Вода, ти саме життя

Нині проблема кількості та якості питної води в світі є надзвичайно актуальною, а точніше, стратегічною. Хоча 70% поверхні Землі покрито водою, лише незначна її частка — 2,5% — це прісна вода (70% якої — це льодовики), а решта (97,5%) — солона. Людина на земній кулі може використовувати лише 1% ресурсів прісної води, яка є найціннішим елементом життя на землі. Брак питної води може становити найбільшу загрозу для існування людини. Експерти ВООЗ стверджують, що понад 80% захворювань, зокрема неінфекційних, тією чи іншою мірою залежать від якості питної води. Тому водні ресурси будь-якої країни є єдиним зі стратегічних факторів, які забезпечують функціонування її економіки, задоволення соціальних, культурно-естетичних та гігієнічних проблем людини. Народна мудрість стверджує: без води — ані туди, ані сюди, адже вона вкрай необхідна для задоволення найелементарніших потреб людини, охорони здоров’я, виробництва продуктів харчування тощо. 

Більшість населення планети, згідно з прогнозами ООН, в майбутньому житиме в пустелі. Вже зараз із понад 7 мільярдів людей, які населяють планету, від нестачі прісної води потерпають понад 2 мільярди. Коли у світі кількість населення зросте до понад 8 мільярдів осіб, проблеми з водозабезпеченням матимуть уже 5 мільярдів землян. Через 50 років вода буде дорожча за золото, згідно з оцінкою ООН, а війни майбутнього будуть війнами за воду, адже її ресурси розподілені вкрай нерівномірно між окремими регіонами та багатими й бідними. Відома людина Дмитро Менделєєв свого часу сказав, що «крапля води коштуватиме, як діамант, якщо людство не усвідомить значущості води». Нині відбувається інтенсивна деградація прісноводних екосистем: втрачаються водно-болотні угіддя в Україні загалом і на Полтавщині зокрема у зв’язку з непродуманими реформами, а у світі їх зникло вже понад 20% із 10 000 відомих. Проблеми з якістю та кількістю питної води можуть стати реальною загрозою продовольчої безпеки і безпеки нації загалом. Щорічно у світі помирають 2,2 мільйона людей від хвороб, пов’язаних з низькою якістю води і незадовільними санітарно-гігієнічними умовами. Глобальними водними загрозами є: швидке зростання населення, яке у 2050 році може сягати 9 мільярдів, урбанізація, зміна способу життя, структури споживання та землекористування; зростаюча конкуренція за воду між сільським господарством, промисловістю та енергетикою; непередбачувані ризики, викликані змінами клімату, глобальне потепління та деградація навколишнього середовища; зростаюче завантаження в транскордонних водних стосунках через недостатність водних ресурсів; неефективне та марнотратне використання води; недостатня мобілізація водних ресурсів та відсутність інфраструктури водопостачання в багатьох країнах світу тощо. Серед 152 країн світу Україна посідає 111 місце за обсягом внутрішніх запасів прісної води в розрахунку на одного жителя. У майбутньому для людства немає іншої альтернативної планети, на якій гарантована водна безпека. Тому необхідно вчасно вирішувати це питання. Насамперед це стосується питань інтегрованого управління водними ресурсами на всіх рівнях, охорони і відновлення екосистем, пов’язаних із водою, зокрема гір, лісів, водно-болотних угідь, річок, водоносних горизонтів, озер. Мають бути програми в галузі водопостачання і санітарії, включаючи збір водокористування, очистку стічних вод і застосування технологій рециркуляції та повторного використання у містах, селах і домогосподарствах. Місцеві громади мають відігравати важливу роль у поліпшенні водного господарства й дотриманні санітарно-гігієнічних вимог. 

Воду споживають усі, а тому вона має бути чистою і безпечною. Це має стати головним пріоритетом у життєдіяльності кожної людини та всіх інституцій. Наприклад, річка Дніпро минулого року, згідно з даними лабораторних досліджень, які проводить обласний лабораторний центр у Кременчуці, була забруднена кишковою паличкою у понад 1 400 разів більше за допустимі норми, у Горішніх Плавнях — у 40 разів, річки Ворскла в Полтаві і Сула — у 20 разів, Псел на Кременчуччині — у 40 разів. Це свідчить про звіряче ставлення до природи, зокрема до водних ресурсів. 

