«Сливи — парость роду»

15 червня для нашої землячки Ганни Кревської (Марини Кононенко), члена Національної спілки журналістів та Національної  спілки письменників України,  стало особливим днем. Зранку в садибі Панаса Мирного її нагородили обласною премією, що носить ім’я письменника, у номінації «Література, літературознавство» за книгу «Монастирські сливи», а вдень та ввечері вона презентувала цей історичний роман в обласній бібліотеці для юнацтва імені О. Гончара та Полтавському літературно-меморіальному музеї  І. П.  Котляревського. Книга вийшла в світ у комунальному видавництві «Лубни» за кошти обласного бюджету — згідно з Планом випуску соціально значущих видань на 2020 рік. Завдяки цьому твору Ганна Кревська  вже стала лауреаткою  обласного конкурсу «Краща книга Полтавщини—2020», посівши ІІ місце. «Події презентованого роману відбуваються на початку ХХ століття, охоплюючи  історію двох давніх родів села Мгар та Мгарського Спасо-Преображенського монастиря з 1917-го по 1935 рік»,— розповіла заступник директора музею, ведуча презентації  Марина Голубнича.  

Ганна Кревська родом із Лубен. Тут закінчила середню школу і медичне училище. Потім було навчання у столиці — в Інституті журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка та Національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова. Вона поет, прозаїк, есеїст, магістр журналістики й сурдопедагогіки, лауреат регіональних премій імені Василя Симоненка та Володимира Малика й обласних — імені Івана Котляревського та Самійла Величка, переможниця 9-го Всеукраїнського еко-фестивалю «Лель», дипломант міжнародного конкурсу «Гранослов».

«Назва роману невипадкова, адже сливи — парость роду. Лубни здавна славилися своїми сливами-угорками. Їх ще з давніх часів відправляли звідси в царську Росію. Їхній смак особливий — ароматний і ніжний.  За царя люди виживали завдяки їм. Cливи солили, в’ялили», — розповіла Ганна Кревська, паралельно презентуючи старовинні фотографії членів своєї родини. 

У романі сучасниці немає героїв та антигероїв, люди просто роблять вибір. Тут багато історичних постатей, які бували в Лубнах у зазначений період, і про це мало відомо широкому загалу. Наприклад, письменниця згадує старця Афанасія, який проживав у монастирі, отаманів, серед яких Махно, Григор’єв, Нечай. Розповідає й про Троцького, котрий серед більшовицького керівництва 1917—1923 років був найбільш проукраїнськи налаштованим.  

Історична повість «Монастирські сливи» побудована на реальних подіях. У 25 оповіданнях викладені історії конкретних людей. На думку автора, кожна людська доля гідна роману. Тож у планах авторки створити роман у новелах. 

Оксана Кравченко