У Хоролі судять слідчих, які затримували осіб, причетних до розкрадання надр у розмірі 240 мільйонів гривень

Хорольський районний суд розглядає справу щодо двох слідчих, яких обвинувачують у незаконному затриманні фігурантів провадження щодо незаконного користування надрами і службового підроблення. Саме ж кримінальне провадження досі розслідується, і жодна особа, причетна до розкрадання в розмірі 240 млн. грн., не отримала покарання. Через реєстр судових рішень Інтернет-видання «По-лтавщина» з’ясувало, на якому етапі знаходиться нині розслідування обох пов’язаних між собою проваджень.

Незаконний видобуток, техніка дорожнього підрядника та конвертаційні центри

Незаконний видобуток суглинку в Хорольському районі триває, як мінімум, із 2013 року. Після Євромайдану на рівні області цю тему активно висвітлював тодішній голова Полтавської обласної ради Петро Ворона. Втім, далі інформаційних війн із міліцією та прокуратурою, керівників яких звинувачували в бездіяльності та корупції, справа не рухалася. За підрахунками Петра Ворони, лише в Хорольському районі станом на 2015 рік налічувалося 12 незаконних кар’єрів. І один із найбільших — на території держпідприємства «Шовкорадгосп «Хорольський» — вже на той час втратив грунту щонайменше на 30 млн. грн. Єдина відмінність із того часу — до 2016 року в розкраданні надр звинувачували дорожників з італійської компанії «Тодіні», а тепер — представників турецької компанії «Онур».

Активне розслідування незаконного видобутку хорольські поліцейські почали влітку 2017 року. Вони отримали повідомлення про те, що поблизу села Коломійцеве Озеро невідомі вже кілька років крадуть суглинок у великих масштабах. Відповідну заяву подав Штомпелівський сільський голова Валерій Іщенко. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 240 ККУ (порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення). Пізніше до кваліфікації злочину ще додали ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені за змовою організованої групи, в особливо великих розмірах).

З’ясувалося, що ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» замовило рекультивацію своїх земель у ТОВ «Захід-Інвест Груп». Замість виконання робіт київська фірма просто зняла родючий шар грунту та почала видобувати суглинок. Загалом слідчі нарахували майже 6 га знятого грунту обсягом близько 448 тис. м3. За підрахунками експертів, збиток від такого видобутку становить 240 млн. грн.

Суглинок відвантажували турецькій компанії «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», яка будує та ремонтує на Полтавщині дороги. Саме «Онур» купував вкрадений грунт у «Захід-Інвест Груп» по 29 грн./м3, хоча офіційно мав брати суглинок із резерву гідронамиву в селі Красногорівка, із зосередженого резерву в селі Бірки та з гідронамиву в Полтаві. Ще в жовтні 2016 року він уклав відповідний контракт з Укравтодором.

Поки поліцейські збирали доказову базу і вилучали техніку, з’ясували інші додаткові факти. Зокрема видобуток суглинку із самовільного кар’єру на території ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» проводила спецтехніка компанії «Онур», а не «Захід-Інвест Груп». А в бухгалтерському та податковому обліку останньої було вказано, що фірма сама купувала грунт у товариств, які мають ознаки фіктивності. Одна з них — це фотостудія, яка не має ліцензії на видобуток. Серед решти фірм ТОВ «ДБК-АН», ТОВ «Аліас Сейл», ТОВ «Нейкорс», ТОВ «Мейвест», ТОВ «Рейдвен», ТОВ «Ліванс» тощо — також без профільних ліцензій. Тобто, імовірно, компанія користувалася і послугами конвертаційного центру.

Окрім ДП «Шовкорадгосп «Хорольський», від розкрадачів глини постраждали і звичайні жителі. Частина незаконного кар’єру зачепила і приватні землі, зокрема дачну ділянку Світлани Лізанової. Вона публічно скаржилася на захоплення своєї землі ще в 2015 році.

Один із підозрюваних — колишній керівник райвідділу міліції та екс-голова райдержадміністрації

За попередніми результатами річного розслідування, у листопаді 2018-го правоохоронці затримали п’ятьох причетних до можливого незаконного видобутку. Серед них був і директор ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» Віталій Шевчуга, колишній очільник місцевого райвідділу міліції та екс-голова Хорольської райдержадміністрації. 

Після затримання адвокати Віталія Шевчуги та на той час власника компанії «Захід-Інвест Груп» Дениса Котова подали скаргу на неправомірність дій слідчих. Нібито підставою для затримання стала ст. 208 КПК, яка дає змогу зробити це тільки одразу після вчинення злочину, а з моменту ймовірного порушення закону минуло забагато часу.

Теруправління ДБР у Полтаві відреагувало на заяву адвоката і відкрило кримінальне провадження проти слідчих за ч. 1 ст. 371 ККУ (завідомо незаконне затримання) та ч. 1 ст. 366 ККУ (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів).