Актуальність, необхідність поглибленого науково-практичного вивчення впливу водних ресурсів на здоров’я населення має занадто важливе значення. На тлі значного економічного пресингу на населення міст встановлена певна роль у розвитку захворювань, пов’язаних із питною водою, зокрема альготоксинів, які продукуються синьо-зеленими водоростями фітопланктону дніпровських водосховищ і призводять до токсичності води, що підтверджено результатами соціальних наукових токсикологічних досліджень. Щодо якості води Кременчуцького водосховища в окремі періоди, а саме протягом липня—серпня, то в останні роки реєструється різке погіршення показників кольоровості, запаху, мутності тощо. Необхідність екологічного оздоровлення річки Дніпро як джерела водопостачання не обмежується проблемою альготоксинів. Наявні результати наукових і практичних досліджень свідчать про зростання рівня хімічного забруднення внаслідок деградації екосистеми басейну річки Дніпро, обумовленої порушенням природних процесів самоочищення, зміною умов водообміну, який порівняно з природним уповільнився у 14—30 разів. 

Вже сьогодні наукової гігієнічної оцінки потребують процеси трансформації хімічних і органічних речовин, утворення нових речовин та сполук у воді водосховищ, визначення трансграничних носіїв цих речовин до каскаду водосховищ, більш сучасних технологій очистки води. До проблеми забезпечення населення якісною питною водою нині прикута підвищена увага не лише тому, що вода є незамінною речовиною для життя людини, а й тому, що забруднення джерел водопостачання та питної води визначає ступінь екологічної безпеки цілих регіонів, а вживання питної води низької якості безпосередньо впливає на стан здоров’я населення. До того ж замість традиційних аспектів неблагополуччя за показниками загальної жорсткості, вмісту заліза, фтору на перший план вийшли показники вмісту у воді нітратів, важких металів, вірусів, збудників паразитарних захворювань, сумарної мутагенної активності води, що може призвести до суттєвішої загрози здоров’ю населення. 

Зважаючи на санітарний стан та якість питної води децентралізованих систем, можна констатувати, що цей вид водопостачання в країні є найбільш проблемним. У сільській місцевості проблеми водопостачання населення загострилися через хімічне і бактеріологічне забруднення водних джерел. Сільське населення України здебільшого споживає воду з колодязів та індивідуальних свердловин, які переважно знаходяться в незадовільному технічному й санітарному стані. Саме тому аналіз якості питної води цього виду водопостачання зокрема в Полтавській та Волинській областях обрала об’єктом досліджень студентка Української медичної стоматологічної академії Олена Маляр, яка свого часу з відзнакою закінчила медичний коледж у місті Ковель, що на Волині, і вирішила навчатися у 

полтавському виші. Вона творча людина. Активно намагається отримати не лише теоретичні знання, а й набути практичних навичок, працюючи в онкодиспансері. Нині ж, під час пандемії коронавірусної інфекції, вона з однокурсниками зголосилася попрацювати в обласній інфекційній клінічній лікарні з листопада минулого року. На кафедрі загальної гігієни, екології та охорони праці Української медичної стоматологічної академії, яку очолює доктор медичних наук, професор Олександр Катрушов, Олена Маляр глибоко вивчала ситуацію щодо водних ресурсів, якості питної води у Полтавській і Волинській областях. Згідно з даними цих досліджень, переважна більшість джерел децентралізованого водопостачання в згаданих областях за санітарно-гігієнічними показниками знаходиться практично в незадовільному стані через фактично повсюдне бактеріологічне і хімічне забруднення грунтових вод відходами господарської діяльності. У воді більшої частини колодязів і багатьох свердловин виявлено перевищення вмісту нітратів, нітритів і азоту амонійного. Досить розповсюджене бактеріологічне й органічне забруднення грунтових вод, які каптуються шахтними колодязями і використовуються населенням вказаних областей як основні джерела питної води. Передусім це стосується колодязів, тобто підгрунтових вод, на які найбільше впливає  сільськогосподарська діяльність. Варто зазначити, що незадовільна якість питної води з децентралізованих джерел водопостачання може бути пов’язана із забрудненням поверхневих вод. Забруднення питної води джерел децентралізованого водопостачання за хімічними показниками у Полтавській області не відповідає стандартам: у 2016 році — 38%, у 2017-му — 37%, у 2018-му — 33,7%. У Волинській області ці показники кращі: у 2016 році — 24,1%, у 2017-му — 29,2%, у 2018-му — 24,5%. Аналіз даних моніторингу вмісту нітратів у воді з колодязів та свердловин, яка використовується для споживання дітьми віком до 3 років, також невтішний. Проби питної води з надмірним вмістом нітратів у Полтавській області становлять: у 2017 році — 37%, у 2018-му — 33,7%. У Волинській області: у 2017 році — 23,3%, у 2018-му — 17%. В Україні цей показник становив у 2017 році — 32,6%, у 2018-му — 34,4%. Тобто показники забруднення питної води нітратами у Полтавській області значно вищі, ніж на Волині зокрема та в Україні загалом. 

