Боротьба з «фейками» чи полювання на відьом?

Після сюжету з Миргорода «Скандальний допис» у «ТСН» (23 квітня, телеканал «1+1») мисляча частина українського суспільства вкотре забила на сполох: це що, 37-й рік повернувся? Допоки триватимуть репресії проти тих, хто критикує чи думає інакше, ніж влада? Будували-будували й нарешті побудували поліцейську державу? Україна вже «переплюнула» Росію, де кидають у тюрму за дописи у соцмережах? 

Адже йшлося про те, що лікарку Миргородської центральної районної лікарні Аліну Шаніну намагаються притягнути до адміністративної відповідальності, бо вона на своїй сторінці у «Facebook» 1 квітня «перепостила» відео відомого столичного блогера Антона Гури, котрий під час карантину побував на Миргородщині й розповів, що зокрема медицина району, м’яко кажучи, не зовсім готова до спалаху пандемії. Жінці «шиють» ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) (поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку). 

Як пояснив столичним тележурналістам начальник відділу комунікацій поліції По-лтавської області Юрій Сулаєв, управління Служби безпеки України в Полтавській області надало матеріали про поширення Аліною Шаніною неправдивих чуток і на їхній підставі поліцейські склали адмінпротокол.

У протоколі, складеному 21 квітня дільничним миргородської поліції Юрієм Олексенком, вказано: «Аліна Шаніна розмістила відео з неправдивою та неперевіреною інформацією сумнівного змісту, що може викликати панічні настрої серед інших користувачів соцмережі».

Однак, як зазначає колишня уповноважена Верховної Ради України з прав людини, а нині адвокатка Валерія Лутковська, у протоколі не вказано, до чого конкретно апелюють правоохоронці, адже у відео багато всякої інформації з різних джерел. Та й саме відео Антона Гури, яке має десь 4,5 тисячі «репостів», досі є у відкритому доступі, й щодо нього немає жодного протоколу про те, що воно може спровокувати паніку. Утім, протокол про адмін-правопорушення складений не на автора першоджерела, а тільки на одного з 4,5 тисячі тих, хто його «перепостив». Цікаво, хто й за якими критеріями відібрав лише Аліну Шаніну? І чи чекати «привіту» від СБУ та поліції іншим 4,5 тисячі користувачам соцмережі «Facebook»? Чи не тому чийсь перст указав саме на Аліну Шаніну, що вона принципова депутатка Миргородської міської ради, котра ніколи не йде на оборудку із совістю, відстоює інтереси своїх виборців та жителів курортного містечка й не підтримує неконструктивних дій адміністрації лікарні?   

Вибірковість правоохоронців дивує колег лікарки. «Якщо людина «перепостила» чиєсь відео, при цьому не закликаючи до якихось протиправних дій, я не бачу в цьому ніякого злочину», — вважає хірург центральної районної лікарні Олексій Чуприна. Він додає, що відео бачив, але нічого страшного там не помітив. А інформація про те, що лікарні бракувало захисних засобів, — правда. «Забезпечення на нормальному рівні відбулося лише тижнів два тому», — стверджує Олексій Чуприна.

Підтверджує це й миргородка Оксана Устименко, чия донька лікувалася в цьому медзакладі на початку квітня. «Я бачила, у чому ходив медперсонал. В інфекційному відділенні — частково в масках, а частково — без. Рукавички були тільки на одному медику. Тому рукавички, шприци, спирт довелося купляти для медиків самій», — розповіла мати хворої дитини. 

Головний лікар Миргородської ЦРЛ Ярослав Будний коментувати ситуацію на камеру відмовився. Але телефоном запевнив телевізійників із Києва, що як на початку квітня, так і нині із забезпеченням лікарів усе «о’кей». «Оця пані Аліна — така дуже цікава особа. Тому не хочу нічого казати. Це дезінформація. Нині в нас проблеми нема. На перше число я не готовий назвати цифри, але думаю, що все було», — заявив він.

