Майстриня детективного жанру Ірина Лобусова: «Історію не можна вивчати з ретро-романів»

Визнана майстриня ретро-детективів, одеситка у восьмому поколінні, авторка 17 книг про Одесу Ірина Лобусова побувала в Полтаві. Відбулося кілька її зустрічей з читачами, зокрема в полтавських міських бібліотеках-філіалах № 4 та № 5. Одне з найперших запитань стосувалося родоводу письменниці. Ірина Лобусова розповіла, що її пращур Петро Очерет був запорізьким козаком, який серед інших брав турецьку фортецю Хаджибей. Запорізькі козаки завоювали її, і Одеса стала українським містом.

Представляти серію своїх ретро-романів про життя старої Одеси письменниця розпочала з книги «Короли Молдаванки», дія якої бере початок у 1916 році. Потім Ірина Лобусова презентувала  свої  книжки «Букет из оперного театра» (де йдеться про полтавку Віру Холодну, котра стала знаменитою кінозіркою в Одесі), «Королевы Привоза», «Под-земелье призраков Аккермана», «Миллион с Канатной» та інші. 

Відома майстриня ретро-романів детективного жанру достовірно описала події в Одесі столітньої давнини. Хоча сама вона застерігає, що історію не можна вивчати з ретро-романів. Адже це художній твір, реконструкція, вимисел. 

— Насамперед мене цікавлять історії з життя людей, хоча я описую їх на тлі певних історичних подій, — пояснила пані Ірина.

Письменниця, журналістка, кіносценаристка Ірина Лобусова показала в книгах і передала в розповіді полтавським читачам неповторний колорит Одеси давно минулих часів. Зазначила, що її ретро-романи про Одесу не пов’язані сюжетними лініями — кожен твір має окремий сюжет і своїх героїв.

У детективах з елементами трилера Ірина Лобусова словесно зобразила Одесу історичну, 

зокрема бандитську, вклала в уста героїв специфічну одеську мову минувшини. Полтавським читачам пояснила, що нинішня Одеса інша. Сучасні одесити не розмовляють тією особливою одеською говіркою, яка стала легендою. Нею і в давнину  розмовляли лише представники нижчих класів. А жителі Одеси, які мали освіту, ніколи не вживали чудернацького «суржика».  

Письменниця представила полтавським читачам усі свої романи про історичну Одесу, але головну увагу зосередила на найновіших романах — сучасних українських детективах «Чужая кожа» та «Красная комната». За роман «Чужая кожа» Ірину Лобусову назвали українським Стівеном Кінгом. Хоча пані Ірина запевняє, що книги жахів вона не писала, і цей роман називає любовним. Зазвичай кохання у творах цієї письменниці є тлом, а в цьому творі — головне.

Ірина Лобусова поділилася планами на майбутнє. Ці плани стосуються написання третьої серії книжок на історичні теми. 

***

Дія ретро-роману Ірини Лобусової «Короли Молдаванки» розвивається в найтяжчі післяреволюційні часи.

— Рухнула імперія, кривавий хаос, безкінечна війна, голод, відчай. В Одесі на початку ХХ століття з’явилося двадцять тисяч кримінальних злочинців, — розповіла  Ірина Лобусова. — У кожному районі міста була своя банда. Бандити воювали між собою…

Письменниця мріяла написати про ті події — її мрії збіглися з ідеєю директора найкрупнішого в Україні видавництва «Фоліо» Олександра Красовицького. Він і запропонував Ірині написати серію історичних детективів про Одесу. Спочатку мало бути п’ять книг, а вийшло значно більше. 

Книги Ірини Лобусової — лідери продажів. Тираж її виданих книжок перевищує 70 тисяч екземплярів. Ірина має дуже жорсткий контракт із видавництвом: на написання одного роману вона витрачає два місяці. 

Полтавців особливо зацікавила книга Ірини Лобусової «Букет из оперного театра», адже в ній розповідається про полтавку Віру Холодну — першу справжню кінозірку, котру називають королевою німого кіно. За офіційною версією, Віра померла в 25 років від грипу  («іспанки»). Письменниця Ірина Лобусова дозволила собі пофантазувати про справжню причину загибелі Віри Холодної. На її думку, усе було не так просто… У 1919 році Одеса була під владою французів. За інформацією, що дійшла з тих часів, у Віру Холодну був закоханий воєнний губернатор-француз. За припущеннями, вплив Віри Холодної на француза використали більшовики… Навколо знаменитої кінозірки крутилися агенти шпіонажу з різних країн, на думку деяких істориків, її міг отруїти хтось із них.  

На запитання молодої дівчи-ни-читачки, чому вона обрала для своїх творів такий специфічний жанр, Ірина Лобусова відповіла, що їй завжди були цікаві детективи, розгадування логічних загадок, головоломок. Розгадування психотипів людей для письменниці є одним з таких завдань.

Про техніку написання книг вона розповіла таке:

— Спочатку я вигадую історію, сюжет, що відбуватиметься з моїми героями, потім підбираю історичні документи, пов’язані з цим. Обираю тільки ті події, які можуть бути пов’язані з історією моїх героїв. Для мене дати і цифри не мають такої історичної цінності, як люди, герої твору. Письменник завжди фантазує, історії з’являються раптово, образи завжди зі мною. Наприклад, коли в Одесі орудували банди отамана Никифора Григор’єва, котрий воював на боці більшовиків, відбувалися страшні єврейські погроми. Для мене важливий стан героїв книги — як вони реагуватимуть на події...

Ірина Лобусова іноді проводить власні розслідування історичних подій, у підсумку у неї вибудовуються версії, які відрізняються від офіційних. На завершення зустрічі читачі висловили побажання, щоб ще в якійсь із книг пані Ірини з’явився герой-полтавець: гарна, світла людина, а не злочинець. 

Наталія ЖОВНІР

Фото автора