Хірурги 3-ї міської лікарні Полтави виконали надскладну лапароскопічну операцію

Хірургічне відділення третьої міської лікарні є клінічною базою кафедри хірургії № 4 з малоінвазивною хірургією Української медичної стоматологічної академії. Тож полтавцям стали доступні операції, які раніше виконували тільки в Києві. Минулого року лікарня почала приймати хворих на коронавірусну інфекцію. Відтак робота хірургів ускладнилася. Але і в таких умовах лікарі вдосконалюють свою майстерність та опановують нові методики. Нещодавно була виконана складна операція, про всі нюанси якої дізнавалися у професора, доктора медичних наук Максима Дудченка, повідомляє www.0532.ua.

Кафедра хірургії № 4 з малоінвазивною хірургією УМСА поглиблено працює в напрямку лікування так званих поєднаних патологій. Напрям обрали невипадково, розповідає професор Максим Дудченко. «У чому перевага цього методу? У тім, що під час одного оперативного втручання, по суті, виконується кілька операцій. Таким чином, пацієнтові не потрібно кілька разів лягати до лікарні, робити наркоз, вводити двічі або тричі цілу купу медикаментів тощо. Позитивних моментів дуже багато. Мій особистий рекорд — чотири операції «за один наркоз». І це добре для хворого. Зауважу також, що виконання таких операцій можливо тільки у країнах пострадянського простору. За кордоном страхові компанії за це застосовують санкції щодо хірургів. Адже, скажімо, ти виконав таке втручання, а за одне з них пацієнт не заплатив — і медик матиме чимало проблем. Тобто ми робимо для людей дуже добру справу, але при цьому потрібен і неабиякий досвід», — зазначив лікар.

Хірургічне відділення продовжує працювати в умовах пандемії. У відділення потрапляють дуже «важкі» пацієнти. «Уявіть, бувають випадки, коли в пацієнта гостра хірургічна патологія на тлі пневмонії і коронавірусної інфекції. Цими днями до нас привезли саме такого чоловіка, йому 70 років — вік гранично критичний, дуже великий ризик. У нього діагностували механічну жовтяницю, діафрагмальну грижу дуже великих розмірів на тлі пневмонії та реконвалесценції через коронавірусну інфекцію. Беручи до уваги, що ми займаємося цими проблемами достатньо довго та маємо неабиякий досвід, вирішили поєднати зусилля і максимально швидко зробити операцію, яка б врятувала життя пацієнта. Зволікати не можна було, інакше б він помер. Було зважено всі «за» і «проти» через прийняття рішення мультидисциплінарним консиліумом. Загалом операція мала такі етапи: холецистектомія, ревізія холедоха, пластика позапечінкових жовчовивідних протоків за синдрому Міріззі другого ступеня, задня крурорафія діафрагмального отвору великих розмірів із накладанням антирефлюксного механізму за методикою «short-floppy-Nissen». Ось така операція була проведена разом із завідувачем хірургічного відділення Харківської обласної лікарні, заслуженим лікарем України Кирилом Пархоменком та провідним лікарем-хірургом Максимом Супліченком, котрі привезли додаткове обладнання і разом із нами врятували життя пацієнту. Нині він уже одужав і був виписаний. Зауважу, що синдром Міріззі свого часу забороняли оперувати лапароскопічно, адже велика кількість ускладнень спричиняла високий рівень смертності. Тобто кожна з цих операцій складна. Але ми все ж вирішили їх зробити, аби наш пацієнт не ризикував у своєму віці ще раз — не лягав на операційний стіл вдруге», — резюмував Максим Дудченко.