Світлини Володимира Короткова увіковічнюють красу надворсклянського міста

У літературно-меморіальному музеї І. П. Котляревського в Полтаві відкрилася виставка світлин відомого полтавського фотохудожника Володимира Короткова. Тут представлені й зовсім нові світлини, і такі, які вже можна вважати історичними. Адже обличчя міста змінюється, а на фото залишаються фрагменти, які ніколи не повторяться (дерево, якого вже немає, паркан, що прибрали або замінили на інший, плаский дах будинку, який із певного часу має іншу конфігурацію, тощо).

Із музеєм І. П. Котляревського Володимира Короткова пов’язує давня дружба і співпраця. Можна сказати, що серіями своїх світлин він пише й історію цього музею. Є в нього, наприклад, серія фото з відзначення 250-літнього ювілею Івана Котляревського…

Особливо багато на виставці фотопейзажів із Полтавського міського парку (дендропарку в Яківцях, де фотограф особливо любить бувати і знаходить найбільше цікавих сюжетів для своїх художніх фотографій). Особливу увагу на відкритті виставки в музеї відомий полтавський краєзнавець Микола Малик звернув на фото лебедів. Знімок чорного лебедя крупним планом із віддзеркаленням у воді вражаючий. А навколо білого лебедя у воді безліч іскристих відблисків, схожих на зірки. Фотограф обрав для зйомки такий час доби, коли сонце могло дати цей особливий ефект на фото. «Таке явище складно знайти на воді, але він спіймав мить», — захоплювався Микола Малик.

Привітати Володимира Короткова з відкриттям персональної виставки в такому авторитетному закладі культури прийшли колега з літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмила Ольховська, завідувачка міської бібліотеки-філіалу № 2 Юлія Коваленко, сестра фотохудожника — вчителька Наталія Безродна. Наталія Сергіївна розповіла, як її брат ще хлопчиком почав захоплюватися фотографуванням. Батько займався фотографією, і сина навчив. А вона, Наталя, допомагала глянцювати знімки (тоді процес виготовлення фото був набагато складнішим і довшим, ніж зараз).  

Провідний науковий співробітник музею В. Г. Короленка Людмила Ольховська висловила захоплення тим, як Володимир Коротков поєднує архітектуру з природою, як він бачить споруди через призму квітів. Щоб зробити вдалий кадр, фотохудожник може і о четвертій годині ночі прийти на місце зйомки. Він не зважає на труднощі, пов’язані з погодою і порою року: бувало, що й у сніг провалювався, коли фотографував…

Володимир Коротков любить фотографувати сонце, пейзаж проти сонця, хоча це й шкодить об’єктиву (вже два довелося поміняти). Та навіть без сонця він захоплює в кадр частину неба — чистого чи з хмарами.

Портретів Володимир Коротков не робить — каже, що це не його жанр. Але часто фотографує пам’ятники й храми. На виставці в музеї є фото Миколаївської церкви в Диканьці і пам’ятника Миколі Гоголю на тлі квітучих лип. «Я намагаюся об’їздити всі унікальні церковні споруди і сфотографувати їх», — пояснив Володимир Сергійович.

У Володимира Короткова є ще один принцип проведення зйомки: він стежить, щоб у кадр не потрапляли люди, автомобілі, тролейбуси… Тоді, по-перше, ніщо не відволікає уваги від об’єкта на фото, а по-друге, і через 20 чи 30 років світлина буде як сьогоднішня. Зміняться моделі одягу, застаріють певні марки авто, але багато які пейзажі збережуть первозданність. 

Володимир Коротков як фахівець із машинобудування, інженер багато років віддав роботі в цій галузі. Це посприяло й розвитку його просторового мислення, погляду на сюжет фотографії, виробленню принципів фотозйомки. 

Наступну фотовиставку Володимир Сергійович пообіцяв зробити незабаром у Полтавській міській бібліотеці-філіалі № 2.  Він  проживає  в  Подільсь-кому районі міста недалеко від цієї бібліотеки і є її користувачем. Оскільки розпочалася осінь, то й світлини він представить осінні. Уже стало традицією, що до кожної нової пори року фотохудожник презентує в цій бібліотеці виставку фотографій. Користувачі бібліотеки вже бачили тут серії світлин «Літо», «Зима», «Весна», «Осінь». 

Співпрацює Володимир Коротков і з іншими бібліотеками. Крім того, він надзвичайно любить фотографувати і щасливий, що зараз, на заслуженому відпочинку, може присвячувати улюбленій справі багато часу. 

Наталія ЖОВНІР

Фото автора