Служіння освіті й науці

Отакий він, сьогоднішній ювіляр —  професор Сергій Поспєлов.
 
Новий гібрид із доробку ювіляра, такого в Україні ще не було!
 

Ця влучна та промовиста фраза має подвійне значення. Передовсім таку назву має книжкова виставка, яка в ці квітневі дні відкрилася у відділі документів із природничих та аграрних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського. До того ж це об’єктивне визначення життя та творчої діяльності мого колеги — доктора сільськогосподарських наук, професора, лауреата премії імені 

Л. П. Симиренка Національної академії наук України Сергія Поспєлова. До його 60-річчя й присвячена згадана виставка. 

Її лейтмотив — самовіддана та наполеглива праця ювіляра в царині лікарського рослинництва України, а головне — вивчення видів роду ехінацея. Тому не дивно, що на виставці представлені його численні праці, видані не лише в нашій державі, а й за кордоном, наприклад, у США, де він побував, обслідуючи місця природного зростання цієї чудової лікарської рослини. 

Полтавець за народженням, він вперше побачив світ 6 квітня 1961 року. Сергій Поспєлов свідомо й самостійно обрав фах агронома, вступивши до Полтавського сільськогосподарського інституту, який закінчив із відзнакою у 1983 році. Вже на першому курсі захопився дослідницькою роботою. Мені дуже приємно, що сталося це на колишній кафедрі ботаніки та захисту рослин, а нині — захисту рослин вже Полтавської державної аграрної академії. Згодом пройшов усі щаблі роботи у виші: аспірантуру, асистентську та доцентську посади, а після захисту в 2019 році докторської дисертації завідував однією з найзнаковіших хліборобських кафедр — кафедрою землеробства і агрохімії імені В. І. Сазанова.

Сергій Поспєлов є автором понад 400 наукових праць, 100 патентів і авторських свідоцтв. Крім того, він відповідальний редактор збірників матеріалів конференцій «Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій», які організовував протягом 2012—2020 років.

Ім’я Сергія Вікторовича як «творця ехінацейного іміджу України» увійшло до презентаційного видання «Винахідники України — еліта держави» (т. 3, 2014 р.). Його досягнення високо оцінили на батьківщині ехінацеї — у США. Керівництво Ллойдівської бібліотеки та музею міста Цинциннаті штату Огайо — найбільшого у світі Центру з вивчення історії лікарських рослин — висловило йому подяку. У ній зазначалося: «Ваш щедрий і вдумливий внесок є корисним доповненням до наших ресурсів. Він посилює унікальність нашої колекції і допомагає нам у можливості інформувати дослідницькі співтовариства та широку громадськість».

Та в науковому доробку ювіляра — не лише згадана ехінацея. Він та його учні — лідери в Україні з вивчення таких важливих лікарських рослин, як розторопша плямиста, кропива дводомна, звіробій звичайний, волошка синя, нагідки лікарські. А скільки зроблено важливого та нового у вивченні лектинів — біологічно активних білків високої фізіологічної дії. Адже Сергій Поспєлов першим у світовій практиці під керівництвом знаного лектинолога Є. Л. Голинської дослідив наявність лектинів у грунті і розробив методику для виявлення цих речовин, за що отримав патент. Крім цього, мій колега займається вивченням вмісту лектинів у рослинах і їхнім впливом на організм. Це дало йому змогу створити 15 лікувальних чаїв-зборів, придатних до різних груп крові людини. Усі вони захищені патентами України на винахід.

Тож бачимо, що ювіляр гідно та самовіддано служить освіті й науці, адже за його плечима 30 років праці на одному місці. Але всі вони означені постійним якісним зростанням. Тож хочеться, щоб ця закономірність не переривалася багато-багато років, щоб життя лише радувало ювіляра, приносило йому щедрі та дорідні ужинки, які він має в ці квітучі квітневі дні!

Віктор САМОРОДОВ,

голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства, заслужений 

винахідник України 

Газета "Вечірня Полтава"
Переглядів: 6 | Коментарів: 1


Додати новий коментар

Зображення користувача Zthwet.

calcitriol online buy <a href="https://rocaltrtn.com/">calcitriol cost</a> order rocaltrol 0.25 mg