Про процесуальні нюанси й недоліки КПК у частині тієї самої статті 208 ми детально говорили під час інтерв’ю з уже колишнім керівником ДБР у Полтаві Володимиром Тимошком. Якщо коротко, то фактично в межах кодексу дозволено затримувати осіб упродовж доби після вчинення злочину. У разі, якщо минув більший час, слідчий спочатку повинен оголосити про підозру, а потім затримувати, що дає шанс особі на втечу.

Через ці перепони «під приціл» потрапили двоє старших слідчих слідчого управління ГУ НП у Полтавській області — Олександр Шульга та Олег Лагута.  Улітку 2019 року їм офіційно оголосили про підозру, а на початку 2020-го — висунули обвинувачення. Наразі їхню справу розглядає Хорольський райсуд.

Окрім того, влітку 2019-го слідчі територіального управління ДБР, розташованого в Полтаві, відкрили ще одне провадження — за ч. 3 ст. 382 ККУ (невиконання судового рішення, вчинене службовою особою, котра займає відповідальне становище, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб). Виявилося, що директор ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» Віталій Шевчуга подав ще одну скаргу. У квітні 2019 року суд скасував арешт на 2 автомобілі («Mitsubishi Pajero Sport» і ВАЗ 211540) та зняв заборону на використання 3 земельних ділянок у Хорольському районі площею 8,2 га. Керівник підприємства був невдоволений тим, що слідчі не вчинили жодних дій для виконання цієї ухвали. Втім, за рік, у квітні 2020-го, це провадження закрили, бо слідчі не зобов’язані були власноруч повертати автомобілі. Віталій Шевчуга подав позов до Октябрського райсуду Полтави, але той відмовився скасовувати постанову слідчого. Підприємець подав апеляційну скаргу, але і там програв справу.

Двоє ймовірних злочинців уже два роки як підозрювані, але не мають жодного обмеження

І вже екс-власник компанії «Захід-Інвест Груп» Денис Котов, і керівник підприємства «Шовкорадгосп «Хорольський» Віталій Шевчуга проходять у справі ДБР проти слідчих як потерпілі. Вони ж є підозрюваними у справі щодо незаконного видобутку глини на 240 млн. грн.

Одразу після затримання і вручення підозр обом обрали запобіжні заходи — нічні домашні арешти із забороною виходити з дому з 21.00 по 7.00. Прокуратура намагалася оскаржити це рішення і вимагала відправити обох до СІЗО, але їй не вдалося цього зробити. На початку 2019-го чоловікам продовжили запобіжні заходи ще на 2 місяці.

Але вже наприкінці січня того ж року Віталій Шевчуга та Денис Котов оскаржили рішення суддів через апеляцію, тому відтоді вони не перебувають під жодним обмеженням. Ба більше, влітку цього року директор підприємства «Шовкорадгосп «Хорольський» через суд намагався добитися, аби його визнали потерпілим у справі щодо розкрадання суглинку, але невдало.

Паралельно адвокати постійно вимагають закрити кримінальне провадження, та поки отримують відмови. Сам же слідчий відділ вилучив чимало документації, отримав доступ до цих терміналів можливих фігурантів та арештував частину техніки, яку все одно дозволили використовувати для будівництва доріг. Це останнє, що відомо про хід справи, судячи з реєстру судових рішень.

Приклад суду над слідчими спонукає їхніх колег не розслідувати проваджень до кінця

Розкрадання надр, в якому може бути задіяна турецька компанія «Онур», відбувається не тільки в Хорольському районі. Зокрема в лютому цього року ми згадували, що подібні до хорольського нелегальні кар’єри є в Полтавському, Кобеляцькому, Лубенському, Великобагачанському районах. Свіжіший приклад — незаконний видобуток піску в Чутівському районі, через який у місцевих жителів зникла вода з колодязів.

Поліція відкриває провадження, арештовує техніку, але вантажівки компанії «Онур» продовжують возити незаконно видобуті пісок і глину. У суді представники компанії пояснюють, що техніка вкрай необхідна для будівництва та ремонту автодороги Київ — Харків — Довжанський, яка є дорогою міжнародного сполучення і ремонтується коштом Європейського банку реконструкції та розвитку. Тому техніку повертають із формулюванням надання на відповідальне зберігання.

Однак саме хорольська справа стала гучною, бо слідчі врешті змогли висунути підозру конкретним живим людям. Натомість тепер самі відповідають у суді. Деяких слідчих, котрі мають подібні справи, такий досвід колег змушує не йти на сміливі кроки, а й далі «топити» провадження у суддівських ухвалах, вивченні документів та експертизах. Крім того, заважає розслідуванню й те, що ДБР вилучає матеріали справи, які слугують доказовою базою.

І це не єдиний приклад. Так, Євгеній Грищенко — слідчий у справі  щодо пограбування банку в Кобеляках — майже півроку намагається оскаржити в суді винесення йому підозри. Його та іншого слідчого Артема Колотенка, як і хорольських колег, підозрюють у незаконному затриманні грабіжників. Ситуація та сама — недолугість ст. 208 КПК, за якою вони затримували підозрюваних.

Дарина СИНИЦЬКА

«Полтавщина»