100-літній ювілей Полтавської державної аграрної академії відзначатиметься на державному рівні

2 вересня цього року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році», включивши таким чином 100-ліття Полтавської державної аграрної академії до переліку пам’ятних дат і ювілеїв, які цьогоріч відзначатимуться на державному рівні.

 

Ректор академії — професор Валентина Аранчій — звернулася до полтавців, освітян, здобувачів вищої освіти: «Із теплом у серці, з вдячністю державі за визнання здобутків одного з найстарших закладів освіти Полтавщини ми в надскладних умовах успішно почали навчальний рік, прийняли до освітянської родини понад 2 000 нових студентів і впевнено крокуємо в майбутнє. Із повагою згадуючи наших науковців, котрі стояли у витоків вишу, відроджували його після Великої Вітчизняної війни, засновували наукові школи й лабораторії, виплекали тисячі чудових фахівців, які працюють в усіх галузях національної економіки України, звертаюся до молоді: шануйте викладачів, добре навчайтеся, бережіть і примножуйте науковий потенціал академії зокрема й України загалом. Вітаю!».

Із нагоди ювілею ректор Полтавської державної аграрної академії розповіла про шлях, який подолав навчальний заклад за минуле століття.

— Історія вишу почалася в далекому 1920 році, — зазначає Валентина Аранчій. — У документах Державного архіву Полтавської області вказано, що 1 вересня 1920 року при Полтавській вищій робітничій школі, яка знаходилася у підпорядкуванні Полтавської ради губернських професійних спілок, був організований сільськогосподарський факультет із секціями рільництва, тваринництва, садівництва і городництва. Завданням факультету стала підготовка кваліфікованих спеціалістів для сільського господарства. Із жовтня 1921-го по жовтень 1929 року цей заклад працював у статусі політехнікуму, який мав чотири відділення: агрономічне, зоотехнічне, інтенсивних культур, кооперативне. У жовтні 1929 року політехнікум реорганізовано в сільськогосподарський інститут із приєднанням до нього Полтавського індустріального, Полтавського землевпорядного, Красноградського й Ерастівського сільськогосподарських технікумів.

Згідно з наказом Наркома землеробства УРСР та постановою директора інституту, у 1930 році сільськогосподарський інститут реорганізували таким чином: на базі факультету сільськогосподарського будівництва створили окремий інститут сільськогосподарського будівництва з підпорядкуванням «Совколхозстрою» (нині Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка); на базі факультету індустріалізації сільського господарства в частині переробки зоотехнічних і плодоовочевих продуктів створили інститут м’ясної і плодоовочевої технології з підпорядкуванням Наркомторгу України; на базі зоотехнічного факультету створили сільськогосподарський інститут із факультетами зоотехнічним і спеціальних культур із підпорядкуванням тресту свинарства СРСР. А факультет спеціальних культур із 20 жовтня 1930 року передали до системи Наркомторгу СРСР, заснувавши на його базі плодоовочевий інститут. 

У жовтні 1930 року інститут вже називався зоотехнічним, а в 1931-му його перейменували на інститут свинарства, передавши у підпорядкування тресту «Свиновод» Наркомату зернових і тваринницьких господарств СРСР.  У 1933 році виш знову пережив реорганізацію. Згідно з розпорядженням Наркомату радгоспів і наказом директора інституту, інститут свинарства перейменовано на зоотехнічний інститут системи Наркомату радгоспів СРСР, а зоотехнічний інститут — на Полтавський сільськогосподарський інститут.

У важкі часи Великої Вітчизняної війни інститут було евакуйовано до міста Курган. Не всі викладачі і студенти повернулися з війни. Сьогодні ми особливо шануємо їхню пам’ять, у нашому народному музеї історії сторінці життя вишу в евакуації присвячено окрему виставку. Усі наші першокурсники щороку відвідують музей, і викладачі завжди роблять акцент на цих важких для вишу і країни роках.