Що стосується нітратів, то во-ни є природним складовим елементом біосфери, що існував багато мільйонів років тому. Нітрати — солі азотної кислоти, які, потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, легко перетворюються на нітрити. Нітрати сполучаються з гемоглобіном, утворюючи метгемоглобін, який нездатний транспортувати кисень до тканин організму. Виникає кисневе голодування, порушуються всі обмінні процеси. Також нітрати мають хронічну дію, взаємодіючи з амінами (органічними сполуками), утворюють в організмі нітрозоаміни, які провокують онкологічні захворювання. У рослину нітрати надходять із грунту. Лише в останнє десятиріччя вибухове поширення використання азотистих добрив, а також всезростаюче надходження нітратів до навколишнього середовища з інших джерел продовжує зростати. А надлишок нітратів у навколишньому середовищі, зокрема водних ресурсах призводить до важких екологічних наслідків, що насамперед впливає на здоров’я людей. Надмірне надходження нітратів може спричинити розвиток канцерогенних новоутворень, імунодефіцитну дію тощо. Особливо небезпечною для дітей раннього віку є водно-нітратна метглобінемія, пов’язана з приготуванням дитячих молочних сумішей на воді з шахтних колодязів та свердловин, де вміст нітратів перевищує гігієнічний норматив — 50 мг/дм3. 

Отруєння дітей раннього віку є реальною загрозою для їхнього життя і здоров’я. Такі факти систематично реєструвалися на По-лтавщині,  Волині та в Україні загалом. 

Медики Полтавщини мають великий позитивний досвід з організації профілактичних заходів щодо недопущення отруєнь нітратами, свого часу вони були лідерами в державі у цій сфері. Ще на початку 90-х років минулого століття державна санепідслужба Полтавщини, планово обстеживши шахтні колодязі у всіх населених пунктах, виявила найбільш неблагополучні джерела в низці регіонів. Як головний державний санітарний лікар Полтавської області, я видав доленосну постанову № 19 «Про підвищений вміст нітратів у воді шахтних колодязів, що використовуються для господарсько-питного водопостачання населення області, та їхній негативний вплив на здоров’я» від 30.06.1999 р., також побачив світ спільний наказ управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації та обласної санепідстан-

ції № 177 «Про невідкладні заходи з недопущення негативного впливу вмісту нітратів води шахтних колодязів, що використовується для господарчо-питного водопостачання, на здоров’я дітей до 1 року» від 09.07.1999 р. Цими документами були запроваджені системні дії не лише органів охорони здоров’я, а й органів виконавчої влади та інших причетних інституцій. Крім того, разом з органами місцевої влади та місцевого самоврядування, комунальними службами за підтримки науковців Української медичної стоматологічної академії були розроблені місцеві програми до 2020 року щодо будівництва водогонів, де існувала загроза отруєнь населення нітратами. Як наслідок, на Полтавщині побудували 117 водогонів. То був величезний прорив у сфері профілактики заради безпеки майбутніх поколінь. Але тема якості водних ресурсів і захисту населення від отруєнь нітратами залишиться актуальною назавжди. Воду треба берегти як зіницю ока. 

Важливо знати, що отруєння нітратами починається вже через 1—1,5 години після їхнього потрапляння в організм дитини і супроводжується такими симптомами, як слабкість, нудота, блювання, пронос, задишка, посиніння губ, слизових оболонок, нігтів, обличчя, відбувається ураження серцево-судинної та нервової системи. Тому в цій ситуації необхідно негайно звернутися по медичну допомогу, щоб не втратити дитини. А батькам радимо бути обачними і знати про вміст нітратів у воді та джерелах водопостачання, які використовуєте для себе й дітей. 

