Снайпер Ярослава Никоненко удостоєна ордена «За мужність» III ступеня (посмертно)

5 листопада Президент Володимир Зеленський видав указ про відзначення державними нагородами військово-службовців, які виявили особисту мужність і самовідданість під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України. Багато хто в цьому списку удостоєний нагороди посмертно. Серед них і 36-річний старший солдат служби охорони при Генштабі Ярослава Никоненко родом із Миргорода, яка загинула неподалік Мар’їнки 15 жовтня. Указом Президента вона удостоєна ордена «За мужність» ІІІ ступеня. Серед нагороджених Ярослава — єдина жінка.
Як писала «Вечірка», Яро-слава — старша дочка легендарного «айдарівця» Сергія Никоненка, який загинув на фронті в 2015 році під час ворожого обстрілу. Смерть батька так сильно вплинула на молоду жінку, що вона кинула спокійну роботу економіста в одному зі столичних ресторанів і почала підготовку до служби в армії. Деякий час воювала на передовій у складі «Правого сектора», була відмінним розвідником. Повернувшись через півроку до Києва, закінчила дві снайперські школи й академію лідерства. Жінка почала шукати можливість потрапити на війну легально. Відтак підписала контракт із ЗСУ. Спочатку служила в президентському полку, але, розуміючи, що з нього в зону бойових дій не відправляють, перевелася до 101-ї бригади, яка має на передовій свою групу. Її туди не пускали, тому що в неї загинув батько і підростала 13-річна дочка. Проте Ярослава змогла умовити своїх командирів, оскільки в неї були особисті рахунки з ворогом. Планувала повернутися через місяць, у крайньому разі до Нового року. Рідним про своє відрядження не сказала.
Снайпер Ярослава Никоненко зайняла позицію, яка прострілювалася і якої ніхто не хотів займати, бо там багато людей вже загинули. Відстань між нею і снайпером з того боку, який не давав спокою нашим бійцям, становила не більше кілометра. Ярослава сподівалася його вибити звідти. Перестрілка між ними тривала цілий тиждень. Заступаючи на позицію 15 жовтня, Ярослава сказала: «Або я його, або він мене». Противник першим натиснув на курок...