Новини освіти

Вступ у 2021 році: усі деталі, дати й нові умови, які чекають на абітурієнтів

На початку січня розпочалася реєстрація на пробний тест із ЗНО, а майбутні абітурієнти вже розмірковують, куди подавати документи та які предмети обрати. Ще в жовтні минулого року Міністерство освіти і науки України оприлюднило наказ про затвердження умов прийому на навчання до вишів у 2021 році. Так, основний етап вступної кампанії проведуть, як зазвичай, у липні, повідомляє «24 канал».

Основні дати вступної кампанії

Вже з 1 липня абітурієнти зможуть створити «Електронний кабінет» та завантажити до нього документи. Зазначимо, що для того, аби його створити, потрібно мати в наявності хоча б один дійсний сертифікат із ЗНО та український атестат про повну загальну середню освіту.

Подати документи до закладів вищої освіти можна буде з 14 липня. На спеціальності, які потребують винятково сертифікати із ЗНО, подача заяв триватиме до 23 липня. Натомість вступникам, які для вступу мають пройти співбесіду, скласти вступні іспити чи творчі конкурси, треба подати документи не пізніше 16 липня. Вступні іспити та творчі конкурси проводитимуться з 1-го по 13 липня. Також у період з 14-го по 23 липня можуть проводитися додаткові ceciї іспитів, творчих конкурсів для вступників.

Цікаво, що цього року встановлено обмеження на кількість заяв, які вступник може подати «на конт-ракт» (небюджетні конкурсні пропозиції). Так, цього року їхня кількість — не більше, ніж 30. Формування рейтингових списків абітурієнтів, які вступають на основі результатів ЗНО, творчих конкурсів та вступних іспитів, відбудеться не пізніше 28 липня. Зарахування вступників проводитиметься 9 серпня.

Нові можливості для абітурієнтів

Окрім вже звичної можливості електронної подачі документів, абітурієнти зможуть у режимі «онлайн» виконувати й умови зарахування до вишів з допомогою кваліфікованого електронного підпису вступника. Це допоможе значно зменшити черги в приймальних комісіях. Також подавати заяви через «Електронний кабінет» зможуть і ті вступники, які мають дійсні сертифікати ЗНО та бажають продовжити навчання після здобутого рівня молодшого спеціаліста.

Які предмети із ЗНО треба складати

Багато спеціальностей цього року розширили перелік предметів, які можуть бути використані абітурієнтом як третій конкурсний. Додамо, що обов’язковими для вступників є лише тести із ЗНО з української мови та математики. Останній складатимуть на тому рівні, на якому вивчали цей предмет у школі (стандарт або профільний).

Окрім того, цього року абітурієнти можуть складати тест із ЗНО як з української мови та літератури, так і винятково з української мови, та обов’язковим для вступників на спеціальності гуманітарного та соціального спрямування залишається сертифікат із ЗНО з обох дисциплін.

Що стосується сертифікатів із ЗНО попередніх років, то дійсними цьогоріч будуть сертифікати з 2018-го, 2019-го, 2020-го, причому абітурієнти зможуть обирати, сертифікат якого року та з якого предмета їм подавати.

Вступ до магістратури

Цього року всі вступники до магістратури повинні скласти ЄВІ (єдиний вступний іспит) з іноземної мови. Окрім цього, залишається ЄФВВ (єдине фахове вступне випробування) у форматі ЗНО для вступу на правничі спеціальності.

Дійсними для вступу будуть сертифікати ЄВІ 2020-го та нинішнього року, натомість результати ЄФВВ розглядатимуться комісіями винятково цього року. Ваговий коефіцієнт єдиного вступного іспиту з іноземної мови й надалі визначається керівництвом вишу та повинен становити не менше, ніж 25% від загального бала. Реєстрація на ЄВІ та ЄФВВ розпочнеться 11 травня і триватиме до 3 червня, а проведення тестувань заплановане на 30 червня та 2 липня відповідно.

