Земля — остання гарантія економічної свободи

Світова спільнота глибоко стурбована неминучим у близькому майбутньому дефіцитом продовольства, пов’язаним із приростом населення, зниженням урожайності через кліматичні зміни та забруднення грунтів. У зв’язку з цим усе актуальнішою стає необхідність впровадження природоохоронного господарювання, основою якого є органічне землеробство, що забезпечує родючість грунтів, отримання екологічно безпечних продуктів харчування, збереження біосфери. А питання продовольчої безпеки нині постійно звучить в усьому світі. Також з’являється все більше й більше матеріалів, які свідчать про те, що техногенне надходження пестицидів, синтетичних мінеральних добрив та інших природних речовин значно спотворює природний склад довкілля й не в останню чергу — природне харчування, а також можливий негативний вплив на стан здоров’я населення. Невипадково Організація Об’єднаних Націй наголошує, що саме здоров’я населення визначається єдиним критерієм діяльності людського співтовариства.

А на Полтавщині, зокрема в Шишацькому районі ще 1978 року голова тодішнього колгоспу імені Орджонікідзе Семен Антонець на одній із «планірок» категорично наказав прибрати всі обприскувачі та відмовитися від отрутохімікатів, а згодом — і синтетичних мінеральних добрив. То був історичний, навіть, можна сказати, героїчний вчинок. Навіщо було труїти землю, руйнувати та знущатися над нею? Адже в спадок від наших пращурів ми отримали її чистою і «незахіміченою» — то були слова Семена Свиридоновича. Таким чином 43 роки тому він категорично відмовився від руйнації землі, знущання над нею, вирвавшись із полону тотальної хімізації, яка була оголошена ще за Радянського Союзу. Він пішов іншим шляхом, взявши за мету створювати, а не руйнувати, запровадив органічне землеробство, виробництво екологічно безпечних продуктів харчування, розвиток села та його інфраструктури. Безумовно, шлях був непростим і ризикованим. Потрібно було крок за кроком впроваджувати аграрні новації землеробства, вдосконалювати способи раціонального обробітку грунту, а головне — змінювати на нові підходи й мислення. Тобто була створена зовсім нова ідеологія, яка сьогодні конче потрібна суспільству: праця людини має бути у злагоді з природою й Богом. Сьогодні Україна бореться за свободу й незалежність, переживаючи буремні роки свого розвитку. «Єдиний засіб утримувати державу в стані незалежності від будь-кого — це сільське господарство… Торгівля створює багатства, але сільське господарство забезпечує свободу», — стверджував Жан-Жак Руссо. А органічне землеробство, до якого повернувся Семен Антонець, сприяє 

розвитку незалежності та свободи нашої країни й має стати її іміджевою карткою на шляху виробництва безпечних продуктів, яким прямує світ. Як наслідок філософії органічного землеробства та активних дій, на землях По-лтавщини Герой Соціалістичної Праці, Герой України Семен Антонець створив величезне господарство «Агроекологія», яке нині відоме в усьому світі, і це стало серйозним викликом не тільки українському рільництву, а й надією гідно відповісти на суворі виклики, які кидає сучасне століття. Необхідно, щоб у нашому суспільстві можновладці, аграрії, науковці, освітяни, медики та й просто українці замислилися над принципами органічного землеробства, адже воно розвивається заради здоров’я людей. Також необхідно формувати культуру здорового харчування через розробку й реалізацію науково-технічних програм, відновлення родючості грунтів, впровадження органічного землеробства, ощадливого ставлення до біологічного різноманіття й рівноваги в навколишньому середовищі. А ПП «Агроекологія» має стати національним заповідником агроекології та науково-практичним центром для навчання молоді. Тож треба діяти, а не чекати, а також відмовитися від надприбутків, в гонитві за якими «захімічуюють» землю, забруднюють її, знищують гумус, який створювався на нашій планеті тисячоліттями, щоб ми тут жили, і спрямувати сільське господарство в напрямку бурхливого розвитку органічного землеробства як профілактичного напрямку заради здорової землі та запоруки здорової нації.

Завдяки цим принципам у ПП «Агроекологія» розпочали виробництво органічних продуктів харчування. У господарстві також починають втілювати в життя масштабний проєкт із налагодження виробництва власної молочної продукції. А завершальним етапом своєрідної «індустріалізації» тваринницької галузі стане м’ясна переробка.

Дуже важливо, що турбота громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства», яке очолює Семен Антонець, якраз і дає подальший поштовх надії для наших дітей і взагалі для кожної людини, щоб ми були здорові й упевнено рухалися в наше майбутнє, були вільними й незалежними. Між іншим, По-лтавське товариство сільського господарства було оновлене 6 років тому. А загалом йому вже виповнилося 156 років. Плани його діяльності амбітні й зосереджені на стратегічних заходах з оздоровлення землі та нації. Невипадково в підсумкових матеріалах найвагоміших досягнень, інновацій кожної області, присвячених 30-річчю незалежності України, згадуються ПП «Агроекологія» і Кременчуцький вагонобудівний завод. Тобто ми на правильному шляху. Сільськогосподарська земля — це основа нашого економічного відродження. На українську родючу землю з її багатими чорноземами поклали око ще далеко до розпаду Радянського Союзу. Для нас, українців, остання гарантія економічної свободи й незалежності — це земля. Для цього держава має навести лад у законодавчому полі щодо обігу землі, її правильного використання у співпраці з природою, дотримання сівозмін, спрямування екологічно чистої продукції органічного виробництва для дитячих та лікувально-профілактичних закладів тощо. Наукове товариство лікарів-гігієністів та епідеміологів області також глибоко стурбоване ситуацією з цього приводу й доводить інформацію до медичної спільноти та населення про нагальні питання здоров’я нації, екологічні проблеми та різні виклики, які пов’язані з продовольчою безпекою та якістю продуктів харчування.

Вакцинуймося. Будьте здорові.

Олександр КАТРУШОВ,

голова обласного наукового товариства лікарів-гігієністів та епідеміологів, професор, доктор медичних наук, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»

Валентин ШАПОВАЛ,

лікар-епідеміолог 

ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб 

МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»