Херсонка зібрала колекцію з понад тисячі чайників для заварювання

Дівчина відвідала багато країн і з кожної подорожі привозить чайний посуд. «Я була в Китаї та побачила дуже цікавий чайник, в якого немає кришечки. Називається він чахай. Коли взяла його до рук, відчула несподівану для себе енергію від посуду, простого посуду. Я запитала у торговця: що то таке? Він відповів, що то звичайний чайник. Але я відчула, що він мій».

За словами Анастасії, для неї чайники уособлюють мудрість людей, які п’ють чай. «Це марокканський чайник. Є така традиція: коли марокканець обирає собі дружину, він дивиться, наскільки високо вона піднімає чайник над посудом — і так визначає, сильна вона чи ні».

Дівчина може розповісти про будь-який екземпляр з її колекції. А ще вона знає багато чайних традицій різних країн. «У Чорногорії дуже високі гори, і коли людина п’є чай, то має відчувати спокій, саме тому в них такі особливі кришечки. У Китаї для дегустації чаю використовують маленькі чайники, як кажуть, на один присмак. Дуже цікавими є чайники Стародавнього Китаю для знайомства з ароматом. Власне кажучи, то не чайник, а така колба, з якої можна відчути, який аромат має чай. У В’єтнамі чайники приплюснутої форми, і вони обов’язково мають бути з чавуну».

Анастасія говорить, що найцінніша річ її колекції — чайник 1905 року ручної роботи. «Зверху на ньому є зроблене вручну невелике мавпеня. Китайці кажуть, що коли п’єш чай, то мусиш бути відкритим і веселитися, як мавпеня».

Із кожним роком колекція дівчини поповнюється. Багато людей знають, що вона колекціонує чайники, тому з усіх куточків світу надсилають цікаві екземпляри. У колекції Анастасії є також 153 мініатюри-чайники. Мандрівниця привозить їх із різних країн замість магнітиків.

За словами колекціонерки, перераховуючи екземпляри своєї колекції, вона зупинилася на 1 223 чайнику. Після переїзду на нову квартиру не всі коробки з чайним посудом ще розпаковані. Тож підрахунок продовжиться, розповідає «Суспільне».