У Полтавському слідчому ізоляторі з’явилася платна камера

Кімната площею трохи більше 13 квадратних метрів схожа на двомісний номер готелю: тут є кондиціонер, кухонний куточок із мийкою, два невеликі холодильники, мікрохвильова піч, електрочайник, бойлер, телевізор, два ліжка з ортопедичними матрацами, а також стіл зі стільцями. Окремо розміщені туалет і душова кабінка. Такий вигляд має перша платна камера в Полтавському слідчому ізоляторі, яку відкрили в середу, 10 червня. Відтепер ув’язнені, які перебувають там, можуть оплатити проживання в ось такій камері підвищеного комфорту. І, за словами очільника Полтавської установи виконання покарань (№ 23) Олексія Домашова, двоє охочих дещо скрасити своє перебування в СІЗО уже знайшлися. 

— Якщо згадана послуга буде затребуваною, отже, з’явиться можливість покращити й побутові умови  інших ув’язнених, які перебувають у нашій установі, —  розмірковує Олексій Іванович. — Думаю, сама ідея хороша. Якщо людина опинилася в місцях позбавлення волі, це іще не означає, що її життя на цьому закінчилося. Воно продовжується. До того ж, не забуваймо, в СІЗО перебувають ув’язнені, вина яких іще не доведена, а проживання в нормальних людських умовах — право кожного громадянина. Тижнів через два плануємо відкрити другу таку камеру. І отак поступово, якщо будуть замовлення на цю послугу, зробимо цілий блок поліпшених камер. Якщо й цього виявиться замало — увесь корпус. У такий спосіб, можливо, приведемо наші в’язниці до європейського стандарту. 

На облаштування камери, про яку йдеться, витратили близько 45 тисяч гривень, усі роботи виконані протягом місяця власними силами установи виконання покарань, у штаті якої є будівельники, сантехніки тощо з числа ув’язнених. Доба проживання в такій камері обійдеться одній особі в 600 гривень,  тиждень — у 2 100 гривень, а місяць — у 3 800 гривень. За словами заступниці міністра юстиції України Олени Висоцької, котра прибула до Полтавської установи виконання покарань (№ 23) з нагоди відкриття камери з поліпшеними побутовими умовами, сам принцип ціноутворення однаковий для слідчих ізоляторів усієї країни, але з урахуванням витрат у кожному окремому разі ціни на згадану послугу в регіонах різняться.

— У нас немає окремої бюджетної програми під цей проект, — зауважила заступниця міністра юстиції. — Суть задуму полягає в тому, щоб не залучати державного фінансування. Згаданий проект має сам себе окупити, а також продемонструвати, актуальна така послуга чи ні.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, надання поліпшених побутових умов утримання ув’язнених у слідчих ізоляторах є експериментальним проектом Міністерства юстиції. Він триватиме до кінця 2021 року, і в разі потреби в міністерстві шукатимуть можливості для його розширення, аби скористатися послугою, про яку йдеться, могли всі охочі. Головна його мета, як наголосила Олена Висоцька, — не просто наповнити спецфонд коштами за послугу, а зрозуміти, яким чином можна буде використати їх на поліпшення побутових умов у звичайних камерах.

— Ми не можемо стверджувати, що впровадимо  експеримент в усіх 30 слідчих ізоляторах, які діють в Україні. Адже деякі з них надзвичайно переповнені, через що виділення окремої камери з метою поліпшення в ній побутових умов просто неможливе. Загалом в Україні досі немає жодного слідчого ізолятора, який би відповідав міжнародним стандартам. Людей, які не отримали вироку суду, утримують у жахливих умовах. І так відбувається не місяць чи два, а, бува, й роками. Відтак ми шукаємо резерви всередині системи. Тому намагаємося відкрити камери з поліпшеними побутовими умовами принаймні у слідчих ізоляторах великих міст. Якщо, скажімо, говорити про Київський слідчий ізолятор, то там уже  відкрили 4 таких платних камери (загальна кількість місць — 16), і 5 ув’язнених уже скористалися цією послугою, заплативши разом за місяць 60 тисяч гривень. Завдяки цьому перші ремонти безкоштовних камер ви зможете спостерігати вже наступного місяця, — пообіцяла чиновниця високого рангу. 

Вимоги міністерства щодо того, який вигляд повинні мати камери з поліпшеними побутовими умовами, мають рекомендаційний, орієнтовний характер. Відтак дозволяється творчий підхід на місцях. Хоч певні стандарти щодо цього, вважає Олена Висоцька, у державі все ж мають бути: «Цього року плануємо облаштувати один із корпусів Київського слідчого ізолятора. Думаю, він стане першим прикладом того, який вигляд повинні мати камери в СІЗО». 

Наразі дехто з правозахисників критикує ініціативу Міністерства юстиції, акцентуючи увагу на тому, що поліпшені умови не всім ув’язненим по кишені. Але проект, наголошує посадовець зі столиці, тому і є експериментальним, що має довести або ж спростувати життєздатність ідеї щодо забезпечення гідних побутових умов ув’язненим у СІЗО за обмеженого державного фінансування. Іще одним викликом є ймовірність запровадження нових корупційних схем. Аби не допустити цього, працюватиме система відеомоніторингу та фінансового контролю. 

— Ті поліпшені камери, які ми випадково бачили в деяких СІЗО, свідчать про те, що там мало місце хабарництво, — за-явила Олена Висоцька. — Цей проект якраз і дасть змогу зробити цивілізованими стосунки між адміністрацією слідчого ізолятора й ув’язненими та їхніми родичами. Бо в людей, які потраплятимуть до СІЗО, просто не виникатиме потреби вступати в неофіційні стосунки з адміністрацією. До речі, наступний проект, який розробляємо, — це не державні, а приватні СІЗО. Отож маємо показати, що попит на подібні платні послуги існує.

А от після вироку суду щодо винуватості підсудного його перебування в поліпшеній камері не передбачається. Така особа має відбувати покарання в місцях позбавлення волі тільки відповідно до встановленого судом режиму.

Ганна ЯРОШЕНКО

«Вечірня Полтава»

Фото автора