Запровадження ПЛР-дослідження кліщів — профілактика хвороби Лайма

Настало дощове й спекотне літо, і кожен мріє насолодитися цим періодом, побувавши в різних куточках нашої природи: парках, скверах, садибах тощо. Адже це величезний шанс оздоровитися на лоні природи, у живописних куточках Полтавщини та за її межами. І це дуже добре. Необхідно використовувати цей шанс, зміцнюючи нашу імунну систему завдяки здоровому способу життя, споживати побільше овочів і фруктів та відмовитися від шкідливих звичок. Але тепло приносить і певні ризики, серед них — укуси кліщів. До вересня і навіть довше може тривати друга хвиля нападу на людину кліщів, які є носіями хвороби Лайма. 

Науковці довели, що це захворювання пов’язане якраз з укусами кліщів. Збудник цієї хвороби — борелія. Тому хворобу Лайма ще називають кліщовим бореліо-зом, так як кліщі є носіями цих борелій. Сам збудник хвороби Лайма дуже чутливий до різних дезінфікуючих препаратів (формаліну, фенолу, етилового спирту тощо). 

Завдяки нашим щорічним дослідженням уже виявили й визначили 357 природних осередків цього захворювання в населених пунктах практично всіх адміністративних територій нашої області. Безперечно, їхня кількість зростатиме завдяки епізоотологічним обстеженням та природним умовам, що утворилися на території області. В Україні зокрема й інших країнах загалом останніми роками відбувається активізація природних вогнищ таких особливо небезпечних для людини зоонозів, як кліщовий енцефаліт і хвороба Лайма, та значне збільшення випадків захворювання на них. Основні причини — недостатня увага до питань санітарного стану населених пунктів, проведення дератизаційних і протикліщових заходів, боротьби з антисанітарією в парках, лісопаркових зонах, скверах, місцях відпочинку людей, якими зараз нехтують, унаслідок чого активно відновлюється чисельність переносників. Епідемічна ситуація, пов’язана з хворобою Лайма, залишається несприятливою як в Україні, так і в області — за останні два десятиріччя кількість випадків захворювання збільшилася в рази. Найвищий рівень захворюваності на хворобу Лайма за 2019 рік зареєстрований у Київській області — 27,85 на 100 тисяч населення, у Полтавській — 16,22, загалом по Україні — 10,10. Наша область посідає восьме місце в рейтингу найвищого рівня захворюваності в Україні. У 2020 році Полтавська область опинилася на п’ятому місці з показником 10,84 на 100 тисяч населення. Найвищий показник був у Київської області — 21, а загалом в Україні — 6,27. 

За показниками захворюваності дітей на хворобу Лайма у 2020 році Полтавська область зайняла третє місце, маючи показник 15,03, у Вінницькій області — 16,1, Київській — 15,09, загалом в Україні — 5,25. Варто зауважити, що минулого року на зменшення в Україні показника захворюваності до 6,54 на 100 тисяч населення, безумовно, вплинула пандемія коронавірусної інфекції, так як усі сили й увага були прикуті до цієї глобальної проблеми. Проте хвороба Лайма нікуди не зникла. Випадки захворювання реєструють постійно практично в усіх регіонах.

Цього року 47 випадків захворювання на хворобу Лайма були зареєстровані в 11 регіонах. Найбільше їх у Полтаві (21) та Лубенському районі (7).

Людина при укусі кліщів може інфікуватися збудником хвороби Лайма. Зараження може призвести до захворювання, що характеризується різними клінічними проявами, серед яких найбільш характерним є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату й серця. Через несвоєчасне звернення по медичну допомогу, а значить і несвоєчасну діагностику виникають хронічні прояви хвороби, довготривала непрацездатність, інвалідизація, можливі навіть летальні випадки. Отже, кліщі в теплий період року несуть для нас велику загрозу. У цей час вони дуже агресивні до людини. У місці прикріплення кліща виникає свербіж, болючий запальний процес у вигляді кільцевого почервоніння. Якщо імунна система людини не справляється з хворобою, вона може переходити в інші стадії, уражаючи інші органи та системи організму, а це велика загроза для здоров’я та життя. Тому, щоб уникнути цього, необхідно захиститися заздалегідь перед відвідуванням місць, де можуть бути кліщі.

Хвороба Лайма може проявлятися в трьох стадіях. Перша стадія — це локальна інфекція, що розвивається на місці інфікування. Після укусу кліща настає період інкубації, який триває від 3-х до 32 днів, у середньому — 14. Збудники хвороби (борелії) мігрують від місця потрапляння до периферії, внаслідок чого на шкіряних покровах відбувається почервоніння. У цей період у людини бувають характерні симптоми: головний біль, озноб, нудота, температура від субфебрильної до 400 С, біль у м’язах і суглобах, виражена слабкість, швидка стомлюваність, сонливість. Червона пляма на місці укусу кліща збільшується і може сягати 10 см, іноді досягаючи 60 см. Потім на місці укусу утворюється рубець. Якщо імунна система людини перемогла, близько 90% збудників хвороби Лайма гинуть, а хворий одужує. В такому разі людині пощастило. Якщо ж імунна система не впоралася зі збудником хвороби Лайма, борелії в організмі людини починають масово розмножуватися і розноситися в усі органи й системи. Таким чином розвивається друга стадія хвороби, яка характеризується розвитком неврологічних розладів і мігруючих скелетно-м’язових болів. Приблизно у 5% пацієнтів виникають порушення серцевої діяльності, що тривають від 3 днів до 6 тижнів. У цих хворих відзначають прискорене серцебиття, запаморочення або задишку, пов’язані з аномальними електричними імпульсами в серці (атріовентрикулярною блокадою). А потім може настати третя стадія (найтяжча) — це період хронічної (пізньої) інфекції, коли незворотно уражаються певні органи-«мішені»: шкіра, суглоби, нервова система, очі. Як бачимо, цілий «букет» різних проявів вже тяжкої хронічної хвороби Лайма. Тому особливе занепокоєння викликає велика кількість випадків пізнього ураження різних систем і органів через несвоєчасну діагностику, що призводить до хронічних проявів хвороби, а також довготривалої непрацездатності, інвалідизації, а подекуди й до летальних випадків. Тож у разі укусу кліща чи підозри на нього негайно звертайтеся по медичну допомогу, щоб не прогавити діагностики і не зазнати третьої стадії хвороби Лайма.

