У прокат вийшов історичний фільм «Чорний ворон», сценарій до якого написав наш земляк Тарас Антипович

Історичну драму «Чорний ворон» режисера Тараса Ткаченка за мотивами однойменного роману Василя Шкляра показують у більшості кінотеатрів України,
зокрема й Полтави. Твір став відомим ще десять років тому за таких обставин: рішенням Шевченківського комітету Василю Шкляру присудили за роман «Чорний ворон» найавторитетнішу літературну премію — Шевченківську. Але з боку деяких депутатів-«регіоналів» посипалися безглузді наклепи, а друзі тодішнього міністра-українофоба Дмитра Табачника навіть звинуватили Василя Шкляра в антисемітизмі. Тож автор поставив Віктору Януковичу ультиматум: мовляв, прийму Шевченківську премію лише після відставки українофоба Дмитра Табачника. Тодішній проросійський президент Янукович очікувано став на бік одіозного проросійського політика, а роман отримав імідж переслідуваного.
Продажі книги зросли (протягом 5 років вона розійшлася накладом у 300 тисяч примірників), її активно коментували літературні критики на тематичних сайтах. Завдяки «мудрому» «проффесорському» указу Шкляр набув небаченої популярності, мало не щодня виступав на загальнонаціональних теле- й радіоканалах, давав інтерв’ю провідним інформагенціям, проводив масові зустрічі і презентації в регіонах. До речі, така презентація у 2010 році відбулася з ініціативи тодішньої очільниці Полтавської облспілки письменників Олени Гаран і в стінах Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Подібного рівня історичної прози на тему визвольного руху не в Західній, а саме в нас, у Центральній Україні, досі не було. Виданню передував друк у журналі «Сучасність», який виходив у світ за підтримки Українського інституту національної памяті (УІНП) (його за часів президентства Віктора Ющенка очолював академік Ігор Юхновський) та фонду народного депутата В’ячеслава Кириленка. На Полтавщині першими читачами роману стали передплатники газети «Зоря Полтавщини», яка завдяки заслуженому журналісту України Григорію Гриню надрукувала його на своїх шпальтах за часів президентства Віктора Ющенка, коли у владі були певні вкраплення патріотичних професіоналів. Автор працював над романом тринадцять років. Події розгортаються у 20-х роках, коли більшовицька Росія перемогла УНР. Однак збройна боротьба тривала. Відчайдушний опір російським окупантам чинили повстанці Холодного Яру. На їхньому чорному бойовому прапорі був напис: «Воля України або смерть».
«Чорний ворон» — перша сучасна художня інтерпретація тих подій. Сюжет грунтується на маловивченій сторінці української історії. Ось як охарактеризувала роман наша землячка — відома письменниця і журналістка, адміністратор премії «Книга року «Бі-Бі-Сі» Світлана Пиркало: «Книга Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон» стала однією з найгучніших літературних подій кінця 2009-го — початку 2010 року. Написано стрімко, захопливо, інколи весело, інколи страшно. Він суперечливий, як і все, що стосується української історії, — лунали й звинувачення автора у надто позитивному зображенні українців і надто негативному — представників інших національностей. Проте для масового історичного роману це не є чимось незвичним. Книга Шкляра відкрила для багатьох читачів пласт української історії, про який хіба декому з них діди й прадіди розповідали пошепки. До цього про Холодний Яр — неймовірну боротьбу повстанців проти Червоної Армії — можна було почитати хіба в малодоступній книзі Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр», тепер же ця тема у захопливому викладі присутня на полицях багатьох книгарень».
Десять років тому Василь Шкляр закликав свідомих громадян збирати гроші на однойменний фільм. Ідею підтримали у громадських середовищах. Однак задум зреалізувався лише тоді, коли Державне агентство у справах кіно, очолюване Пилипом Іллєнком, виділило кошти на важливий кінопроект. Він переміг у дев’ятому конкурсному відборі Держкіно у вересні 2016 року: був затверджений бюджет у 20 млн. грн., чверть цієї суми взяла на себе держава. Тож драму створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно компанією «ТЕТ-Продакшн» на замовлення телеканала «1+1». Сценарій написав письменник Тарас Антипович, уродженець Полтави.
