Коли в мене все було...

Ми стояли з моїм чоловіком у кафе і пили каву. Він був молодий і красивий, і я його любила. На мені було старе пальто, яке псувало мені життя. Я мучилася комплексом неповноцінності і ненавиділа це пальто, яке не гріло, а тільки спотворювало мене. Кафе було дешевим, а кава — несмачною. І я мріяла, що коли-небудь ми питимемо хорошу каву в красивому ресторані, і я буду модно одягнена. А чоловік дивився на мене сяючими очима — він мене любив, був щасливим і не знав, чому я сумую.

...Він помер молодим, а я залишилася. У моєму житті було потім багато різних кафе, смачної кави, модних пальто. А його вже не було… Дуже часто згадую той епізод, коли у мене все було, а я про це не знала…

Олена РІГ