Після повернення з евакуації 10 червня 1946 року інститут передано в підпорядкування Міністерства вищої освіти СРСР. У ті часи відродили спочатку два факультети — агрономічний і зоотехнічний. А вже 11 березня 1959 року він опинився у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства Української РСР.  У 1960 році в Полтавському сільськогосподарському інституті вже було відкрито економічний та агропедагогічний факультети. На час завершення відбудовного періоду в інституті функціонували п’ять факультетів: агрономічний, зоотехнічний, заочний, загальнонауковий, агропедагогічний. 

Завершення процесу формування структури Полтавського сільськогосподарського інституту відбулося в середині 1960-х років, коли було відкрито факультет механізації сільського господарства. У 1966—1967  роках в інституті функціонували сім факультетів. Окрім агрономічного, зоотехнічного, економічного, факультету механізації, діяли ще й заочний та загальнона-уковий (до серпня 1967 року). Факультет громадських професій із 1962 року функціонував на громадських засадах. 

За успіхи колективу у навчально-виховному процесі у 1971 році виш нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. За рішенням міжгалузевої акредитаційної комісії від 29 вересня 1993 року, вперше були ліцензовані та акредитовані спеціальності «Аграрний менеджмент», «Агрономія», «Ветеринарна медицина», «Зооінженерія», «Механізація сільського господарства», «Облік і аудит». 

Спільним рішенням Міністерства сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 25 липня 1997 року на базі інституту був створений навчально-науково-виробничий комплекс, до складу якого ввійшли Полтавський державний сільськогосподарський інститут, Інститут свинарства УААН, Полтавський філіал інституту ветеринарної медицини, Хорольський агропромисловий коледж, По-лтавський аграрний коледж управління і права, Березоворудський радгосп-технікум, Лубенський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, Полтавський технікум м’ясної промисловості, Полтавське науково-виробниче об’єднання «Еліта», Веселоподільська селекційно-дослідна станція, Устимівська дослідна станція рослинництва УААН, навчально-дослідне господарство «Ювілейний».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, у 2001 році  Міністерство аграрної політики України реорганізувало Полтавський державний сільськогосподарський інститут у По-лтавську державну аграрну академію як вищий навчальний заклад за IV освітньо-кваліфікаційним рівнем. Мушу зазначити, що сучасна структура вишу утворилася після 2004 року. Наказом Міністерства аграрної політики України Лохвицький технологічний та Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікуми було також включено до структури Полтавської державної аграрної академії, а 2017 року вони одержали статус коледжів. Відтоді академія стала надзвичайно потужним освітнім комплексом із сімома коледжами включно.

— Валентино Іванівно, кого з найвідоміших ректорів вишу ви можете поставити у приклад нашій молоді?

— Теплим словом, з повагою і шаною згадаю кожного. В академії надзвичайно шанують фундаторів закладу освіти, навіть створили галерею портретів усіх ректорів, які очолювали заклад, а в книзі «Історія Полтавської державної аграрної академії», яку ми наразі готуємо до друку, з нагоди 100-ліття відвели їм окремий розділ.  Євгеній Рекало — перший фундатор нашого закладу, Михайло Токаревський, Віктор Чугай, Федір Помаленький, І. П. Хоруженок, Шовковий (ім’я ректора в архіві не збереглося, він працював кілька місяців 1932 року), Іван Сердюк, Степан Андрущенко, Костянтин Щанін, Олександр Толмачов, Кирило Відєнін, Петро Ванцак, двічі цю посаду обіймав Микола Добровольський, за ним виш очолював Василь Іващенко.

Приємно, що в нашому науковому товаристві сьогодні в доброму здоров’ї працюють два останніх (до моєї каденції) ректори — Олександр Куценко та Віктор Писаренко. За каденції Віктора Микитовича у 2001 році сільськогосподарський інститут здобув статус Полтавської державної аграрної академії. Зрештою, будучи його випускницею, з 2011 року цей заклад, якому віддала 40 років життя, очолюю я. 

— Як би ви оцінили внесок вишу та його співробітників у розвиток наукового потенціалу України?

