Як реалізувати право на безкоштовний проїзд пенсіонерам із Садів-2 та Огнівки?

Почну з того, що рішенням 16-ї сесії Полтавської міської ради 7-го скликання від 20 липня 2018 року була прийнята Програма компенсаційних виплат перевізникам за пільговий проїзд електро- та автотранспортом окремих категорій громадян міста Полтави. І хоч за
безоплатне перевезення громадян пільгових категорій перевізникам перераховували кошти з міського бюджету, ті стали на диби. Особливо не церемонилися водії «маршруток»: вони зачиняли двері перед  людьми похилого віку, незважаючи навіть  на те, що ті були з палицями або милицями, виганяли їх із салону, самовільно встановлювали часи перевезення пільговиків (наприклад, із 10-ї по 13-ту годину). У відповідь на наше звернення ваша газета порушувала цю проблему — у номері за 29 серпня минулого року був опублікований матеріал під назвою «Перевізники проти пільговиків: чому виникло протистояння». Тим часом із 1 грудня 2018 року безоплатне перевезення пільговиків було зупинено (виняток роблять тільки для інвалідів І та ІІ групи). Звісно, там, де є тролейбусні лінії, пільгові категорії громадян користуються електротранспортом. Але ж до мікрорайонів «Сади-2» й «Огнівка» тролейбуси не курсують. Тож нехай міська влада дасть відповідь на запитання: як добиратися до дітей та онуків, а також до лікарень  немічним людям похилого віку, котрі економлять кожну копійку пенсії? Раніше пенсіонерів безоплатно перевозили автобуси № 25 «Огнівка — центр» та № 17 «Огнівка — ОЦЕВУМ», проте з 1 грудня 2018-го цих маршрутів не відновили. Відтак от уже майже рік літні люди згаданих вище мікрорайонів, маючи законне право на безкоштовний проїзд, не можуть його реалізувати, тобто змушені оплачувати проїзд громадським автотранспортом.
Зрозуміло, що, коли Кабінет Міністрів України повідомив, що пенсіонерам, які мають великий трудовий стаж, підвищать розмір пенсії, я зрадів. Справді, не обманули: мені, людині, яка має 52 роки трудового стажу, добавили до пенсії аж… 12 гривень 73 копійки, а дружині, в якої 37 років стажу, — 1 гривню 20 копійок. Отож, самі розумієте, не від великих розкошів я останнім часом чи не щомісяця звертався до відділу транспорту і зв’язку Полтавського міськвиконкому, де мене щоразу обнадіювали, що ось-ось згадані вище маршрути відновлять. Та, мабуть недаремно кажуть: обіцянка-цяцянка.
Мушу сказати, що свого часу я мав розмову із цього приводу і з депутатом міської ради Андрієм Матковським, котрий твердо пообіцяв, що влітку «безкоштовні» автобуси таки курсуватимуть на Огнівку. Але вже й осінь минає, а це питання зависло в повітрі — схоже, обіцянки чиновників та депутатів нічого не варті. Намагався потрапити на прийом і до секретаря міськради, і до заступника міського голови з питань ЖКГ, однак ті без кінця проводять наради. Що хочу сказати насамкінець? Чи не всі ці персони невдовзі претендуватимуть на посаду міського голови. Тож, люди, будьте пильними!