Лікуватися потрібно обов’язково. Чим раніше хворий звертається до лікаря, тим сприятливіші прогнози щодо його одужання. Поки що специфічна профілактика іксодових бореліозів в Україні не розроблена, тобто вакцини немає. Варто також звернути увагу на такі поради. Якщо людина зазнала укусу кліща, вона негайно має звернутися по медичну допомогу. Для екстреної профілактики цього захворювання лікар призначить антибіотикотерапію. Після укусу кліща протягом двох тижнів необхідно щодня вимірювати температуру. Якщо кліщ присмоктався, необхідно негайно повільно видалити його разом із хоботком, краще це зробити в медичному закладі. Після видалення кліща місце присмоктування необхідно змастити 3-відсотковим розчином йоду, спиртом або одеколоном. Потім треба ретельно вимити руки з милом, а кліща, не гаючи часу, відправити на дослідження до лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» за адресою: м. Полтава, вул. Ватутіна, 35-а. У цій лабораторії, яку очолює лікар-бактеріолог вищої категорії Людмила Руденко, незважаючи на всі труднощі, які виникли під час пандемії коронавірусної інфекції, коли всі зусилля були спрямовані на подолання цієї недуги, нещодавно запровадили сучасне лабораторне дослідження кліщів через полімеразно-ланцюгову реакцію (ПЛР) на наявність у них борелій. В області цим методом вже провели 135 лабораторних досліджень кліщів, з яких 17% виявилися інфікованими бореліями. Досліджували кліщів із Полтави, Диканського, Лубенського, Полтавського та Чутівського районів. Такі дослідження дають змогу оперативно вирішувати не лише питання діагностики, а й проведення лікарями лікувально-профілактичних заходів заради здоров’я і життя людей.

Органи міської влади та місцевого самоврядування, власники підприємств, установ і організацій різних форм власності мають гарантувати належний санітарний стан територій, зокрема упорядкування населених пунктів, оздоровлення лісів паркового типу, скверів, насаджень через їхнє прорідження, розчищення від сушняку, пнів, безплідної порослі молодих дерев і чагарників, ліквідацію сміттєзвалищ і підтоплень підвалів, регулярне викошування газонів та очищення від рослинності водойм, тобто дотримання принципів високої санітарної культури, недопущення забур’яненості, особливо амброзією, яка бурхливо розростається в Полтаві та інших регіонах області і є найнебезпечнішим рослинним алергеном. 

Пік алергії на цвітіння амброзії відбувається щороку в серпні—жовтні. Проте в Полтаві чомусь не дуже поспішають навести лад, навіть у доволі людних місцях. Наприклад, у чудовому парку «Перемога», який є хорошим місцем відпочинку не лише для містян, а й для гостей міста, котрі мають можливість ознайомитися з історичними пам’ятками, що знаходяться поблизу парку, а також для дітей. І це дуже добре. Але в цьому парку є й території, які не приваблюють ока. Йдеться про величезну забур’яненість впритул інфекційної лікарні, за спортивним майданчиком, де грають у теніс, та в інших місцях, де бур’яни, зокрема амброзія сягають понад 2 метри. А коли ви спускатиметеся доріжками до Співочого поля імені Марусі Чурай, то скрізь побачите те ж саме. І там не лише амброзія, яка зацвіте на початку серпня (її пилкові зернятка розносяться вітром навіть не на десятки, а на сотні кілометрів), а й кліщі. А в парку граються діти та гуляють мами з немовлятами, серед яких, на жаль, останнім часом також спостерігається збільшення випадків алергічних захворювань. Крім того, поблизу знаходиться інфекційна лікарня, де постійно лікують хворих на COVID-19. Тож для здоров’я та життя пацієнтів, в яких уражаються насамперед легені, виникає додатковий ризик.

А в самому центрі міста, якщо спускатися від Палацу дозвілля «Листопад» вниз по вулиці Желвакова від будинку № 112, то з лівого боку поблизу території будинку № 111 ви побачите таке ж, що і в парку «Перемога». На відстані близько 30 м навпроти території цього ж будинку розташована електрична підстанція ТП №803 РУ-6 КВ, будівлі якої скоро не буде видно, оскільки вона захаращена бур’янами, зокрема й амброзією. Але ж це місце нашої електричної безпеки! Куди дивляться місцева влада та власники цих об’єктів? Чому мовчить і бездіє відділ карантину рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ «Держ-продспоживслужби в Полтавській області»? Нині йдеться не лише про кліщів, які розповсюджені в хащах бур’янів, а й про найагресивніший рослинний алерген — амброзію. Отже, часу до знищення амброзії залишилося вкрай мало. 

Дбаймо про високу санітарну культуру населених пунктів та своє здоров’я. Вакцинуймося проти коронавірусної інфекції. Будьте здоровими.

Валентин ШАПОВАЛ,

лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»