Про біодобавки від «вундеркіндів» і безкарність шахраїв

Коли поняття «біодобавка» тільки-но з'явилося, продавці цих засобів поводилися ще більш-менш у межах закону: намагалися зареєструвати свою продукцію, продавали її через аптеки, створювали свої мережі аптек, не встановлювали на капсули й настоянки захмарних цін. Щоправда, і тоді були фальсифікатори, які під виглядом панацеї від хвороб продавали бовтанку, заколочену в антисанітарних умовах де-небудь у сараї в Броварах,  — пам’ятаю таку інформацію у пресі. Але те, що твориться на ринку біодобавок нині, в епоху безкарних «фейків» в Інтернеті, переступає всі межі нахабства й беззаконня... 

Шахраї рекомендуються працівниками міністерств

Уперше з неприємностями через біодобавки я зіткнулася кілька років тому, коли, благополучно споживши (вже не пам’ятаю, які) капсули для зміцнення суглобів, одержала кілька нав’язливих дзвінків із пропозицією відсудити заплачені за біодобавку кошти («Вона ж вам не допомогла, правда ж?»). Якщо я згодна, то до мене прийде адвокат, який відстоюватиме мої інтереси, я ж маю дати йому певну суму грошей — залежно від суми компенсації, вказаної в позові...

Я послала турботливих адвокатів до дідька, бо зрозуміла, що маю справу із шахраями. Спочатку вони всучать тобі біодобавку, а потім, користуючись списками покупців, пропонуватимуть фіктивні послуги з відсуджування компенсації за те, що вона не допомогла. Але якщо кілька років тому ці шахраї прикривалися адвокатством, то нині вони рекомендуються працівниками державних структур: Міністерства охорони здоров'я, Мінсоцполітики, Мінюсту...

Ось недавній приклад. Я біодобавками особливо не захоплююся, але якось не встояла перед спокусою купити дві баночки «Лактоламіну». Чому ж не спробувати біодобавки з ламінарії японської, виготовленої  не де-небудь, а в Інституті нанотехнологій України! Магічне слово «нанотехнології» і ввело мене в оману. Не думаю, що ця біодобавка виробництва ТОВ НВП натуральних продуктів «Біола» завдала мені шкоди, але ціна цих подрібнених водоростей була вочевидь занадто завищеною. До того ж пані, яка супроводжувала моє лікування, час від часу телефонуючи, встановила мені дозу — десертну ложку, а банку після відкриття треба було з'їсти за два тижні, що за такої малої дози було неможливо, у результаті третина банки зацвіла. Відтак я порадила тій люб'язній пані з псевдоінституту псевдонанотехнологій розфасовувати «Лактоламін» у менші баночки. А щоб і з другою баночкою не сталося того, що з першою, поділилася вмістом із сусідкою. 

Минуло багатенько часу, і раптом пролунав дзвінок з номера (068) 158-22-27, чоловік відрекомендувався Артемом  Кравченком, заступником начальника управління соціальної допомоги Мінсоцполітики, і повідомив, що це Міністерство виплачує покупцям біодобавок компенсацію з коштів, які були конфісковані після того, як виробники «Лактоламіну» програли суд, — 25 млн. грн. (щось про таке ніде не читала). Якщо я хочу одержати компенсацію, то мені завтра зателефонує начальник управління Степан Калита, але перед тим я ще маю подзвонити до нього, Артема Володимировича. Я зразу ж запідозрила, що знову маю справу із шахраями, бо чого б то Мінсоцполітики опікувалося покупцями біодобавок, але хотілося провести журналістське розслідування, тож сказала, що згодна. Відразу ж зателефонувала в департамент управління персоналом Мінсоцполітики, щоб з'ясувати, чи є в Міністерстві такі працівники. Мені відповіли, що таких не знають. Я подзвонила до поліції, повідомила, що завтра говоритиму з імовірними шахраями, і запитала, чи не можна відстежити той дзвінок, але мені просто порадили не давати даних про себе, та й годі. 

Наступного дня, як мені було сказано, зателефонувала до псевдокравченка, потім до мене озвався і його начальник — псевдокалита. Повідомив, що мені належить 14 тис. грн. із хвостиком компенсації, які будуть виплачені через «Ощадбанк» найближчими днями, тільки я маю при-їхати в понеділок на 11-ту годину до Міністерства на вулицю Еспланадну, 8/10, і підписати належні документи (отут, мабуть, і собака зарита: роздобути паспортні дані, підпис, номер картки і т. д., після чого  жертва залишиться без грошей або з багатотисячним кредитом, який вона нібито взяла).

Я загорілася бажанням провести таки журналістське розслідування. Тож пообіцяла, що приїду. Запитала, який же номер кабінету в Міністерстві маю шукати. Відповідь була, що кабінети ненумеровані, треба просто підійти до охоронця і сказати, що я до Калити. Це що, виходить, уже й охоронці Міністерства задіяні в цих шахрайських оборудках? Еге, треба подбати і про свою охорону, не йти самій... 

Домовившись із киянами про супровід на понеділок, я рушила на вокзал за квитком на недільний експрес до столиці, але їх не було. Чукикатися повільнішими потягами я не могла, бо пропонували лише верхні полиці, куди мені в мої літа не забратися. Так довелося облишити цей намір. Я ще написала письмовий запит до Мінсоцполітики, і його працівниця Уляна Бесараб негайно передзвонила й підтвердила, що ніякі Калита і Кравченко у них в Міністерстві не працюють. А потім надійшла й письмова відповідь від держсекретаря: «Міністерство соціальної політики на ваш інформаційний запит від 7.08.2019 р. повідомляє, що Степан Калита та Артем Кравченко не працюють і не працювали в апараті Мінсоцполітики».

