Мінус 3 мільйони гектарів за два роки: куди зникає державна земля

Уряд планує передати сільгоспземлі державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності громад. Відповідний проект Рада планує розглянути уже незабаром. Проте може статися так, що до моменту запровадження обігу громадам мало що залишиться.
На початку 2017 року у державній власності знаходилося близько 10,4 млн. га сільськогосподарських угідь, враховуючи територію АРК, з яких
3,2 млн. га — у постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій (включно з 465 тис. га земель НААН), 2,5 млн. га — у запасі, 4,7 млн. га — в оренді. Тільки 27,5 тис. га знаходилися у комунальній власності. На території АРК у державній власності налічувалося близько 560 тис. га сільгоспугідь.
Кількість державних земель у 2016 році порівняно з 2014 роком зменшилася лише на 126 тис. га.
Проте за останні два роки площа державних земель скоротилася майже на 3 млн. га. Частина цієї землі, 1,68 млн. га, перейшла до комунальної власності об'єднаних територіальних громад (ОТГ).
Варто зазначити, що у 2018 році 647 ОТГ, які були утворені до 2018-го, отримали в комунальну власність 1,5 млн. га державних земель сільськогосподарського призначення. Упродовж цього року ще 180 тис. га було передано 141 ОТГ, які утворилися у 2018 році. Тобто 788 ОТГ отримали в комунальну власність 1,68 млн. га державних земель. Лідерами в цьому рейтингу є Дніпропетровська та Чернігівська області.
Загалом кількість комунальних аграрних земель збільшилася до 2,186 млн. га. Найімовірніше, додаткові 0,5 млн. га — це ділянки, власники яких померли. Згідно із законом, такі землі передаються до комунальної власності. Таким чином, тільки за два роки 1,32 млн. га або 14% державних земель перейшли в приватну власність, імовірно, в межах безплатної приватизації земель.
Роль приватизації земель через учасників бойових дій
Є усталена думка, що значну частину державних земель протягом останніх років віддали бійцям АТО, але частка приватизованих у такий спосіб земель доволі незначна. За даними Держгеокадастру, до листопада цього року «АТОвцям» було виділено лише 214 тис. га, тобто 16% приватизованих за останні два роки земель.
Цікаво, що темпи виділення земель учасникам бойових дій пришвидшилися з 2018 року, коли уряд вирішив передати державні землі до комунальної власності ОТГ. Також виділення земель прискорилося з червня нинішнього року, коли стали відомі плани новообраних Президента та уряду запровадити обіг сільгоспземель з липня 2020 року та передати державні землі за межами населених пунктів у власність громад.
Особливої уваги заслуговує спалах активності Держгеокадастру з виділення земель наприкінці 2017 року. Про причини можна тільки здогадуватися, проте щонайменше дивний вигляд має збіг у часі цього спалаху та рішення уряду в січні
2018 року передати до комунальної власності 1,5 млн. га державних земель.
Регіони-лідери з приватизації державних земель
Враховуючи передавання земель до комунальної власності ОТГ, можна визначити «чисте» зменшення державних сільгоспземель у розрізі областей. Абсолютним чемпіоном є Харківська область: за останні два роки в приватну власність там перейшли понад 180 тис. га державних земель.
Київська, Вінницька, Донецька та Луганські області йдуть слідом за Харківською. Проте у відносному вираженні, у відсотках до 2016 року, лідером із втрати аграрних державних земель стало Закарпаття. Там за останні два роки було приватизовано близько 38% сільськогосподарських земель області. Слідом за нею йде Харківська область з показником 32%, а Київська та Луганська області втратили понад 25% державних аграрних земель.

Наслідки та висновки

В останні два роки, коли усі завмерли в очікуванні скасування мораторію на купівлю-продаж земель, спостерігалася інтенсифікація приватизації державних сільгоспземель через інститут так званої безоплатної приватизації. Зокрема з 2017 року було приватизовано близько 1,32 млн. га або 14% держаних сільгоспземель. Цікаво, що приватизація через учасників бойових дій становить незначну частку — 214 тис. га або лише 16% від кількості приватизованих земель.
Зважаючи на очевидні втрати держави через безоплатну приватизацію та використання її як схеми набуття сільгоспземель у власність в обхід мораторію, потрібно якомога швидше заборонити практику безоплатної приватизації.
Більше того, у межах запровадження ринку обігу аграрних земель з 1 жовтня 2020 року уряд передбачає передавання сільгоспземель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності громад. Неважко порахувати, що до того моменту кількість сільгоспземель у державній власності може зменшитися ще на 0,7—1 млн. га, тобто громади втратять цей ресурс. Якщо не поспішити, то, можливо, громадам не буде що передавати.
Олег НІВ’ЄВСЬКИЙ
Роман НЕЙТЕР