— Протягом ста років діяльності академії її викладачі здійснили низку вагомих наукових відкриттів у різних сферах діяльності. У стінах академії почав свою педагогічну й наукову діяльність видатний український фізіолог О. В. Квасницький. Із випускників цього навчального закладу він створив знану на ввесь світ наукову школу. Саме в академії відбулося становлення академіка ВАСГНІЛ М. Д. Потьомкіна, члена-кореспондента АН України Ф. П. Мацкова, фундатора української школи наукового сортознавства плодових культур В. Л. Симиренка. В Українській академії аграрних наук працювали академіки В. Ф. Коваленко та В. П. Рибалко, член-кореспондент УААН М. Д. Березовський, заслужені діячі науки  і техніки України Ф. І. Білецький, Б. Г. Левитський, Ф. К. Почерняєв, Д. П. Проценко.

Варто відзначити одного із засновників агрономічної дослідної справи України — професора В. І. Сазанова, відомих ботаніків, професорів В. П. Кушніренко та І. М. Голубинського, землеробів та грунтознавців, професорів М. І. Осадчого, Ю. М. Бруннера, О. В. Фісюнова, М. Я. Гетту, В. Д. Муху, П. М. Чапка, агроеколога В. І. Жарінова. Зокрема значних успіхів у селекції досягла професор Є. С. Гуржій. Вона створила сорти однодомних та дводомних конопель. Цілу низку високопродуктивних сортів гороху створив професор М. М. Чекалін. Зазначимо лише, що виведений ним сорт гороху Норд районовано у 48 областях України та Росії. Відомі в Україні і світі зимостійкі з високими якостями зерна сорти озимої пшениці виведені під керівництвом заслуженого працівника сільського господарства України доцента В. І. Москаленка. Це — зокрема Коломак-3 та Коломак-5, визнані Держстандартом для цієї культури в нашій державі. Плідні успіхи в селекційній роботі з озимою пшеницею мають також професори Г. П. Жемела, В. М. Тищенко.

В академії працюють знані аграрії, які створили комплекс робіт із використання мінералізованих (пластових) вод, зокрема професор П. В. Писаренко, під його керівництвом активно набираються досвіду аспіранти, діє потужна наукова школа. Триває дослідження з інтродукції й біології ехінацеї, яке здійснюють заслужений винахідник України В. М. Самородов та доктор сільськогосподарських наук С. В. Поспєлов. У 2001 році їхня робота удостоєна високої відзнаки — премії імені Л. П. Симиренка Національної академії наук України.

Стараннями доцента П. В. Гурницького, разом з його учнями та колегами — доцентами П. І. Воропіним, Л. Л. Омельянюком, Л. Л. Рубановським, М. В. Чубом, П. П. Ярошенком — були проведені перші в СРСР широкомасштабні досліди з локального внесення мінеральних добрив із розробкою нової комбінованої сівалки СЗК-3,6 для суміщення посіву з одночасним внесенням добрив.

У галузі зооінженерії з іменем академії пов’язані становлення й розвиток наукового свинарства в Україні, передусім завдяки здобуткам професора О. П. Бондаренка, академіків О. В. Квасницького, В. Ф. Коваленка, О. І. Овсяннікова, членів-кореспондентів М. Д. Березовського, Ф.  К.  Почерняєва, М. О. Симона. Окрім них, варто назвати докторів наук М.  Т. Балашова, Б. В. Баньковського, І. В. Бельговського, В. В. Березовського, І. Г. Брюшиніна, В. І. Іванова, Ю. Г. Курила, Ф. Г. Левитського, А. Т. Мисика, М. Т. Ноздріна, А. А. Полішука, Т. Д. Потапова, І. С. Трончука; кандидатів наук О. Г. Близнюченка, Н. Д. Голуб, А. Х. Кащенка, М. І. Матійця та багатьох інших. Фахівці академії й зараз формують основне ядро провідного в Україні та Східної Європи наукового закладу цієї галузі — Інституту свинарства імені О. В. Квасницького УААН. Багато з них мають вагомі наукові здобутки, апробовані на практиці. Зокрема це стосується Героя України, першого почесного академіка Української академії аграрних наук, голови правління ПП «Агроекологія», що в Шишацькому районі, С. С. Антонця. Серед найуспішніших випускників академії — знані на весь світ фахівці І. П. Браженко, В. М. Шапран, В. Д. Мединець і Герої України Г. А. Олійник, О. Г. Коросташов, Г. М. Корост.

