Віра Івашко із села Озера, що в Кобеляцькому районі, утеплила скляною тарою свій дім, сарайчик і збудувала паркан та веранду біля хати. Замість будівельних матеріалів жінка використала вже понад 50 тисяч пляшок. Уперше полтавка замінила цеглу на склотару у 2014 році. Вона розповіла, що всі будівельні роботи навчилася виконувати самостійно, а відмовитися від цегли вирішила через брак коштів: «Спершу зробила паркан, після чого якийсь чоловік, проїжджаючи мимо, сказав, що йому сподобалося, що вийшло дуже красиво. Мене це надихнуло. Ось так уже й верандочку зробила, і хату утеплила. Живу удвох із хворою донечкою, грошей на дорогі матеріали немає, тому обходимося так. До речі, це гарний матеріал для утеплення, нічим не гірший за магазинний».
На квадратний метр стіни, за словами Віри Івашко, потрібно понад двісті скляних пляшок. Хоча в пані Віри є невеличкий магазин у селі, куди люди приносили їй порожні пляшки з-під шампанського, пива та газованих напоїв, цього було недостатньо. Полтавка додатково шукала скляну тару поблизу смітників. Згідно з підрахунками жінки, вона використала понад 50 тисяч пляшок, але навіть не думала про те, що в такий спосіб звільняє планету від зайвого сміття: «На мені й так багато відповідальності, бо жити в селі непросто. Ніколи задумуватися над тим, як врятувати планету абощо. Якщо чесно, не думаю, що скляна тара завдає шкоди довкіллю, хіба що у великій кількості. Якщо ж я зробила добру справу не тільки для себе, а й для навколишнього середовища, то це іще краще». Попри те, що пані Віра спеціалізується на торгівлі, вона змогла самостійно опанувати й будівельне ремесло. За її словами, це заняття для неї дуже цікаве, але часу для розвитку власних навичок та виконання подібних робіт для інших людей немає.
Віра Івашко утеплила свою хату пляшками два роки тому. Як виявилося, дві пляшки замінюють одну цеглину. Тепер узимку для опалення вона використовує менше дров, а влітку не так спекотно, як раніше, адже скляні пляшки утворюють своєрідну повітряну подушку: «До утеплення не встигала гроші на дрова збирати, камін у будинку не згасав. А зараз мені достатньо трьох автомобільних причепів дров».
Жінка додає, що в роботі використовує навіть биту склотару — для викладання доріжок у дворі. Використовуючи цемент, пісок, воду та скло, Віра Івашко вже виконала майже всі необхідні роботи, зекономивши не одну тисячу гривень. А гроші їй та донечці дуже потрібні, адже дівчина вже понад 5 років має проблеми із зором і періодично потребує лікування. Щорічний курс коштує понад 15 тисяч гривень. Раніше родині допомагав син Віри Івашко, але рік тому його вбили, і тепер жінка з донькою лишилися сам на сам із хворобою. Тож якщо маєте змогу допомогти родині своєю гривнею на лікування, можете це зробити, перерахувавши кошти на карту доньки: 5168 7422 3446 5627 (Альона Хорунжа).
Фото Ігоря ФІЛОНЕНКА
«ЕХО»
Додати новий коментар