Як полтавські занедбані багатоповерхівки отримують другу молодість: історії успіху ОСББ, які мають сміливість повністю модернізувати своє житло

У середу, 15 грудня, у межах медіа-дня на тему «Велика енергомодернізація країни — чи це можливо? Успішні приклади Полтавщини» журналісти разом із представниками ДУ «Фонд енергоефективності», а також експертами Представництва Європейського Союзу в Україні відвідали житлові багатоповерхівки на вулицях Полюсній, 10, та Нечуя-Левицького, 21, у Полтаві, модернізовані за програмою «Енергодім», де господарюють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Полюсна 10» та «Наш дім-21». Хоч буваю у згаданих будинках не вперше, зміни в комфортності, зовнішньому вигляді житла, яких вдалося досягнути згаданим ОСББ, від того вражають не менше. 

«Нестрашно жити у кредит — страшно жити погано»

Об’єднання співвласників багато-квартирного будинку «Полюсна 10» порівняно молоде — створене 2016 року, а повну самостійність здобуло 2017-го. «Дожилися до того, що до обшарпаних, обписаних під’їздів стало страшно заходити, а до підвалу взагалі неможливо було потрапити — там весь час по коліно стояла вода», — так пояснила, чому постала нагальна необхідність у створенні ОСББ, член його правління — генератор ідей і за сумісництвом бухгалтер — Людмила Арсірій. Тепер підвалу не впізнати — тут навіть поставили круглий стіл, за яким збирається правління ОСББ, якщо виникає потреба обговорити нагальні питання.

«Відтоді, як пустилися в самостійне плавання, поставили за мету зробити своє житло комфортним і енергоефективним. Розпочали із заміни вікон у місцях загального користування, а також вхідних дверей, встановлення індивідуального теплового пункту — усе це стало можливим завдяки «теплим» кредитам, — пригадує голова правління ОСББ Ніна Науменко, педагог за фахом. — Уже після цього можна було говорити про певну економію. Коли ж розпочав свою діяльність Фонд енергоефективності, ми, проаналізувавши всі зміни в будинку, дійшли висновку, що заходи, передбачені пакетом «А» («Легкий»), виконаємо самостійно, і одразу подали заявку на пакет «Б» («Комплексний»), доклавши максимум зусиль, щоб потрапити до списку 

300 перших заявників і отримати співфінансування у співвідношенні 70х30. У підсумку тільки трохи відстали від ОСББ «Наш дім-21» — стали у списку 42-ми».

На першому етапі співпраці з Фондом енергоефективності вдалося майже повністю замінити віконні й балконні блоки, здійснити повну реконструкцію систем опалення й постачання гарячої води із заміною теплообмінника. У підсумку минулого опалювального сезону суми в платіжках членів ОСББ «Полюсна 10» знизилися на 35 відсотків порівняно із сусідніми ідентичними житловими будинками. 

«Другий етап — утеплення фасаду, чим зараз і займаємося. Попри те, що наразі утеплена лише частина 2-го під’їзду (наш будинок, як бачите, 2-під’їздний), отримавши платіжки за жовтень—листопад, можемо говорити про економію (ви не повірите!) 45 відсотків. Коли ж усе закінчимо, цей відсоток буде ще більшим, — прогнозує пані Ніна. — Нам пощастило, що в По-лтаві запрацювала й міська програма з підтримки ОСББ, завдяки якій маємо відшкодування не лише процентів за користування кредитом, а й 30 відсотків тіла самого кредиту, що зменшує фінансове навантаження на співвласників будинку».

Що ж до фінансового навантаження на кожну квартиру, то воно  становить у середньому 19—20 тисяч гривень. Але з огляду на сказане вище виходить, що ці кошти взяті не в кредит, а в розстрочку. І повертаються вони у вигляді щомісячного внеску. Погодьтеся, це цілком прийнятні умови.

Голова правління ОСББ «Наш дім-21» Олег Зволинський, інженер за фахом, понад 20 років працював на телебаченні. Тепер самому доводиться часто давати інтерв’ю, ділитися досвідом. 

