«Я нічого не можу змінити — від мене ніщо не залежить?». Залежить!

1 лютого 1960 року чотири афро-американських студенти сіли за столик невеликого кафе супермаркету «Woolworth’s» у містечку Грінсборо. Вони замовили каву.
Офіціант кафе сказав їм, що він не обслуговуватиме чорношкірих,  і порадив студентам забиратися звідси. Однак четверо молодих людей залишилися сидіти на своїх місцях до закриття закладу — вигнати їх не мали права.
Наступного ранку за столиками кафе сиділо вже 12 похмурих чорношкірих, на третій день — 60. На четвертий день у кафе було вже 400 афроамериканців — вони зайняли все кафе й навіть стояли на вулиці. Керівництво «Woolworth’s» забило тривогу.
Афроамериканці по всій країні підхопили акцію протесту, а заклади США швидко почали скасовувати расові правила. Минуло чотири роки, і було підписано знаменитий Civil Rights Act, який скасував расову сегрегацію.
Ось вони, «Сидельцы в Гринсборо». Саме вони були каталізатором хвилі акцій протесту. Хвилі такого масштабу, ігнорувати який влада вже не змогла. Чотири особи теж можуть змінити світ.