Чому маємо безіменних загиблих захисників?

У четвер, 28 листопада, електричкою їду на дачу і, як завжди, читаю «Вечірку».  Цього разу мене вразив матеріал під назвою «Романа Діллера, загиблого під час виходу з Іловайського «котла», через п’ять років перепоховали в рідному селі». Які митарства випали на долю матері, а також дружини, перш ніж вони дізналися, де похований їхній Роман. А потім цілих два роки мати добивалася ексгумації тіла сина… І тут із моїх очей покотилися сльози й упали на газету. Навпроти мене сиділи дві жіночки. Помітивши, що я плачу, вони запитали: «Вам зле? Що трапилося?» Я відповів: «Мені боляче» й коротко переповів зміст прочитаного.
Пригадалося, як свого часу чи не всі українські телеканали показували, що під Дніпропетровськом (на ту пору міста ще не перейменували) було викопано цілий ряд могил, у яких поховали понад 70 безіменних захисників України. На хрестах замість прізвищ були вказані лише номери. Мене це настільки вразило, що я  тоді одразу ж зателефонував на «гарячу лінію» Кабінету Міністрів й поставив запитання: чому людей послали на війну й не видали їм медальйонів або хоча б якихось жетонів, де було б вказано прізвище, ім’я та по батькові кожного, адреса, телефони родичів тощо? Дівчина, з якою розмовляв, порадила мені зателефонувати до Міністерства оборони. Дзвоню туди. Слухавку бере черговий офіцер. Ставлю йому те ж саме запитання. Розповідаю, що мій рідний брат Федір загинув 16 липня 1941 року в боях за Київ, а через 16 років його перепоховали на Байковому кладовищі в столиці. Думаю, що в одязі загиблого був медальйон або ж записка в гільзі патрона. Бо тоді іще ніхто не говорив про аналіз ДНК, при цьому на пам’ятнику, встановленому на могилі брата, вигравіювано його прі-звище, ініціали та військове звання. Чому ж наше військове керівництво не додумалося до таких елементарних речей, аби потім не було проблем з упізнанням загиблих, а їхні матері, дружини, діти мали змогу поплакати на могилі рідної людини?
Нещодавно з одного телесюжету дізнався, що із 2 500 похованих безіменних військовослужбовців завдяки експертизі ДНК були опізнані тільки 40 загиблих. Боляче…