У Полтавському крає-знавчому музеї урочисто відзначили 30-річчя заснування Народного Руху України. Цю організацію внесено до Закону України «Про правовий статус та визнання борців за незалежність у ХХ столітті». А ювілей НРУ Верховна Рада включила до переліку пам’ятних дат та ювілеїв 2019 року. Захід влаштували за ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) за підтримки Полтавської обласної ради, департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю, департаменту культури й туризму, Державного архіву Полтавської області.
Під супровід пісні Тараса Петриненка «Народний Рух» ретроспективу боротьби Руху за незалежність на Полтавщині відтворили за допомогою слайд-шоу з унікальних фотографій, які упорядкував заступник директора архіву Полтавської області Тарас Пустовіт. Учасників зібрання привітав заступник голови По-лтавської облради Анатолій Ханко та вручив делегатам установчих зборів НРУ від Полтавщини почесні грамоти обласної ради. «Рух — це моя перша любов, — зізнався він. — У мене вдома ще й досі зберігаються вирізки з демократичних газет тих часів. Відтоді я зацікавився політикою. Дякую за те, що ви змогли підпалити цю московську, радянську імперію, — завдяки Руху Україна відбулася».
«30 років — це вже заявка на історію, це зміна покоління. Тобто минув відрізок часу, який підтвердив, що Народний Рух був не тільки передвісником, а й втілювачем незалежності України», — такими словами привітав рухівців історик, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко. До речі, символічно, що дійство відбувалося якраз у тій залі музею, де розміщена експозиція про уродженця Полтавщини, письменника Олеся Гончара, який брав участь в Установчому з’їзді НРУ та підтримав студентське голодування за незалежність, що увійшло в національну пам'ять як Революція на граніті.
Грамоти від облдержадміністрації першим «рухівцям» вручив начальник відділу взаємодії з громадськими об’єднаннями департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Олександр Отич. «Ми знаємо вас як людей, які виборювали незалежність України, — звернувся він до «рухівців». — Ви боролися не за гроші, не за якісь статки. Серед вас немає олігархів. Історію рухають люди, які продукують ідеї».
Зібрання поблагословив настоятель Свято-Покровського храму міста Полтави ПЦУ, делегат установчих зборів НРУ — отець Миколай Храпач, який очолив відродження Української церкви на Полтавщині. Він один із перших «рухівців». «Завдяки «рухівцям» ми відкрили нашу першу парафію в Полтаві — Святопокровську, — згадує отець Микола. — Із членів Руху створили братство православних. Їздили територією області й створювали осередки нашої церкви. Ми тоді були єдині, бо всі боролися за Україну. І Народний Рух, і Православне братство, і «Рідне слово», і наші жіночі організації, зокрема «Союз українок».
Присутні переглянули фільм Анатолія Мішина «Рух. Полтавські сторінки». Автор, колишній редактор суспільно-політичних програм телеканала «Лтава», а зараз начальник відділу інформації департаменту інформаційної діяльності та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації розповів, що пишається знайомством із героями тих часів.
Активіст із Нових Санжар Віталій Чепіжний прочитав вірш, присвячений легендарному лідеру Руху В’ячеславу Чорноволу. Його заслужена журналістка України, письменниця й поетеса, перший прес-секретар Полтавського крайового Руху Ганна Дениско (Антипович) написала в березні 1999 року під враженням від підступного вбивства В’ячеслава Чорновола, замаскованого спецслужбами під автокатастрофу.
В урочистостях узяли участь ті, хто стояв біля витоків та долучився згодом до багатотисячної організації, яка стала локомотивом боротьби за українську державність та національне відродження наприкінці ХХ століття. Цю організацію тодішня радянська комуністична влада дозволила легалізувати в надії конт-ролювати проукраїнські сили й зберегти Радянський Союз. Але саме Рух, незважаючи на комуністичний режим, став найголовнішою силою, яка сприяла відновленню української незалежності. Протягом вересня—грудня 1989 року осередки Руху густою сіткою покрили територію України, зокрема й Полтавщини. Предтечею Руху на Полтавщині став клуб «Рідне слово». Його в 1987 році створив Микола Кульчинський. «Ми готували людей до створення Руху через вивчення рідної історії, культури. Нашою метою стала незалежна Україна, де б дотримувалися права людини, розвивалася ринкова економіка, хоча тоді ми багато чого не розуміли, мали дуже світлі, фантастичні уявлення. Полтавський Рух став однією з найсильніших в Україні рухівських структур. Коли в 1999-му була спроба розколоти Рух, на Полтавщині «відкололися» тільки дві районні організації», — поділився спогадами учасник установчих зборів НРУ, перший голова Полтавського міського (1989—1994 рр.) та голова обласного осередку Руху (1994—2005 рр.) Микола Кульчинський.
Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, який вступив до Гадяцького осередку Руху 18-річним, а згодом переїхав до Полтави, де пройшов шлях від прес-секретаря до голови обласної організації НРУ у 2005—2009 роках. Він у виступі звернув увагу на основні положення Закону України «Про правовий статус і визнання борців за незалежність України у ХХ столітті», який увічнює цілу низку організацій, від Центральної Ради, Директорії УНР, ОУН і УПА до Народного Руху України. Пустовгар поділився спогадами про становлення НРУ в Гадяцькому районі, згадавши теплим словом перших тамтешніх місцевих рухівців Олексія Басараба, родину Юревичів, Анатолія Скаженика та інших. Розповів і про перші мітинги під синьо-жовтими стягами в Гадячі, встановлення пам’ятних знаків жертвам Голодомору, зокрема в селі Лютенька, та свою участь у мітингу під Верховною Радою 4 вересня 1991 року, коли над парламентом вперше підняли синьо-жовтий прапор. «Рухівська ідея — це ідея боротьби за незалежність. Рух — продовжувач справи своїх великих попередників. Саме ця ідея покликала на захист країни від російської агресії перших добровольців, завдяки їй з’явився потужний волонтерський рух на підтримку ЗСУ. Вона й зараз не знята з порядку денного, російсько-українська війна — це найголовніший виклик сьогодення: зберегти державну незалежність», — наголосив Олег Пустовгар.
В установчих зборах НРУ, які відбулися 30 років тому, восени 1989 року, в Києві, брали участь і небайдужі полтавці. Серед них — Зоя Коваленко. На нинішні урочистості вона одягнула сукню, в якій і брала участь у згаданій історичній події. «Так, ця сукня — раритет, — сказала пані Зоя. — Тоді було дуже багато сподівань. І вони не були даремними: не було б Руху — не було б незалежності України».
Спогадами також поділилися учасники установчих зборів НРУ, засновники та активісти Руху на Полтавщині — перший голова Полтавської крайової організації НРУ Олександр Келим, Ганна Кіященко, Світлана Григор’єва. Пісні Січових стрільців та визвольних змагань доби УНР і УПА, які часто виконувалися на рухівських мітингах 30 років тому, звучали у виконанні ансамблю «Полтава» обласної філармонії та народної артистки України Наталії Хоменко.
Підготовлено Північно-східним міжрегіональним відділом УІНП за матеріалами офіційних сайтів УІНП і департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Полтавської облдержадміністрації
Додати новий коментар