Отут пригадується народне «далеко куцому до зайця». Бо особа самого головлікаря Яро-слава Будного набагато «цікавіша». Куди там Шаніній! Протягом двох останніх років директор департаменту охорони здоров’я Полтавської облдерж-адміністрації Віктор Лисак після кількох грунтовних перевірок, які виявили в ЦРЛ повний «завал» усього, що тільки можна, двічі робив офіційні подання до Миргородської райдерж-адміністрації з вимогою звільнити Ярослава Будного з посади, але пенсіонер-головлікар залишився у своєму теплому кріслі завдяки заступництву колишнього голови райдержадміністрації Юрія Коваленка…

23 квітня у Миргородському міськрайонному суді відбувся розгляд адмінпротоколу. Із Києва приїхали свідок — блогер Антон Гура та адвокатка — Валерія Лутковська. Вони дуже хотіли запитати дільничного Юрія Олексенка або кого-небудь із поліції, яким приладом правоохоронці вимірювали рівень «можливості викликати паніку» і чи є в них докази, що за 21 день, доки відео Антона Гури було на сторінці Аліни Шаніної, хоч одна людина з тих 9(!!!) осіб, які його переглянули, запанікувала? Адже, як пояснює «Вікіпедія», паніка — це несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює одну чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації. 

Суддя теж намагалася з’ясувати, яку саме інформацію «органи» вважають недостовірною та такою, що може викликати паніку. Але запитати було нікого, бо ніхто з поліції на судове засідання не прийшов. А в самому адмінпротоколі жодного обгрунтування не було. Тож суд повернув протокол на доопрацювання.

До речі, дільничний Юрій Олексенко, який дзвонив Аліні Шаніній і злорадів: «Ну що, догралася, «дорепостилася»?», поводився зовсім не по-геройськи, коли я йому зателефонувала й попросила прокоментувати його «писанину»: щось мимрив і відмовився надати будь-які пояснення. 

У разі визнання Аліни Шаніної винною, суд міг оштрафувати її на 170 гривень, а також їй довелося б сплатити 420 гривень судового збору. Тож справа не стільки в грошах, скільки в збереженні доброго імені й справедливості.  І тут виникають зовсім не риторичні запитання. На такий от фарс витрачають свій робочий час правоохоронці? І за таку, з дозволу сказати, роботу, ми, платники податків, платимо їм зі своїх кишень чималу зарплатню?! Вже спіймали всіх диверсантів та знешкодили всіх злочинців, корупціонерів, мародерів і шахраїв?! 

Користувачі соцмереж теж тисячами запитують владу: «А на нардепа Михайла Радуцького Нацполіція не хоче скласти бодай адмінпротокол за те, що він продав у Китай тонни захисних масок? А на вже звільненого Максима Нефьодова — за те, що за ультрадемпінговою ціною (1,23 гривні за штуку) випустив в Іспанію респіратори найвищого ступеня захисту вже в розпал пандемії? А на Андрія Пальчевського хоч хтось склав протокол за те, що його клініка приховала позитивні результати тесту на COVID-19?».

І чому нині, за Президента Володимира Зеленського, почали масово застосовувати ст. 173-1 КУпАП, прийняту ще в часи СРСР, у 1990 році? І чи покарання Шаніної не є частиною тієї політики, яку проводить нова влада щодо «майданівців», добровольців, українських патріотів? 

І я, і Валерія Лутковська, котра захищала Аліну Шаніну безкоштовно, «pro bono» (для загального блага), не розуміємо, як стражам порядку «на око» вдалося встановити ступінь «панічності» допису у «Facebook». 

— Той орган, який складає протокол про адмінправопорушення, має в ньому навести й доказову базу, тобто зазначити, яким чином отримано висновок, що розповсюдження певної інформації може призвести до паніки чи інших порушень громадського порядку. Позаяк цього не було зроблено ані в справі Шаніної, ані в інших справах, які є в реєстрі судових рішень, то, відповідно, це є показником недолугості і цієї статті, і дій правоохоронних органів. Моя порада тим, кого притягають до відповідальності за ст. 173-1 КУпАП, по-перше, не опускати рук, не падати духом, а по-друге, звертатися по допомогу до адвокатів. І навіть якщо рішення про накладення штрафу вже ухвалено районним судом, треба подавати апеляцію та доводити свою невинуватість чи безпідставність таких обвинувачень, — радить Валерія Лутковська. 

