Із початку втілення другого етапу медреформи лікарні Полтавщини вже отримали понад 170 мільйонів гривень

За час карантину Національна служба здоров’я України (НСЗУ) провела «онлайн» вже другу прес-конференцію для журналістів. 

Цього разу керівниця НСЗУ Оксана Мовчан і директори п’яти міжрегіональних департаментів служби поділилися результатами перших виплат лікарням за Програмою медичних гарантій та розповіли, як оплачуватимуть роботу лікарень і медиків, які беруть участь у лікуванні пацієнтів, хворих на коронавірусну інфекцію. 

Нагадаємо, що з 1 квітня в Україні розпочався другий етап медичної реформи, який дав змогу пацієнтам обирати лікаря не лише первинної ланки, тобто сімейного, а й фахівця спеціалізованої допомоги. Тепер усі районні, міські, обласні лікарні працюють за новими правилами. Вони отримують гроші не за ліжко-місця, утримання стін, а за конкретну медичну допомогу, надану конкретним пацієнтам.

— Другий етап реформування системи охорони здоров’я дався непросто і для команди НСЗУ, і для лікарів, які зуміли вчасно підготуватися до неї. Але робота була проведена якісно, тож уже через місяць можемо підвести перші підсумки, — розповіла Оксана Мовчан. — НСЗУ уклала договори з понад 1 600 закладами охорони здоров’я, серед яких 65 — приватних та ФОПів. За договорами за перший місяць НСЗУ вже встигла виплатити 5,6 мільярда гривень. Одна тисяча закладів внаслідок реформи отримали більше коштів, ніж отримували раніше за медичною субвенцією. Уже виписано 100 тисяч електронних направлень, стосовно понад 2 мільйонів пацієнтів ведуться електронні записи. Таким чином, ми сплачуємо за результат, а не за інфраструктуру. 

Якщо говорити конкретно про Полтавщину (наша область належить до складу Північного  міжрегіонального департаменту НСЗУ), то в межах Програми медичних гарантій на рахунки 66 медичних закладів, які надають екстрену та спеціалізовану допомогу, за квітень направлено понад 170 мільйонів гривень. Найбільші суми нарахувань за контрактом із НСЗУ отримали: Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського — 20,5 мільйона гривень, обласний онкологічний диспансер — 10,3 мільйона гривень та Лубенська лікарня інтенсивного лікування — 6,3 мільйона гривень. 

— У межах уваги Північного міжрегіонального департаменту знаходяться 298 закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану та екстрену медичну допомогу у 4-х областях — Харківській, Полтавській, Сумській та Чернігівській. Сума, згідно з контрактами із НСЗУ, яка виділяється цим закладам на рік, становить понад 7,5 мільярда гривень. У квітні 295 закладів отримали аванс у загальній сумі понад 715 мільйонів гривень, — деталізувала директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна. — Серед лікарень 4-х областей значний відсоток таких, які отримають за договором із НСЗУ більше за минулорічну субвенцію. Зазвичай це потужні багатопрофільні лікарні, де велика кількість пацієнтів. Наприклад, Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського в межах бюджету Програми медичних гарантій на 2020 рік отримає понад 242 мільйони гривень, що на 181 мільйон більше за медсубвенції 2019 року. Ця лікарня має договір із НСЗУ на надання 17 груп послуг, до яких входять всі пріоритетні, а також амбулаторна та стаціонарна допомога, реабілітація немовлят, гемодіаліз, лікування онкозахворювань тощо. 

Другий етап медичної реформи збігся із розповсюдженням у світі коронавірусної інфекції. Тож медикам довелося прийняти на себе цей небезпечний виклик. Зрозуміло, що журналістів цікавили запитання, як до розв’язання цієї проблеми долучиться Національна служба здоров’я. На них відповіла керівниця НСЗУ Оксана Мовчан.

—  Як розраховувалися кошти на лікування коронавірусної інфекції, і коли заклади отримуватимуть ці гроші?

— У зв’язку з розповсюдженням вірусу вводяться три нові пакети і один тимчасовий для лікування, транспортування, діагностики хворих або пацієнтів із підозрою на COVID-19. Перший передбачає підвищення фінансування бригад екстреної медичної допомоги. Його розмір залежить від навантаження щодо кількості хворих на область. Другий пакет — фінансування роботи мобільних бригад, які виїжджають додому до пацієнта за направленням лікаря і проводять тест. Фінансування розраховувалося, виходячи з кількості фахівців у кожній безпосередній бригаді та її можливості зробити щонайменше 150 тестів на COVID-19 на місяць. Третій — фінансування 

медзакладів, де надається допомога пацієнтам із коронавірусною інфекцією. У цьому разі платять за готовність закладу до надання подібних послуг незалежно від того, чи є в ньому на цей момент такі хворі. Кожен заклад отримує аванс, а наприкінці місяця — всі кошти, за рахунок яких може придбати необхідні ліки, підготуватися до прийняття хворих і виконати всі гарантії щодо оплати праці лікарям у розмірі 300 відсотків ставки. 

Додатковий пакет передбачає фінансування лікарень, які не увійшли до затвердженого МОЗ переліку 240 медзакладів, що лікуватимуть хворих на коронавірусну інфекцію, але в квітні все одно надавали допомогу таким хворим. Додатковий пакет актуальний лише для квітня, тому й виплати відбудуться тільки за квітень, а далі хворих мають приймати винятково підготовлені до цього лікарні.

— Чому медики, які працювали з ураженими на COVID-19 у квітні, не отримали доплат?

— Усі виплати, які НСЗУ здійснювала у квітні, надходили в межах Програми медичних гарантій. Оплата в розмірі 300% затверджена додатковою Постановою Кабміну, і медики отримають її за тимчасовим пакетом за квітень. 

— Чи повністю покривають нові пакети лікування коронавірусної інфекції? Чи є якісь послуги або аналізи, за які має заплатити пацієнт?

— Немає. Усі ліки й робота медиків щодо лікування уражених на COVID-19 оплачуються державою.

Оксана КЛОЧКО

«Вечірня Полтава»