Полтава святкує 250-ліття із дня народження Івана Котляревського

9 вересня полтавці урочисто відзначили 250-літній ювілей свого славного земляка Івана Котляревського. 

«Він перший припинив тенденцію знущання і кепкування над нашою мовою»

Розпочалися урочистості на могилі класика української літератури, яка знаходиться на перетині сучасних вулиць Європейської та Сінної майже в центрі Полтави. Колись тут, на Кобеляцькому шляху, був міський цвинтар, де Іван Петрович заповідав похоронити себе під кронами розлогої тополі. Ні тієї тополі, ні самого кладовища уже давно немає. Лише Котляревський вічний і завжди сучасний. 

«Він підняв із заглибів нашу мову, знайшов найсокровенніші її грані, відшліфував і вивів на широку дорогу. Котляревський перший припинив тенденцію знущання і кепкування з рідної мови. Він почав писати мовою, якою говорило населення цілого краю. Сім тисяч слів видобув Іван Котляревський із надр нашої мови, створив неповторний словник, який є взірцем для сучасних лексикографів, шедеври української літератури, які стали прообразом нашого сучасного красного письменства», — зауважив професор, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Микола Степаненко. 

Духовенство на чолі з архієпископом Полтавським і Кременчуцьким — владикою Федором — відправило поминальну молитву за упокій душі раба Божого Івана,  після чого присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника. 

«Енеїда» — як прочитання долі українців

Далі учасники торжеств перемістилися до пам’ятника Івану Котляревському, який встановлений на вулиці, названій його іменем, у 1903 році. Тоді на відкриття погруддя письменника в Полтаві зібралося дуже багато відомого люду. Сьогодні на іменини до Івана Петровича завітали академік Національної академії наук, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України,  професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Микола Жулинський та голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Атмосферу того часу створювали артисти полтавського аматорського театру «Малафея» — жінки у вишуканих довгих сукнях, а чоловіки у розкішних капелюхах і в жилетках поверх сорочок чинно ходили поміж присутніх, про щось неголосно гомоніли між собою, так, ніби то справді був 1903 рік. Лунали українські мелодії у виконанні сучасних артистів і в записі народної артистки України Раїси Кириченко — ще однієї нашої славетної землячки.

«Іван Котляревський — це явище дивовижне. Бо на відкриття цього пам’ятника з’їхалися вперше дві України — Наддніпрянська й Західна. І тут, у Центральній Україні, вперше побували Василь Стефаник,  Леся Українка, Гнат Хоткевич, Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький. Його ж «Енеїда» — як прочитання нашої майбутньої долі. Котляревський мріяв про нову Трою, де буде мир і благодать, пануватимуть справедливість, добро і злагода. І Еней мріяв побудувати нову й сильну країну. І в тому була закодована боротьба за волю України. Іван Котляревський тим і близький нам, що говорив про те, чим ми живемо зараз. «Енеїда» Котляревського — прототип нашої української долі», — зазначив, виступаючи, Микола Жулинський. 

Михайло Сидоржевський наголосив, що ім’я Івана Котляревського належить до п’ятірки велетнів тогочасної літератури, серед яких Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, а його твори увійшли до золотої скарбниці людства. Він явив світові Україну в ніч бездержавності й сміявся у найтяжчі для неї часи, що вказувало на оздоровлення нації.   

Веселим мудрецем із Полтави назвала класика української мови і літератури провідний спеціаліст літературно-меморіального музею І. П. Котляревського Євгенія Стороха: «Панич-дворянин наважився писати так, як ніхто до нього не писав. Він сам жив свідомо й відповідально з Богом у душі, як і герої його творів, від яких віє добром і щирістю». 

Також до підніжжя пам’ятника лягли букети живих квітів від керівництва міської й обласної рад, громадськості, духовенства. 

На подвір’ї  музею-садиби погасили ювілейні марки та конверти    

Після цього святкування перемістилося на Іванову гору, де минуло все життя класика української мови і літератури. Тут ось уже 50 років діє музей-садиба Івана Котляревського. На подвір’ї гостей зустріли актори, які відтворили кілька сценок із життя родини письменника. Тут же, у садибі, відбулося спецпогашення марки, яку Укрпошта випустила до 250-ліття із дня народження Івана Котляревського, та конвертів. Тираж марок і конвертів — близько 4 тисяч. Від сьогодні їх можна придбати у відділеннях пошти. До речі, у день відкриття музею-садиби тут так само гасили марки з  портретом Котляревського до його 200-літнього ювілею… 

Поруч із музеєм-садибою артисти Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя на сцені під відкритим небом ставили безсмертну «Наталку Полтавку», а в самому приміщенні театру відбувся святковий концерт за участю Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки. Тут же Михайло Сидоржевський вручив відзнаки спілки письменників полтавським літераторам. Медалі НСПУ «Почесна відзнака» удостоєний ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Микола Степаненко. Грамотами за значний внесок у розвиток української літератури й культури нагороджені Леонід Венигора, Володимир Мирний, Іван Нечитайло, Павло Стороженко, Володимир Шкурупій та голова обласного осередку спілки письменників Наталія Трикаш.

Понад 500 вокалістів заспівали одночасно

А надвечір полтавці знову зібралися на Івановій горі, де відбувся культурний флешмоб:  зведений хор у кількості понад півтисячі людей виконав уривок арії із загальновідомого твору іменинника «Наталка Полтавка».

«Захотіли прийти всі, хто співає. Абсолютно з кожного хорового колективу. Бо це честь для кожної людини. «Наталка Полтавка» — головний твір письменника, який багатьма впізнається за першими рядками пісні «Де згода в сімействі». Така кількість співаків виконала цю пісню в Полтаві вперше», — розповіла директор департаменту культури та туризму Полтавської облдержадміністрації Валентина Вождаєнко. «Головна ідея цього свята — об’єднати Україну та українців», — наголосила вона.

Оперу на слова Івана Котляревського, музику до якої написав Микола Лисенко, заспівали одночасно 12 професійних та аматорських хорових колективів Полтави. Серед них — Український народний хор «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка,  заслужений ансамбль пісні й танцю «Лтава» По-лтавського міського Будинку культури, Полтавський коледж мистецтв імені М. В. Лисенка, Мала академія мистецтв імені Раїси Кириченко,  перша, друга та третя музичні школи, творчий центр Наталії Май. Перед цим вони окремо репетирували арію 10 днів, а минулої п’ятниці провели першу загальну репетицію. Готувала  хористів  до виступу  диригент Ганна Оксиначенко.

Відбувся флешмоб на сцені під відкритим небом на Івановій горі поруч із музеєм-садибою Івана Котляревського, після чого переможцям цьогорічного обласного дитячого літературного конкурсу імені Івана Котляревського були вручені премії.

10 вересня святкування ювілею Івана Котляревського продовжилося.  Зокрема студенти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та учні міського багатопрофільного ліцею № 1 зустрілися з почесними гостями заходів — Миколою Жулинським та Михайлом Сидоржевським. А у краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрилася виставка «Іван Котляревський та полтавський театр. Інсценізація творів письменника». 

Завершаться урочистості у п’ятницю, 13 вересня, фестивалем сучасних театрів «Нащадки Котляревського», який відбудеться у краєзнавчому музеї. 

Ганна Волкова 

Фото автора