Василь Шкляр подякував акторам і голові УІНП (у 2014—2019 рр.), нині депутату ВР Володимиру В’ятровичу. «Пан В'ятрович уперше надав мені «зелене світло» до архівів, бо очолював тоді Галузевий державний архів СБУ і пустив мене в цю таємницю», — сказав він.
Письменник розповів, що вони мали дискусії щодо саундтреку. «Ми любимо багатьох сучасних співаків, яких багато, дуже їх шануємо. Тут міг би звучати і Андрій Середа з гурту «Кому Вниз», і Сергій Василюк із гурту «Тінь Сонця», і мій любий друг Іван Леньо з «Kozak System». Але так випало, що цю пісню виконує Святослав Вакарчук. І мені здається, що в слова, які ви почуєте: «Веселі, брате, часи настали...» — вкладено стільки змісту!» — наголосив Шкляр.
Костюми для фільму створювала Марія Квітка — науковий консультант, куратор проектів Українського інституту історії моди. Вона розповіла, що одним із найбільш значущих для творців стрічки джерел стали спогади Юрія Горліса-Горського — він був учасником холодноярських подій.
Режисер Тарас Ткаченко наголосив, що фільм і роман дуже різні. «Але я думаю, що тепер ми маємо про Холодний Яр не одну, а дві історії. І я сподіваюся, що ті, хто не прочитав роману, після перегляду підуть додому, знайдуть цю книжку чи придбають її і нарешті прочитають. Роман набагато ширший, філософічніший, і ви матимете ще кілька днів спілкування з Холодним Яром», — закликав Ткаченко.
Одним із головних акторів у фільмі «Чорний ворон» став справжній ворон на прізвисько Фрейд. Йому 10 років, на його рахунку вже шість повнометражних фільмів. Сюжет стрічки розгортається навколо головного героя Івана на прізвисько «Ворон». 1922 рік. На просторах Холодного Яру з червоноармійцями борються повстанці під керівництвом різних отаманів. Головний герой — колишній старшина царської армії (актор — Тарас Цимбалюк), тричі георгіївський кавалер, потім — боєць армії УНР, якого називають «Чорним Вороном». На момент дії картини Холодноярська республіка перестала існувати, і чоловік просто хоче жити мирним життям: він одружений, і його дружина Тіна (Ксенія Данилова) чекає на дитину. Однак по душу головного героя приходить начальник Особливого відділу Московської НК Юхим Євдокимов (Андрій Мостренко) і пропонує йому угоду: більшовики залишають козака в спокої, видавши індульгенцію, але за це розраховують на допомогу в ліквідації партизанів, яких чекіст називає «бандитами». Відповідь Іван має дати до ранку, бо у заручники взято його батька — Якова Чорноуса. Однак на ранок з’ясовується, що той помер, побитий садистом-червоноармійцем із «промовистим» прізвищем Бєсовський. Головний герой вирішує мстити і подається в ліс до гайдамаків... Головну роль у картині виконує Тарас Цимбалюк. Інші ролі зіграли Павло Москаль, Андрій Мостренко, Ксенія Данилова, Даниїл Мірешкін, Зоряна Марченко, Наталія Сумська, Віктор Жданов. Режисер фільму — Тарас Ткаченко. Оператор — Олександр Кришталович. Художник — Ігор Філіпов. Генеральний продюсер — Олександр Ткаченко. Василь Шкляр озвучив історичні коментарі у стрічці, тож це його голос чує глядач.
«Переглянув цей фільм у кінотеатрі. Запрошую всіх охочих, небайдужих до української історії також ознайомитися із цим фільмом! Події, що відбуваються у «Чорному вороні», нагадують і сьогодення. Це перший фільм про Холодноярську республіку. І ті події актуальні дотепер, бо перегукуються з нашим часом. Нині, коли в Україні знову, як і сто років тому той самий окупант — Росія! Вже шість років триває нова кривава російсько-українська війна, тож цей фільм стане своє-рідним натхненням і для наших воїнів-захисників», — наголосив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті