Зняті з монумента Слави прапори 1 травня повертатимуть назад

Минулого тижня з монумента Слави в центрі Полтави вчергове зняли державний прапор і червоно-чорний прапор ОУН, які патріоти України вивішують тут від початку російсько-української війни. Зазвичай прапори знімали таємно вночі, нині ж це було зроблено за наказом очільника Полтавської територіальної громади Олександра Мамая. Про це 24 квітня він особисто написав на своїй сторінці у «Фейсбуці».

«Шановна полтавська громадо, звертаюся до вас за підтримкою. Вчора я особисто дав розпорядження, щоб із монумента Слави були зняті незаконно встановлені прапори. Ця пам’ятка архітектури не для того, щоб «у зуби орлу ставити прапори»! Відповідно до Закону України «Про Державний Прапор України, його опис і порядок офіційного використання», Державний Прапор України піднімається: 1) на будівлях, де розміщуються органи державної влади України, органи місцевого самоврядування (постійно); 2) Державний Прапор України має бути у робочих кабінетах в державних органах України; 3) на будівлях підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, громадських об’єднань, а також житлових будинках — у дні державних свят та пам’ятних подій; 4) в інших випадках, передбачених законом. Моя позиція категорична: скільки незаконно розміщуватимуть прапори, стільки їх і зніматимуть!» — зазначив у дописі Олександр Мамай.

Сам факт зняття прапорів і заява очільника громади викликали швидку реакцію в місті. Люди висловлювали свою позицію, дискутували як у соцмережах, так і на вулицях Полтави, зокрема зібравшись під міською радою.

«У всіх війнах прапор — це святиня. За нього вмирають, воюють, його цінують і бережуть. Це символ тієї землі, яку захищаєш і любиш. Там, на війні, як і тут, хочеться бачити його на найвищих точках, відчуваючи й усвідомлюючи, що це твоя земля, вона належить твоєму народові і вона нездоланна. Прапор — це знамено перемоги добра над злом, національної ідеї над завойовниками. Прапор не може заважати, особливо під час війни, бо в ньому вся наша сила і могутність. Він може висіти будь-де, тому що має на це право. Закон «зобов'язує» до «основних» місць, щоб ми випадково не забули, що так має бути. Війна з «прапором» показує лише те, що національна ідея та національна свідомість — це ті речі, над якими нам ще працювати і працювати. Вони мають пронизати нас на клітинному рівні, коли любов до рідної землі рівноцінна любові до себе», — написала на своїй сторінці у «Фейсбуці» голова БФ «Полтавський Батальйон Небайдужих» і депутат Полтавської обласної ради Наталія Гранчак.

Відреагували заявою на подію й представники ГО «Save Poltava»: «Монумент Слави — невід’ємний елемент унікального містобудівного та архітектурного ансамблю початку ХІХ століття Круглої площі. Він єдиний у своєму роді витвір монументального мистецтва на теренах України. Полтава може пишатися тим, що над її пам’ятниками працювали найвидатніші художники, архітектори, скульптори доби класицизму. Задля отримання високохудожніх образів і довговічних пам’ятників митці використовували натуральний камінь, бронзу, позолоту. Монумент Слави наповнений мілітаристською символікою, що присвячена Полтавській битві. Пам’ятаймо, що понад 300 літ у свідомість українців вкладали їхню підпорядкованість імперії, абсолютну залежність як тілом, так і думкою. Пам’ятаймо, що козацька старшина, на яку мали б рівнятися інші полтавці, поступово переходила під омофор імператора і забувала (нерідко свідомо), що саме вона є носієм української гідності й свободи та взірцем для громадян. Але пам’ятаймо також, що завдяки Полтавській битві Полтава перетворилася на губернське місто. І саме його розбудовували за кращими європейськими зразками тогочасної містобудівної та архітектурної практики. Саме наше місто стало унікальним витвором містобудівного мистецтва.

«Малоросійство» квітне буйним цвітом у головах наших співгромадян, і разом з тим невмируща жага до руйнування нащадками більшовиків. Згадайте, як у 20—30-х роках ХХ століття з непояснюваним здоровим глуздом, завзяттям зносилися з обличчя України стародавні храми, вщент нищили дворянські маєтки, з палаців робили комунальні квартири, а живописні полотна використовували як онучі. Що в результаті? Порожнеча. Матеріальна, ментальна і духовна. Що на заміну? Міфи про непереможність російської-радянської зброї, зраду Івана Мазепи, меншовартість України і приниження українців.

2021 рік. В Україні війна. Ворог — Росія. У який іще спосіб можна так наочно демонструвати нескореність України цій навалі, окрім як піднімати наші прапори боротьби за волю і незалежність? І піднімати їх не лише на полі бою, а й тут, у тилу, в нашій провінційній Полтаві, яка волею випадку після Полтавської битви опинилася на піку імперських амбіцій Росії. 

Так, ми вважаємо себе європейцями, цивілізованими людьми, котрі не дозволяють собі повторити неподобство предків та не прагнуть руйнувати мистецькі витвори. Але наші символи мають і будуть майоріти над монументом Слави. При цьому ми сприймаємо його не як «символ російської зброї», а як нагадування про наслідки нехтування інтересами власної держави. Тому дякуємо ініціаторам підняття прапорів боротьби над монументом Слави. Там їхнє місце, допоки ворог не буде переможений. І доки Україна не здобуде перемоги в російсько-українській війні, місце прапорів тут — над орлом.

Ми не сприймаємо жалюгідних пояснень щодо рішення міського голови про його опіку пам’ятками культурної спадщини, адже надто добре усім відоме істинне ставлення Олександра Мамая до історичної пам’яті. Пам’ятаємо забудований, спаплюжений і спалений будинок Дворянського зібрання, намагання знищити особняк підрядника Бахмутського, знесені будинки на вулиці Стрітенській, всіляку протидію відтворенню Кадетського корпусу, засилля неоковирних яток у центрі і багато чого іншого, що спотворює наше історичне місто. 

Тепер, коли влада у руках радянського малороса Мамая, не дивно, що наші прапори боротьби стали муляти йому очі, але полтавці сказали своє чітке «ні» рішенням пристосуванця! Доведеться міському голові підкоритися і прийняти те, що прапори як символи нашої нескореності і перемоги височітимуть на монументі Слави стільки, скільки триватиме війна і допоки останній солдат не повернеться зі Сходу з перемогою. Слава Україні!»

Відома волонтерка Вікторія Мірошніченко оприлюднила на своїй сторінці в соцмережі рішення ГС «Координаційна рада громадських організацій учасників АТО»: «Тільки що повернулася із засідання ГС «Координаційна рада громадських організацій учасників АТО» з приводу ганебного зняття Державного Прапора України та революційного прапора ОУН нашим головою міської ради Олександром Мамаєм, про що він заявив зі своєї офіційної сторінки, зазначивши, що збирається знімати їх кожного разу, якщо ми їх повертатимемо на місце. І це його офіційна позиція. На засіданні були присутні представники громадських організацій, ветерани, військові, депутати різних політичних сил, які одноголосно підтримали рішення повернути прапори на «символ російської зброї» — монумент Слави. 

Цієї суботи, 1 травня, о 10-й годині ми чекаємо кожного патріота України, для якого є різниця, під якими прапорами наше місто, у Корпусному парку біля монумента Слави. Незалежно від політичних вподобань ми маємо зараз об’єднатися, щоб не дозволити проросійській «ваті» вирішувати долю нашого міста та долю країни. Без партійних прапорів та гасел! Тільки з державними прапорами, червоно-чорними прапорами революції, бойовими прапорами та прапорами громадських організацій. Зараз війна набагато ближче до наших домівок, ніж ми могли собі уявити. Тож час діяти! Слава Україні! Слава нації!»

До речі, колективних заяв «проти прапорів» знайти не вдалося. Міські депутати своєї позиції теж особливо не виказують. Чи не єдиним, хто виступив із заявою «на тему», став настоятель Свято-Миколаївської церкви, депутат міської ради Олександр Дедюхін. Він надав «офіційне роз’яснення позиції фракції «ЄС» у Полтавській міськраді»: «У самому центрі Полтави мають бути державний та червоно-чорний бойовий прапори. Вони мають бути встановлені на щоглах вище за монумент Слави. Відповідний проект рішення міської ради наша фракція вже підготувала. Він буде винесений на наступну сесію. До того часу, коли будуть встановлені щогли, прапори мають бути закріплені на самому пам’ятнику. Бо ці прапори — символи та знамена нашої визвольної боротьби за незалежність, за свободу, за життя кожного українця. Слава Україні!»