний музичний інструмент — полтавський, а саме зіньківський? Були ще такі народні інструменти харківські, київські...
 Іван Новобранець заграв на бандурі й заспівав речитативом народну думу. Потім узяв до рук не менш цікавий старосвітський інструмент — ліру.
— Це колісна ліра, — сказав він, — яка, може, ще раніше була зроблена, ніж бандура. Коли тисячу років тому в нас з’явилося християнство і почалися богослужіння в церквах, органів ще не було — псалми співали під звучання такої ліри. Я півтора року її виготовляв. У нас ніде навіть розбитої ліри зі старих часів немає, тож моя спочатку була єдиною. А зараз ще у Крячківці, що в Пирятинському районі, з’явився виконавець народних пісень, який зробив собі ліру.
Виконуючи думу з імпровізацією на лірі, Іван Новобранець пояснював, як цей інструмент працює:
— Тут є колесо і три струни. Посередині тоненька струна — нею і створюють мелодію. А інші дві струни тільки гудуть, як у старовину хор співав… На лірі, як і на старосвітській бандурі тільки імпровізують. От я щойно заспівав пісню, а якщо через десять хвилин захочу повторити — мелодія звучатиме вже трохи по-іншому, не так само на струни натискатиму, — зазначив Іван Якович. — Музикант ніколи не зіб’ється, якщо імпровізуватиме.
У древності музики в сучасному розумінні не було — лише імпровізації на лірі й бандурі. Засобів масової інформації теж ще не існувало. Люди слухали кобзарів-лірників, які ходили, співали, передавали інформацію, що де відбувається…
Іван Новобранець власноруч зробив 12 бандур за зразком старосвітських. А ще ж ліри… Ці його творіння є в Польщі, а одна з бандур «поселилася» в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
Усі музичні інструменти Іван Новобранець виготовив із дерева «співучої ялини», яка росте на Західній Україні. Зараз він лише грає на бандурі та лірі і співає народні думи й пісні, а інструментів більше не виготовляє. Можливо, причиною є поважний вік кобзаря, адже цього року він відзначив 80-річний ювілей. Але Іван Якович продовжує виступати перед публікою і, як і раніше, пише народні картини.
Наталія ЖОВНІР
Фото автора