Полтавець розробив надійну захисну маску для «безгрішних» людей

Полтавський науковець і дослідник Адам Гожий завжди намагається докопатися до суті речей. Той, хто слідкує за його публікаціями у «Вечірній Полтаві», не заперечуватиме. От і зараз, у період пандемії коронавірусної інфекції й введення карантину, Адам Васильович дослідив захисні медичні маски, якими користується більшість людей, і дійшов висновку, що захищають вони не надто надійно, оскільки всередині мають лише паперовий прошарок. До того ж багато хто ці одноразові маски ще й пере, зводячи нанівець і без того ненадійний захист. Тому в Адама Гожого виникло питання: як людині надійно захистити свої органи дихання, не витрачаючи на це великих коштів? І відповідь таки знайшов, про що й розповів, завітавши до редакції.

— Адаме Васильовичу, почнемо з походження самого коронавірусу. Як ви гадаєте, це природний різновид ГРВІ чи штучно створений вірус?

— Природа цього нового страшного вірусу невідома. За однією з гіпотез, можливо, у дольодовиковий період на Землі існували такі віруси, але вони зникли, бо були заморожені під час льодовикового періоду. А тепер, в епоху потепління клімату на Землі й танення льодовиків, ці віруси звільнилися з льодової блокади і розпочали свій новий наступ на людину. 

Згідно з іншими припущеннями, коронавірус із дуже обмеженими можливостями розмноження (лише контактним і повітряно-крапельним шляхом) і смертельною дією на дихальну систему людини виведений штучно в якійсь сучасній дослідній лабораторії як біологічна зброя і «випадково» втік із неї на свободу. У такій ситуації виникає багато додаткових запитань: чому не захищаються інші оголені частини тіла людини — лоб, вуха, шия, груди, ноги? Чому він передається лише повітряно-крапельним шляхом від хворої людини? Чому носієм вірусу не можуть бути природні атмосферні повітряно-крапельні умови? Чому на коронавірус не хворіють дикі та свійські тварини, з якими контактує людина? Чому на цей вірус не заражаються людиноподібні мавпи, котрі живуть у зоопарках і не користуються захисними масками? Чому коронавірус не передається через продукти харчування? Є й багато інших запитань. Тому поки що неможливо стверджувати про природне чи штучне походження коронавірусу.

— Розкажіть, яку альтернативу ви знайшли медичній захисній масці.

— Якщо захист носа й рота має вирішальне значення задля уникнення захворювання на коронавірусну інфекцію, то ті маски, які тепер повсюдно продають по 8—10 гривень за штуку, треба суттєво вдосконалювати. Адже ці маски захищають ніс і рот лише упродовж 2—4 годин. Переважна більшість громадян використовує їх багаторазово, носить здебільшого на підборідді й піднімає до очей тільки в тих місцях, де обов’язково потрібно бути в захисних масках. Щоб одноразові повсякденні маски люди не перетворювали на багаторазові, пропоную їх удосконалити. Повсякденна маска повинна складатися з двох частин: змінної, яка захищає рот і ніс від проникнення в них вірусу, та утримуючої, що забезпечує закриття рота й носа захисною частиною. Ці дві частини повинні вкрай легко з’єднуватися і роз’єднуватися. Як захисну частину доцільно використовувати стандартні антибактеріальні серветки (одну або в кілька шарів). Як утримуючу (багаторазового використання) частину доцільно зробити із 4 біндер-кліпс або інших затискуючих пристроїв, наприклад, двосторонніх липучок, що приєднані до завушних (чи зашийних) еластичних стрічок, з яких робляться завушні петлі чи зав’язки. Подивіться на фото з пропонованими зразками маски — і ви зрозумієте, як її виготовити.

Беззаперечний плюс такої захисної маски в тому, що її можна швидко розібрати й зібрати знову, замінивши серветки. Така захисна маска забезпечує більш досконалий захист органів дихання, ніж це робиться за допомогою сучасних стандартних масок. Вона виготовляється із готових загальнодоступних матеріалів і деталей. Придбання їх потребує мінімальних фінансових витрат і доступне найбіднішим (безгрішним) людям. Та й особливих здібностей до майстрування не вимагається. Наше здоров’я в наших руках, тож не такий страшний ворог, як його малюють. 

Оксана КЛОЧКО

«Вечірня Полтава»