«Наш будинок складний: одна його частина 5-поверхова, а друга — 9-поверхова. Створивши 12 років тому ОСББ, ми насамперед провели аудит, аби скласти уявлення, що в ньому не так. Будівлі 45 років, тож проблем тут хоч відбавляй. Протягом останніх 10 років я проводив свого роду рекламну кампанію — вперто доводив співмешканцям будинку, що його потрібно термомодернізувати, — розповів пан Олег. — На щастя, нарешті з’явилася державна програма «Енергодім», за що велика дяка, бо це збіглося з бажанням тих людей, які прагнуть змін на краще».

Перед цим правління ОСББ оформило 3 «теплих» кредити. За словами Олега Зволинського, найважче було переконати мешканців піти на цей крок, адже слово «кредит» більшість наших людей лякає. Та голова правління ОСББ наголошував, що жити в кредит нестрашно — страшно жити погано. Завдяки «теплим» кредитам встановили будинкові теплові лічильники, перекрили покрівлю, замінили комунікації. 

«Встановивши теплові лічильники, уже тоді почали економити, регулюючи подачу тепла в ручному режимі. Але при цьому температура повітря в одних квартирах сягала 23 градусів, натомість в інших було лише 16—17 градусів.  Оскільки наш будинок має різну поверховість, я наполягав на необхідності встановлення індивідуального теплового пункту й термомодернізації житла, — продовжує розповідь пан Олег. — 2019-го на загальних зборах ОСББ нам вдалося зібрати необхідну кількість голосів за рішення взяти участь у державній програмі «Енергодім». Звичайно, це недешеве задоволення — коли озвучував суми коштів, люди хапалися за серце. Та все ж ми подали заявку на реалізацію пакета «Б» («Комплексний») 26-ми в Україні — і нині вже проводимо зовнішнє утеплення стін та цоколю. До цього ж встановили ІТП, а також балансувальні клапани на кожному стояку. І цьогоріч (при  тому, що утеплили 60 відсотків фасаду будинку) уже маємо економію на опаленні приблизно 35 відсотків порівняно із сусідніми житловими багатоповерхівками».

Найголовніше ж те, що люди врешті-решт повірили: їхній 45-річний будинок може отримати другу молодість. Він не лише став комфортнішим для проживання й змінив зовнішній вигляд фасаду — окрім усього, ціни на квартири в ньому різко підскочили. «Я завжди повторюю, що ніхто не врятує наших будинків і не зробить їхнього ремонту так, як нам потрібно: якісно й недорого. Тому створюйте ОСББ, — агітує Олег Зволинський, — без цього нічого не буде».

«Нічогонеробіння» обходиться дорого

Під час круглого столу, що відбувся в конференц-залі готелю «Reikartz Галерея», подібними історіями успіху поділилися й голова правління ОСББ «Мирне-18» Сергій Бакша та керівник ОСББ «Гетьманське-3» Світлана Кавурко.

«Думаю, останнім часом уже всі зрозуміли, що зменшення енергоспоживання — це питання нашої енергетичної і, може, навіть національної безпеки, — зазначив присутній на заході виконувач обов’язків директора ДУ «Фонд енергоефективності» Єгор Фаренюк. — Програма «Енергодім» почала діяти 3 вересня 2019 року. За цей час ми отримали 850 заявок. Загалом понад 100 будинків або вже завершили роботи з енергомодернізації, або ж знаходяться на стадії завершення цих робіт. Загальна вартість поданих проєктів становить 7 мільярдів гривень, розрахункова сума грантів — орієнтовно 4 мільярди 387 мільйонів гривень. Чи вистачить коштів? Можу вас запевнити, що вистачить. Адже в останньому бюджеті наш уряд передбачив фінансування Фонду енергоефективності в розмірі 2,6 мільярда гривень. До того ж ми фінансуємо проєкти спільно з нашими європейськими партнерами, відтак маємо ще 100 мільйонів євро допомоги від ЄС і зокрема уряду Німеччини».

За словами Єгора Фаренюка, лідерами процесу енергомодернізації житлових будинків є Волинь, Львівщина, а також місто Миколаїв. Від ОСББ Полтавщини  не так багато заявок на участь у програмі «Енергодім» — усього 13  (8 — із Полтави, по 2 — з Кременчука й Лубен, 1 — з Горішніх Плавнів). Це далеко не кращий показник.

