Разом нас багато — нас не подолати!

Наш полтавський край славний своєю істо-рією, мовою — нашою, українською, але з милими полтавськими особливостями, славний розкішною природою. А найбільше, мабуть, славний своїми людьми. Українці всього світу знають напівлегендарну українську співачку й поетесу Марусю Чурай, батька сучасної літературної мови Івана Котляревського, письменників Миколу Гоголя й Панаса Мирного, поета Леоніда Глібова, з по-лтавського краю  мати Лесі Українки Олена Пчілка і скульптор Іван Кавалерідзе, гуморист Остап Вишня і Юрій Кондратюк, ідеями якого скористалися американці,  здійснивши перший політ на Місяць, і автор роману «Собор», що доводив до сказу партійне керівництво, Олесь Гончар. А ще — Симон Петлюра, його небіж Степан Скрипник — Патріарх Мсти-слав!

Ой, не перелічити всіх великих українців, які родом із полтавської землі. Тим паче, що славному козацькому полтавському роду нема переводу. Це особливо проявилося в останні сім років, коли московська імперія підступно кинула своїх загарбників на нашу святу українську землю. Сотні тисяч молодих патріотів піднялися на оборону своєї країни, волелюбної нації перед звірячим ликом російських агресорів. Разом із ними ставали в стрій і їхні батьки та матері.

Пішов на фронт услід за сином і Анатолій Банний. Пішов інструктором-волонтером — більшого не дозволяла раніше отримана важка травма та перенесена складна операція. Але ж і лишатися вдома не міг — не та натура, не та біографія. У боротьбі за незалежність України він від початку 80-х —  брав участь у масовому русі «Україна без Кучми», під час Помаранчевої  революції був лідером полтавського Майдану, головою страйкового комітету Полтавської області, членом спеціальної комісії коаліції «Сила народу», учасником київських барикад під час Революції гідності. Як журналіст-розслідувач та юрист багато років займався правозахисною  діяльністю. У професійному доробку Анатолія Банного сотні виграних кримінальних, адміністративних, цивільних та господарських справ. 

Від травня 2014 року Анатолій  Банний здійснив 346(!) волонтерських поїздок у зону бойових  дій проти російських загарбників.  Пам’ятають полтавці і його знаменитий вчинок 24 серпня 2014 року, на День Незалежності України, коли Анатолій Банний встановив на вершині Монумента Слави  — над орлом — наш бойовий прапор, привезений ним з Іловайська. А з 5-метровим рушником-оберегом «Україна всіх єднає»  він пройшов фронтовими дорогами від Широкиного до Станиці Луганської. 

Нині пан Анатолій зустрічає своє 60-річчя. У нього була можливість переключитися з громадського життя на особисте.  Попри це, свої перші 60 років  голова Полтавського обласного товариства політичних в’язнів та репресованих  Анатолій Банний планує зустріти традиційно — на фронті. Зі щирою радістю вітаємо нашого побратима з ювілеєм!

Орина СОКУЛЬСЬКА, голова Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих, 

Олесь ШЕВЧЕНКО, голова  ГО «Ветеранське об'єднання «Українська Гельсінська спілка»,

Ореслава ХОМИК, голова Союзу українок, 

Олена ФАЙНБЕРГ, виконавчий директор Київського товариства 

політв'язнів та репресованих,

Олена ЛОДЗИНСЬКА, 

директор Музею шістдесятництва, 

Олександр ТКАЧУК, Надія ЛУК'ЯНЕНКО,

Микола ГОРБАЛЬ, Василь ОВСІЄНКО,

Олекса РІЗНИКІВ, Павло ОТЧЕНАШЕНКО,

Володимир БАРСУКІВСЬКИЙ, Іван ДРЕМЛЮГА