Віктор Самородов — український самородок

Дивлячись на роботу нашого сучасника, відомого на-уковця у галузі ботаніки, громадського діяча і мецената, заслуженого винахідника України Віктора Самородова, який є автором десятків свідоцтв і патентів, порівнюю його з Платоном Кречетом — героєм твору Олександра Корнійчука. Генетичний код літературного героя — творець і новатор. Саме таким є багато десятиріч на ниві ботаніки Віктор Самородов, про якого в Полтаві написано немало. Це людина зі всебічними інтересами й уподобаннями, високоосвічена та глибоко інтелігентна. Головними рисами нашого сучасника є людяність, скромність, уважність, чутливість, врівноваженість і самовладання, відсутність зарозумілості, марнославства, дратівливості, а ще він простий у спілкуванні, але без фамільярності та панібратства, вимогливий, але без прискіпливості, принциповий і наполегливий. Завжди усміхнений, підтягнутий, енергійний, сповнений ідей і планів. Полтава давно стала для нього рідним містом, отож задля неї та її жителів працює ця неординарна й талановита людина вже понад півстоліття на науковій та освітянській нивах. 

Віктор Миколайович народився  5 серпня 1951 року в місті Рівне. Він випускник Полтавського сільськогосподарського інституту 1974 року. Після закінчення вишу залишився тут працювати. Протягом багатьох років його обирали до складу ради Українського ботанічного товариства, а також ради ботанічних садів і дендропарків України. До речі, саме він ініціював і провів на базі рідного вишу Х з’їзд Українського ботанічного товариства у 70-х роках ХХ століття, три міжнародні конференції з питань вивчення та використання ехінацеї (1998-й, 2003-й, 2013 р.) у сільськогосподарській академії. Віктора Самородова можна віднести до того кола українських науковців, які вирізняються не вузько-локальними, а широко-планетарними поглядами на організацію досліджень і міжнародне співробітництво. Він є автором 557 наукових публікацій, серед яких — монографії, розвідки у сфері прикладної ботаніки, екології, історії науки, джерелознавства, біобібліографії, має 69 авторських свідоцтв і патенти України на винаходи, 

2 патенти на сорти рослин. Багато років Віктор Миколайович вивчає представників роду ехінацеї. Разом зі своїм колишнім  учнем, а нині доктором сільськогосподарських наук Сергієм Поспєловим вони першими в Україні власноруч зібрали колекцію видів ехінацеї в природному ареалі їхнього зростання у США. Удвох вивели 2 сорти ехінацеї — «Красуня прерій» (ехінацея бліда) та «Зірка Миколи Вавилова» (ехінацея пурпурова). Його діяльність різнопланова, проте вона на рідкість цільна: усе своє життя Віктор Самородов у науці. За останні 25 років науковці різних країн світу цитували його наукові праці, присвячені лише ехінацеї, щонайменше 100 разів. 

Віктор Миколайович багато років займається меценатською діяльністю в Полтаві. У 1987 році при Полтавському краєзнавчому музеї заснував фонд академіка Миколи Вавилова, котрий присвятив своє життя вивченню й удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур. Був представником України в складі Комісії зі збереження і розробки наукової спадщини академіка Миколи Вавилова у Російській академії наук (РАН). З ініціативи Віктора Самородова в Полтаві відкрито першу в Україні меморіальну дошку, а згодом — і пам’ятник Миколі Вавилову. Іменем цього всесвітньо відомого науковця названо проспект та Полтавську державну сільськогосподарську дослідну станцію. За цю роботу Віктор Миколайович нагороджений медаллю академіка М. І.  Вавилова РАН. А в 2010 році як науковий консультант фільмів про цього вченого удостоєний Полтавської обласної літературно-мистецької премії імені Панаса Мирного. Він ініціював відкриття меморіальних дощок видатним науковцям краю: В. І. Вернадському, М. М. Гришку, В. В. Докучаєву, А. Є. Зайкевичу,  Д. К. Зерову, О. О. Ізмаїльському, О. В. Квасницькому, П. А. Костичеву, О. Н. Соколовському та  І. О. Стебуту. 8 липня 2011 року рішенням колегії Міністерства аграрної політики і продовольства України за особистий внесок у розвиток національної освіти, плідну педагогічну діяльність Віктора Самородова нагороджено  трудовою відзнакою «Знак пошани», а 14 серпня 2014-го — Почесною відзнакою НАН України.

Справжньою окрасою не лише аграрної академії (нині — університету), а й усієї Полтави є чудовий парк цього навчального закладу. Проте не всім відомо, що третина рослин (а тут представлені екзотичні екземпляри, які на Полтавщині зустрічаються лише в цьому виші) привезена із відряджень та відпусток саме Віктором Миколайовичем, котрий десятки років проживав у гуртожитку на території навчального закладу. Немає такого музею в Полтаві, якому б не допоміг наш земляк, надавши саджанці та насіння рідкісних рослин, поради й консультації. Наприклад, у 2009 році завдяки Віктору Самородову та Олені Байрак у садибі письменника-демократа Володимира Короленка посадили два саджанці дерева гінкго. Росте таке дерево і в парку літературно-меморіального музею Панаса Мирного. Вони ще не родять, бо починають плодоносити лише в 30 років, проте незвичної форми листя вже викликає цікавість у полтавців. Його збирають школярі й дорослі для гербаріїв. А наукові співробітники музею Володимира Галактіоновича роблять із нього книжкові закладки. Саме вони започаткували моду на книжкові аксесуари з листя гінкго.

Прислужився Віктор Миколайович і в краєзнавстві та бібліографістиці. Його вагомим здобутком у сфері історичного краєзнавства та бібліографістики є серія історико-біографічних книг. Із 2005 року виходить заснована ним серія книг «Постаті аграрної та біологічної науки Полтавщини: факти, документи, бібліографія». Вже видано 14 випусків про науковців зі світовим іменем. Зокрема монографії про класиків природознавства В. В. Докучаєва, В. І. Вернадського, М. І. Вавилова. Пише він і про своїх колег-сучасників. Наприклад, книга «Серед квітів і трав» розповідає про ботаніка, ліхенолога Олену Байрак, яка трагічно загинула. Ці книги є не тільки грунтовними науковими дослідженнями, а й захоплюючими літературними творами. Вони удостоєні двох премій — імені Самійла Величка та Володимира Малика, почесного звання «Краща книга Полтавщини». Ці книги експонувалися у багатьох краєзнавчих музеях України, їхній матеріал став основою для чотирьох документальних фільмів.

У 2020 році у видавництві «Дивосвіт» вийшов бібліографічний покажчик «Інформаційний та освітній простір Віктора Самородова». Він створений із нагоди 50-річного ювілею Віктора Самородова як читача Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського та автора майже 80 книг. Є у виданні й унікальний розділ під назвою «Замість післямови». Тут вміщені дарчі написи авторів книг з особистої бібліотеки Віктора Самородова, зроблені з 1969-го по 2020 рік. До речі, у Віктора Миколайовича чи не найбільша бібліотека серед викладачів Полтави.

Оксана КРАВЧЕНКО 

Колектив редакції газети «Вечірня Полтава» щиро вітає Віктора Самородова з ювілеєм! Бажаємо вам, шановний Вікторе Миколайовичу, міцного здоров’я, творчого й життєвого натхнення, багато нових досягнень, відкриттів і яскравих вражень.