«Багато співвласників будинків досі чекають, що хтось прийде й щось зробить за них. Водночас ОСББ є лідерами перемін, котрі не бояться брати на себе відповідальність. Саме на таких відповідальних власників і розрахована діяльність Фонду енергоефективності, створеного спільно з урядом України Євросоюзом і зокрема Німеччиною. Так, поки що в Полтавській області лише 13 проєктів з енергомодернізації житлових багатоповерхівок. Але як тільки вони будуть завершені, це матиме ефект снігової кулі», — висловила сподівання керівник сектору енергоефективності Представництва ЄС в Україні Ольга Бороданкова. 

Регіональний консультант Програми IFC з підтримки Фонду енергоефективності Володимир Колієнко констатував: справді, енерго-

ефективні заходи потребують інвестицій, та це формує у співвласників житла почуття відповідальності. Стоячи ж перед світоглядним вибором, більшість із них, на жаль, обирають  варіант нічого не робити. Бо вважають, що це дешевше. Скільки ж насправді коштує нічого не робити? Для прикладу пан Володимир узяв два житлових будинки: у першому, що на вулиці Миру, 18, 

господарює ОСББ «Мирне-18» на чолі з керівником Сергієм Бакшою, яке вже впровадило заходи з енергоефективності, передбачені пакетом «А» програми «Енергодім», і почало впроваджувати передбачені пакетом «Б», натомість в іншій аналогічній «панельці» з такою ж кількістю квартир, що на вулиці Героїв Сталінграда, 10, де не створене ОСББ, нічого не змінюється. 

«Я порахував, скільки коштів сплатила остання житлова багатоповерхівка за опалення протягом 3 років, — вийшло 8,2 мільйона гривень. Натомість будинок, яким управляє ОСББ «Мирне-18», — на 2,1 мільйона гривень менше. Оце стільки коштує нічого не робити. Скільки ж заплатило ОСББ за впровадження енергоефективних заходів? Чимало. Аби повністю налагодити систему теплопостачання, 2019 року треба було викласти 3,5 мільйона гривень. Та, на щастя, програма «Енергодім» Фонду енергоефективності компенсувала частину витрат, відтак ОСББ реально сплатило ті ж самі 2,1 мільйона гривень. А знаєте, скільки переплатить за теплопостачання будинок, що на вулиці Героїв Сталінграда, 10, за наступні 3 роки? Іще 3 мільйони гривень — тоді як члени ОСББ «Мирне-18» ці 3 мільйони лишать у своїх кишенях, бо завдяки впровадженню енергоефективних заходів  платитимуть за опалення значно менше. На сьогодні більшість із майже 

1,5 тисячі житлових багатоповерхівок у Полтаві потребує комплексної термомодернізації. Вихід є — створити ОСББ й долучитися до державної програми «Енергодім», — резюмував Володимир Колієнко. — Ви тільки вдумайтеся: якщо провести комплексну термомодернізацію будинку, можна зменшити суми в платіжках за опалення вдвічі! А після утеплення фасаду та пофарбування ваш будинок стане справжньою окрасою мікрорайону. Я вже не кажу про підвищення комфортності проживання в ньому, а також зростання вартості вашої нерухомості». 

Наприкінці заходу перший заступник голови Полтавської територіальної громади Валерій Пархоменко та Єгор Фаренюк підписали Меморандум про співпрацю між Фондом енергоефективності й По-лтавською міською радою. «Підписання цього меморандуму свідчить про подальші наміри місцевої влади підтримувати, стимулювати  впровадження заходів з енергоефективності, — зауважила керівник відділу «Економічне співробітництво, енергетика, інфраструктура та довкілля» Представництва ЄС в Україні Хлое Алліо. — Завдяки Фонду енерго-ефективності понад 78 тисяч сімей в Україні скористалися перевагами програми «Енергодім» — це справжня історія успіху. І я рада, що по-лтавці є частиною цієї історії. Як відомо, ЄС зробив свій внесок у діяльність Фонду енергоефективності в розмірі 100 мільйонів євро. Хотіла б оголосити про ще один проект, що запроваджується Євросоюзом, на який передбачене фінансування в розмірі 300 мільйонів євро. Ідеться про підвищення енерго-

ефективності в бюджетних установах: дитсадках, школах, лікарнях тощо. Тож закликаю представників цих установ Полтави взяти участь в означеному проєкті і сподіваюся, що до нього долучаться й інші міста області. ЄС готовий і надалі підтримувати Україну в розвитку енергоефективності».

Ганна ЯРОШЕНКО

«Вечірня Полтава»

Фото автора