Між іншим, нітрати негативно впливають на організм вагітної та її плід. Кожна вагітна жінка повинна мати результати аналізу води на наявність у ній нітратів. Такі аналізи проводить обласний лабораторний центр та його підрозділи на місцях (на жаль, таких підрозділів різко поменшало через непродумані реформи у сфері охорони здоров’я, коли їх у 2020 році ліквідували у 15 районах із 25-ти). Немовлятам необхідно готувати молочні суміші на питній воді, у якій рівень нітратів не перевищуватиме державного стандарту. 

Аналіз наукових досліджень, які провела Олена Маляр, показав, що використання різноманітних мінеральних добрив, пестицидів, стимуляторів росту, а також надходження в грунт промислових відходів і стічних вод сприяють забрудненню водних ресурсів, особливо грунтових вод, що призводить до виникнення гострих та хронічних отруєнь і алергічних захворювань. Тому можна зробити висновок, що високий рівень забруднення джерел питного водопостачання, недостатня ефективність технології водопідготовки, низький рівень забезпеченості призвели до низької якості питної води в Україні, зокрема в Полтавській і Волинській областях, що стало серйозною загрозою для здоров’я нації. Тому проблема якості та кількості питної води була і лишається вкрай актуальною та надзвичайно гострою. Необхідно подбати про підвищення ефективності управління водним господарством, охорону і захист від шкідливого антропогенного впливу.

Коли я зрештою запитав у студентки Олени Маляр, чому вона обрала тему води для участі в міжнародній студентській науковій конференції, яка відбулася минулого року, вона відповіла: «Як медичний працівник і майбутній лікар, я глибоко усвідомлюю, що вода має провідне значення для існування людини, її життя і здоров’я та всього живого світу на планеті Земля. А коли прочитала про життєвий шлях Антуана де Сент-Екзюпері, мене вразив його вислів про воду, який став лозунгом і для мене: «Вода! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху! Тебе неможливо описати! Тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя, ти саме життя! Ти найбільше багатство». Тому я і вирішила глибоко поринути в цю тему, адже в медицині головне — не тільки лікувати, а й дбати про профілактику хвороб. На кафедрі гігієни, екології та охорони праці в нашій академії є всі можливості, щоб вивчати це питання для майбутньої лікарської діяльності. Бо, на жаль, нині санітарно-гігієнічні норми й правила скрізь ігнорують. А яку ж воду питиме майбутнє покоління нашої України-неньки? Мене це дуже турбує, а все те, що коїться з нітратами у питній воді, взагалі шокує. Наприклад, як же виживуть діти віком до 3 років, які п’ють забруднену воду? Взагалі питань щодо якості питної води занадто багато. Тому я не зупинятимуся, адже приїхала до По-лтави навчатися заради здоров’я людей і нашого майбутнього…». Ось така вона, Олена Маляр, — людина самовіддана, з чистими душею і розумом, яка хоче стати лікарем.

А нашим читачам рекомендуємо не використовувати для пиття та приготування їжі воду, вміст нітратів в якій перевищує 50 мг/дм3. Варто запам’ятати, що кип’ятіння забрудненої нітратами води збільшує її токсичність на 40—50%. А теплий період року — це сезон нітратів. Тому завжди цікавтеся допустимою концентрацією нітратів в овочах, зелені, фруктах та інших сільськогосподарських продуктах. Повноваження щодо контролю за якістю харчових продуктів і води нині покладено на Держпродспоживслужбу. Хотілося б також почути про дії її працівників. 

Яскравий приклад діяльності заради безпеки нації та збереження здоров’я людей демонструє ПП «Агроекологія», що на Полтавщині, через екологізацію землеробства, грунтозахисну та водозберігальну систему господарювання. Його очолює Герой Соціалістичної Праці, Герой України Семен Антонець. Понад 40 років там не використовують синтетичних мінеральних добрив, отрутохімікатів і виробляють екологічно чисту, безпечну продукцію. Це правильний шлях для майбутніх поколінь нашої України-неньки. Об’єднуймося, бережімо нашу воду і дбаймо про наше здоров’я.

Валентин ШАПОВАЛ,

лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»