Повернення на Батьківщину

Чорні вітри історії вирвали з рідної землі і розселили по всіх континентах кращих синів і дочок Полтавщини. Але й там, на чужині, вони своєю працею засвідчили гідність і незламність українців, стали світочами української культури у США, Канаді, Австралії, Німеччині й інших країнах. Зі зміною поколінь на-дбання батьків передаються дітям, які продовжують нелегку справу творення національної культури. У зв’язку з рідною землею вони черпають силу, а ми переймаємо від них мужність, цілеспрямованість у досягненні мети — розквіту України.

Буремні 90-ті роки минулого століття принесли довгождану незалежність України. Надія повернутися на рідну землю стала реальністю для багатьох вимушених емігрантів та їхніх нащадків. Полтавське обласне відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України розпочало велику роботу з повернення творчого доробку видатних земляків в еміграції на Батьківщину. 

У 1991 році відбулося моє знайомство з Дмитром Нитченком у Полтавській обласній організації Спілки письменників України. То було повернення письменника після довгої вимушеної розлуки на Батьківщину. Після цієї зустрічі зав’язалося листування між мною, тоді завідувачкою відділу історії Полтавського краєзнавчого музею, і нашим славним земляком. Листи Дмитра Васильовича були короткими, але сповненими батьківською любов’ю до нас, молодих, і неньки-України.

Першою книгою, яку Дмитро Васильович вислав з Австралії, була книга «Від Зінькова до Мельборну», що стало початком формування фонду письменників українського зарубіжжя у Полтавському краєзнавчому музеї.

Книги, які Дмитро Нитченко передав до наукового архіву Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, зберігаються: Ф. 09, № 322—323, 467, 327, 515, 334, 330, 510, 325.

Пізніше, у 2016 році, після знайомства з донькою письменника Олександрою Ткач (Лесею Богуславець) музейний фонд поповнився особистими речами Дмитра Нитченка та листами Михайла Ореста до нього.

Живучи в різних кінцях світу — Німеччині й Австралії, Михайло Орест і Дмитро Нитченко були поєднані великою листовною дружбою, а також літературознавчою працею, метою якої було донести до західного світу і нових поколінь українців творчість геніальних українських поетів Миколи Зерова, Олександра Филиповича, Михайла Драй-Хмари.

Дмитро Нитченко ініціював створення Товариства любителів творчості Миколи Зерова в Австралії, лекторію української літератури імені Миколи Зерова в Мельбурнському університеті. На зібрані українською діаспорою кошти у 1940—1950-х роках у Німеччині та Канаді було видано поетичні збірки наших земляків — «Сatalepton» Миколи Зерова та «Душа і доля» Михайла Ореста. У 2013-му і 2018 році ці поетичні збірки було перевидано і на малій батьківщині «нездоланих співців» — Полтавщині.

У травні 2019 року з ініціативи керівництва Зіньківської районної ради — голови Сергія Нерозі і заступника голови Сергія Загорулька — депутати ухвалили рішення перевидати книгу Дмитра Нитченка «Від Зінькова до Мельборну» до 20-річчя з того дня, коли його душа відлетіла у засвіти.

Теплі, дружні стосунки склалися між донькою Дмитра Нитченка Лесею Ткач, начальником відділу культури, туризму, молоді та спорту Зіньківської райдержадміністрації Людмилою Кімлик-Ярохою та директором зіньківського музею Віктором Литусом, що сприяло виходу книги.

Велика робота з перевидання книги поєднала творчою дружбою двох журналісток — заслужену журналістку України Ганну Антипович (Дениско) і доньку Дмитра Нитченка Олександру Ткач (Лесю Богуславець), яка багато років очолювала українську програму австралійської державної радіостанції «SВS».

У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського створено Канадсько-український бібліотечний центр, де нагромаджується літературний доробок письменників українського зарубіжжя, який для багатьох читачів став джерелом і естетичної насолоди, і глибокого пізнання історії й культури рідного краю.

Напередодні 115-ліття від дня народження Дмитра Нитченка його онук Юрій Ткач надіслав для Канадсько-українського центру книги нашого видатного земляка «Шевченко в житті» (1947 р.), «Життя в літературі» (1982 р.), збірник «З-під евкаліптів. Українські поети в Австралії» (1976 р.) та альманах «Новий обрій» за 1967—2005 роки. Полтавці щиро вдячні за цей дорогий для всіх патріотів України подарунок!

Повернутися в Україну якщо не самим, то своїми працями було заповітною мрією наших видатних земляків. Ми певною мірою сприяли їм у цьому. Творчий доробок письменника Дмитра Нитченка зберігається в полтавських музеях, його вивчають юні громадяни нашої незалежної держави, про яку він так мріяв, за яку боровся, для якої працював усе своє життя.

Віра КОШОВА,

голова Полтавського обласного відділення

Товариства зв’язків з українцями за межами України