У Полтаві раптово помер ветеран АТО Дмитро Фесенко

21 жовтня під час спортивного тренування раптово зупинилося серце ветерана АТО, полтавця Дмитра Фесенка — відірвався тромб. 24 жовтня він мав би вилетіти до Вашингтона, а 27-го — у складі української збірної поранених військовослужбовців, ветеранів бойових дій і волонтерів взяти участь у Марафоні морської піхоти США. Але 23-го його поховають...

36-річний Дмитро Фесенко останнім часом мужньо боровся з онкологічним захворюванням — у нього діагностували рак кісток 4-го ступеня. Ще не знаючи про своє захворювання, у позаминулому році він готувався до виступу на «Invictus Games» («Іграх нескорених»). «На останньому відборі проплив добре, але трохи не дотягнув до призової групи... Виявилося, що на той момент я плив без трьох ребер, вже з деструкцією кісток і черепа, і таза, і хребців...», — зізнався він в одному інтерв’ю.

Незважаючи на тяжкість ураження, лікарі давали Дмитру хороші прогнози. Лікування, на яке збирали гроші всім світом, давало ефект. І в червні минулого року боєць АТО довів, що сповнений сил та енергії, пройшовши перший марш-кидок (87 кілометрів) у Шотландії.

«Так, ти таки переміг той проклятий рак, бо йому не вдалося зломити тебе!» — написала на сторінці Дмитра у «Facebook» Віта Ченкова.

Дмитро Фесенко пішов на фронт добровольцем улітку 2015 року. Був розвідником-санітаром у батальйоні «Донбас», згодом опанував снайперське мистецтво. Ще на початку служби отримав поранення внаслідок підриву на розтяжці. Але з госпіталю втік до Києва з відкритою раною, щоб взяти участь у першому відборі на престижний Марафон морської піхоти США. І таки пройшов його, а в жовтні 2016-го пробіг на марафоні 10 кілометрів.

Відтоді паралельно зі службою на фронті, якій він віддав три роки, займався розвитком спорту заради реабілітації учасників АТО в Україні. Двічі проходив відбір на «Invictus Games», але один раз проміняв поїздку на престижні змагання на поїздку в Авдіївку. Його улюбленими видами спорту були біг, плавання і стрільба з лука.

Зі своєю другою дружиною Вікторією Дмитро теж познайомився в батальйоні «Донбас». Вона військовослужбовець Національної гвардії України. Від першого шлюбу в нього залишилися дві малолітні доньки.

«Він був воїном до кінця», «Жив на повну кожен день, кожну хвилину», «Веселий, ніколи не сумував і іншим не дозволяв», «Пройшов вогонь та воду і все, що можна було. Такими людьми має пишатися країна», — кажуть ті, хто знав покійного. 

Ганна ВОЛКОВА

«ФАКТЫ»