Право жінок на владу

Таку назву мав форум, організований управлінням у справах сім’ї, молоді й спорту Полтавського міськвиконкому. Очолити організацію, обійняти управлінську посаду в органах влади або створити та розвивати власний бізнес — це нині звично для представниць прекрасної статі. Хоча на теренах України ще сто років тому жінки не мали виборчого права та права на вищу освіту. Втім, у суспільстві й досі тривають дискусії, чи варто давати жінкам владу, а якщо давати, то скільки в одні руки? Попри закони і конвенції, успішні кейси та світове визнання жінок у науці, владі, політиці, громадському житті, це питання не втрачає актуальності. 

Директорка Полтавської ЗОШ № 38 Тетяна Веркалець зробила презентацію-екскурс в історію «Жінка при владі». Згадала княгиню Ольгу, королеву Франції Анну Ярославну, Роксолану й Хатідже Турхан, авторку першої політичної відозви Христину Алчевську, депутатку австро-угорського парламенту Олену Левчанівську, радикальну революціонерку — отаманшу Марусю (Нікіфорову), нашу землячку зі Старих Санжар — шістдесятницю-дисидентку Оксану Мешко. І, звісно, впливових жінок сучасності: канцлера Ангелу Меркель, королеву Єлизавету, прем’єр-міністра Маргарет Тетчер…

Під час палкої дискусії з’ясувалося, що навіть деякі чинні молоді депутатки проти… передбачених законодавством квот для жінок у партійних списках. Інші громадські активістки, навпаки, вважають ту норму, яку ухвалили українські парламентарії під тиском Ради Європи, дуже прогресивною. Утім, Україна в світових рейтингах політичного представництва жінок займає 97 місце. 

— На Полтавщині проживають 54% жінок та 46% чоловіків, — розповіла одна з модераторів секції «Жінки, які приймають рішення» Юлія Городчаніна про результати дослідження «Жінки у владі Полтави та Полтавської області». — Попри те, що жінки кількісно переважають, у Полтавській облраді нинішнього скликання із 84 депутатів лише 10% становлять жінки. У Полтавській міській раді з 42 депутатів працюють 14% жінок. Цікаво, що в Полтавській міськраді минулого скликання було аж 32% жінок. Але насправді в минулій каденції міськради була майже моновлада колишнього міського голови та його партії «Совість України», а жінки-депутатки не пропонували якихось рішень, не були ініціаторками суттєвих змін, а лише слухняно піднімали руки. Тобто якість і ККД нинішніх 14% вища за колишні 32%...

Дуже мало депутатів різних рівнів розуміють, що таке гендерне бюджетування, яке широко впроважується в країнах Євросоюзу, а ще менше — використовують цей принцип під час розробки та затвердження місцевих бюджетів. Та й державні чиновники інколи починають розуміти потреби інших громадян тільки після «популярного» роз’яснення. Наприклад, голова Донецької облдержадміністрації не хотів замислитися, наскільки незручними є для працівників-інвалідів туалети установи, і не реагував на неодноразові прохання пристосувати їх для людей з особливими потребами. Тоді одного дня представники інвалідних громадських організацій заблокували всі туалети облдержадміністрації, а тим працівникам, хто хотів справити природні потреби, видавали сечоприймальники або памперси. Через півгодини такої протестно-просвітницької акції голова облдержадміністрації зателефонував і сказав: «Вибачте, я все зрозумів…» 

На форумі також працювали такі локації, як «Насилля й гендер», «Дискримінація» та «Своя справа» (жінка в бізнесі), спікери яких наприкінці заходу озвучили свої рекомендації.

Людмила СТЕЛЬМАХ (КУЧЕРЕНКО)