Звісно, я запитала і в Антона Гури, чому, на його думку, цапом-відбувайлом за його критику призначили Аліну Шаніну, а не його, автора відео з Миргородщини?

— Дуже підло з боку правоохоронців через місяць після того, як на моїй сторінці у «Facebook» з’явився «стрім» (прямоефірна демонстрація. — Авт.) про Миргородську центральну районну лікарню, тиснути на мене, намагаючись покарати звичайну лікарку з провінційного містечка. Критики не любить будь-яка влада «за замовчуванням». Але такого «беспрєдєла», такої цензури, як зараз, погодьтеся, не було навіть за Януковича! Поки що складають адмінпротоколи, а потім кидатимуть до буцегарні на реальні строки, як у країнах із диктаторським режимом? І кого «душать»? Медика, до якого доведеться звертатися по допомогу і тому ж «есбеушнику», і поліцейському, і членам їхніх сімей… Я відомий блогер, якого дивляться в соцмережі мільйони людей у всьому світі, завдяки якому люди дізнаються правду про стан речей у країні, вчаться відстоювати свої права. А владі треба, щоб народ стояв на колінах, корився, мовчав і боявся її. Тягти мене до суду, значить, нариватися на великий скандал, який явно вийде за межі країни. Тож простіше «прищучити» лікарку ЦРЛ, ніж мене. Але хлопці прорахувалися. І коли суддя побачила в залі Валерію Лутковську, вона аж оторопіла — певно, не могла й припустити, що місцеву «адмінпорушницю» захищатиме колишній омбудсмен, правниця зі світовим іменем. За логікою, перед тим, як карати Аліну Шаніну, СБУ й поліція мають скласти протокол на мене... Тож Аліну ми захищатимемо до кінця! — наголосив Антон Гура.

За даними Служби безпеки України, станом на 21 квітня її кіберфахівці викрили в країні 207 Інтернет-провокаторів. Інформацію стосовно них передали до Нацполіції. 197-ми осіб притягнуть до адміністративної відповідальності, щодо 10 осіб відкрили кримінальні провадження.

Відомий у Полтаві музикант і поет Костянтин Захарченко — один зі 197-ми. Під публікацією у «Facebook» про захисні маски він розмістив ілюстрацію з фотографією Президента та закликом повідомляти в СБУ про факти завищення цін на засоби індивідуального захисту. На ілюстрації був вказаний і номер телефону, за яким звертатися.

За словами Костянтина Захарченка, він зробив це без злочинного наміру, а щоб поінформувати. Саму ж картинку сприйняв на віру, адже скопіював її з офіційної сторінки представника однієї з політичних партій. У понеділок, 27 квітня, у Ленінському райсуді Полтави мав відбутися розгляд адмінсправи, але суд перенесли. І знову покарати хочуть не автора допису, а тільки того, хто його «перепостив» на свою сторінку в соцмережі. Костянтин каже, що лякають не суд і штраф, а те, що його репутації добропорядного громадянина завдана шкода.

До речі, 15 квітня цей суд уже визнав винним і оштрафував за «фейк» у соцмережі іншого полтавця. У коментарях щодо звинувачення Костянтина Захарченка обурені користувачі соцмережі пишуть: «Барижити» на масках у нас можна лише вищому керівництву країни? Поширювати неправдиву «інфу» про коронавірус та провокувати епідемію заходами з великою кількістю людей — лише нардепам, відомим боксерам та «ФСБшникам» у рясах? Костя мав би посміятися, зібрати 170 гривень копійками й віднести до поліції, але визнавати провину не можна. Бо це «адмінка». І протягом року за наступним вигаданим «квартальниками» правопорушенням за сукупністю буде суворіше покарання як рецидивісту. І таке може трапитися з кожним…»

 І це, власне, найстрашніше: кожен із нас може стати наступним. Адже між «фейком», що може викликати паніку, і свободою вираження поглядів, яка є наріжним каменем будь-якого демократичного суспільства, дуже тонка грань, яку, певно, можуть визначити лише експерти, а не правоохоронці «на око», навіть не переобтяжуючи себе збиранням доказів...  

Людмила СТЕЛЬМАХ (КУЧЕРЕНКО), 

президент правозахисної ГО «Полтавський медіа-клуб»