Я спробувала відстежити ці імена в Інтернеті. Натрапила на адвоката Артема Кравченка, хоч гадаю, що він ні сном ні духом не знає, які афери прокручують від його імені. Треба б правоохоронцям провести розслідування цих дивних фактів.

Всюдисущий студент-вундеркінд Павло Мельник винайде, що завгодно

Але навіть справа компенсацій за «Лактоламін» блідне перед аферою з «Нормалайзом» та «Соколіном». Скажімо, заходиш на якийсь новинний сайт — а тут вилазить: студент-вундеркінд із Полтави Павло Мельник винайшов ліки від гіпертонії... Далі розлоге інтерв’ю з Павлом, Катериною Амосовою і повідомлення, що ліки можна придбати за 1 гривню в Інтернет-аптеці МОЗ, бо, мовляв, їхня вартість компенсується з держбюджету (і пані Катерина Амосова, і МОЗ писатимуть спростування, але тисячі замовників уже опиняться на гачку у «нормалайзників». І заплатять справді 1 гривню за одну коробочку з 20 капсулами — якщо придбають дві інші по 600 грн.). Отже, кожна капсула їм обійдеться у 20 гривень.

Наступного разу, читаючи новини, натрапляєш на інформацію, що чудодійні ліки від гіпертонії винайшов студент-вундеркінд Павло Мельник... із Чернівців. А якогось дня погляд упирається в заголовок «Российский студент Павел Мельник...» Приїхали!

Ви запитаєте, а що ж там особливого в тому «Normalize»? А нічого. Трави, які можна зібрати чи купити в аптеці й заварювати самому: собача кропива, звіробій, глід, синюха, корінь кульбаби, астрагалу, шоломниці байкальської. Учора знову сіла до комп'ютера почитати новини. І тут погляд падає на такий знайомий текст: «Весной 2019 года на Европейском конгрессе кардиологов случилось невероятное. Весь зал 10 минут стоя аплодировал человеку, находившемуся у трибуны. Им был Иван Бойко — украинский студент. Именно он предложил использовать уникальную формулу, позволяющую излечить гипертонию и предотвратить инсульт или инфаркт из-за давления. Шевченко предложил отличную идею, а ее реализацией занялись научные структуры Украины. Специалисты из Института сердца, Национального университета имени Богомольца, НИИ кардиологии имени Стражеско и масса других занимались разработкой препарата. Препарат уже создан и показывает отличные результаты...»

Усе, що раніше писали про Павла Мельника, тепер пишуть про Івана чи то Бойка, чи то Шевченка. Місто вже не вказане, просто «украинский студент». Пореготавши з неуважності шахраїв, які в одному матеріалі приписали віртуальному вундеркіндові два прізвища, я поринула нарешті в читання новин. Але ось знову мозолить очі знайомий текст про залу, що зустрічає оплесками українського студента-вундеркінда, тільки він уже не Павло Мельник, а Павло Соколов. І винайшов ліки «для восстановления зрения в любом возрасте». І називаються вони «Соколін». І знову ціна їм — 1 гривня (а обдурять на тисячу або дві). Далі лізе перед очі ще одна варіація на набридлу тему: «Весной 2019 года на Европейском конгрессе врачей-офтальмологов случилось невероятное. Весь зал 10 минут стоя аплодировал человеку, находившемуся у трибуны. Им был Павел Мельник — российский студент. Именно он предложил использовать уникальную формулу, позволяющую вылечить заболевания зрения в любом возрасте и предотвратить полную слепоту. Мельник предложил отличную идею, а ее реализацией занялись научные структуры России. Специалисты из Московского НИИ глазных болезней имени Гельмгольца и масса других специалистов занимались разработкой препарата. Он уже создан и показывает отличные результаты».

А ось Павло Мельник — знову український вундеркінд, але винайшов він, виявляється, не «Normalize», а «Кардітонус»! На сайті stolychno.news читаю: «Українському студенту Павлу Мельнику стоячи аплодували учасники Європейського конгресу кардіологів. Про це повідомляється в сюжеті «ТСН». Хлопець запропонував унікальну формулу, яка дає змогу  лікувати гіпертонію й запобігати інсульту та інфаркту через високий тиск. Хлопцю пропонували грубі гроші з-за кордону, щоб він продав формулу препарату. Але Павло відмовив, адже тоді українці були б не в змозі купити ці ліки, виготовлені за кордоном. Цю ідею реалізували науковці Інституту серця, Національного універсітету (так і написано) імені Богомольця, НДІ кардіології імені Стражеска тощо. Препарат «Кардітонус» уже створено, і він демонструє гарні результати. Як повідомляється, громадяни України, починаючи з 1 липня, можуть отримати цей препарат за символічною ціною — 69 гривень. Для цього необхідно залишити замовлення «онлайн» в аптеці МОЗ № 1, після чого з вами зв’яжуться, проконсультують та надішлють препарат. «Собівартість «Кардітонуса» становить 11 тисяч гривень, але зараз нам вдалося домовитися з керівництвом МОЗ, що вони компенсують для покупців майже всю вартість», — заявив голова Інституту серця Борис Тодуров».

Тепер треба шукати спростування пана Тодурова, але, повірте, уже немає сил порпатися в усьому цьому Інтернет-смітті, яке продукують шахраї. Чи не час правоохоронцям відстежити й покарати тих, хто породжує «студентів-вундеркіндів» із неймовірною плодючістю і продає через Інтернет препарати, які не мають державної реєстрації, а отже, реалізуються незаконно? Щоб провести розслідування, не потрібні Шерлок Холмс чи Вільям Мердок, тут упорається навіть констебль-початківець. Якщо, звичайно, поліція не «кришує» творців «фейкових» вундеркіндів...

Дарина НАЗАРЧУК, 

журналістка