Вступ до технікумів та коледжів

Вступна кампанія у закладах фахової передвищої освіти також зазнала певних змін. Згідно з наказом МОН про затвердження умов прийому на навчання до технікумів та коледжів у 2021 році, вступники зможуть пройти творчі конкурси та скласти вступні іспити ще до подачі документів до обраного закладу.

Період проведення вступних іспитів тепер довший порівняно з минулим роком, це дасть змогу закладам краще організувати вступну кампанію, дотримуючись усіх протиепідемічних заходів. Вступна кампанія у закладах фахової передвищої освіти розпочнеться наприкінці червня.

Лілія Гриневич пояснила, які зміни чекають на учнів 10—11 класів

Екс-міністр освіти і науки Лілія Гриневич розповіла, як навчатимуться учні 10—11 класів та з якого року запровадять реформу старшої школи.

Як діти навчаються зараз

За словами Лілії Гриневич, учні 10—11 класів зараз навчаються за чинним стандартом — поки все залишається так, як і було. Тобто учні після 9 класу за бажання можуть продовжити навчання в старших класах. «Але, можливо, це ненайкраще для дітей. Адже їм потрібні навички та компетентність для успішної самореалізації. Це те, чого не вистачає сучасній школі, тому й потрібна реформа «Нова українська школа», — наголошує екс-міністр.

Крім того, Лілія Гриневич зазначила, що зараз діти, які навчаються за новим змістом «Нової української школи», ходять у 3 клас. Тож до 10 класу вони перейдуть аж у 2027 році. А для дітей, які переходитимуть до 10 класу найближчими роками, нічого не зміниться.

Що ж робити батькам, які отримують повідомлення про те, що в їхніх школах не буде 10—11 класу? Екс-міністр освіти зауважила, що їм треба звернутися до міського управління освіти й отримати чітку інформацію. «Такого бути не може. Усе почнеться в 2027 році, але визначитися треба до 2024-го, щоб у людей було три роки на усвідомлення змін», — акцентувала вона.

Коли та які зміни чекають на учнів 10—11 класів

За словами Лілії Гриневич, саме з 2027 року розпочне діяти трирічна профільна школа. Згідно з реформою, школи поділяться на 3 типи:

початкові школи (учні 1—4 класів);

гімназії (базова школа 5—9 класів);

ліцеї (старша трирічна профільна школа).

Ліцеї, як правило, завжди є окремими школами, бо там навчаються діти старшого шкільного віку (10-ті, 11-ті та 12 класи). Адже для дітей початкових класів, гімназій та ліцеїв потрібне різне навчальне середовище, вважає екс-міністр освіти.

Зокрема Лілія Гриневич наголошує, що до 2024 року треба визначити ті школи, які стануть ліцеями, де навчатимуться учні 10—11 (12-х) класів до 18 років. «Зараз у різних областях роблять власну мапу навчальних закладів, де зазначено, які школи будуть ліцеями, а які — початковими школами й гімназіями», — додає вона.

Хто це вирішуватиме? 

«Уявіть собі карту будь-якої області. Її адміністрація має подбати про те, щоб ліцеї були розташовані в нормальній територіальній доступності, забезпечені найкращими вчителями й мали хороше обладнання», — розповіла екс-міністр освіти. Отож облдержадміністрації самі визначатимуть, де знаходитиметься ліцей, виходячи з певних критеріїв.

Водночас, на думку Лілії Гриневич, у селах менша кількість населення, відтак дітям важко буде доїжджати до ліцеїв. Тому там потрібно подбати про те, щоб поруч із ліцеями, можливо, були пансіони чи гуртожитки, де можуть мешкати учні віком від 16-ти до 18 років.

Учні 9 класів складатимуть тест із ЗНО

Також Лілія Гриневич розповіла, що після 9 класу випускники складатимуть тест із ЗНО. Серед тестувань буде ще один іспит на вибір професії та схильність, щоб зрозуміти, якому фаху людина «природовідповідна». «Для учня важливо потрапити саме туди, до чого він має нахил, щоб не втрачати часу дарма», — підсумувала вона.

Марія БОНДАР

«24 канал»