Науковцям світу відоме прі-звище доктора ветеринарних наук, професора К. П. Чепурова, який розробив цілу низку препаратів для лікування хвороб великої рогатої худоби, свиней, свійських птахів, за що був удостоєний Державної премії СРСР, звання заслуженого діяча науки і техніки України. Разом із докторами ветеринарних наук, професорами Г. В. Черкасовою та А. Ф. Каришевою він підготував значну кількість науковців. Окремо наголошую, що в Україні активно діє наукова школа ветеринарної хірургії професора В. Й. Іздепського, який підготував 20 докторів наук. Результативною є діяльність у нашому виші доктора ветеринарних наук, професора Д. П. Герцена, який став фундатором створення кращої поміж вишів України хірургічної клініки.

Також світове визнання здобув викладач академії і член-кореспондент Інженерної академії наук, заслужений винахідник України Л. Г. Сакало. Він є автором 80 авторських свідоцтв та патентів України, а ліцензії на них придбані фірмами Німеччини, Канади та США. Крім того, Л. Г. Сакало створив власну наукову школу. Професор В. К. Мурзін розробив принципово нові металеві електронагрівачі для обігрівання поросят-сисунів, виконані зі струмопровідних тканин і ниток. Цей напрям наукового пошуку отримав визнання, про що свідчать численні нагороди на різних виставках і конкурсах.

Імена докторів економічних наук В. М. Рабштини, В. В. Гришка, В.  І. Перебийноса з питань енергоощадних технологій у рослинництві та тваринництві відомі завдяки активній діяльності їхніх наукових шкіл. Нові підходи до питань реформування та реструктуризації сільськогосподарських підприємств становлять науковий доробок доктора економічних наук, професора С. С. Бакая. Академія дала поштовх і талановитим гуманітаріям, історикам. Зокрема доцент Ольга Чупрун стала першою жінкою в Україні, яку відзначили високим званням «Заслужений працівник вищої школи України». В академії активно працює доктор економічних наук, професор І. А. Маркіна, наукова школа якої налічує близько ста науковців. Частини з них вже немає з нами, але професорсько-викладацький склад академії з великою повагою зберігає пам’ять про видатних науковців.

— Як би ви описали Полтавську державну аграрну академію?

— Нині Полтавська державна аграрна академія є закладом вищої освіти, що створює, зберігає, примножує та поширює знання в таких галузях: аграрно-продовольчій, природничій, виробничо-техноло-гічній, механіко-інженерній, вете-ринарно-медичній, соціально-поведінковій, гуманітарній, інформаційних технологій, управлінсько-адміністративній, правовій, публічного управління та адміністрування, міжнародних відносин через забезпечення високої якості підготовки фахівців на ринку праці, підвищення їхньої професійної мобільності, відповідно до чинних міжнародних і вітчизняних стандартів вищої освіти, потреб стейкхолдерів та вимог щодо високого рівня конкурентоспроможності випускників.

За останні роки значно розширено провадження освітньої діяльності за новими спеціальностями та ОПП, а також суттєво збільшено ліцензований обсяг підготовки фахівців. Крім наявних, відкрито нові спеціальності: «Біотехнології та біоінженерія», «Захист і карантин рослин», «Екологія», «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза», «Галузеве машинобудування», «Політологія», «Філологія», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Харчові технології», «Публічне управління та адміністрування», «Право», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Міжнародні економічні відносини», «Інформаційні системи та технології». Загалом у виші готують фахівців за 22 спеціальностями.

Академія сьогодні має територію кампуса: виш успадкував приміщення Полтавської духовної семінарії, збудоване в ХІХ столітті у класичному стилі, додатково було розбудовано ще 4 корпуси, один з яких призначений винятково для розвитку студентського самоврядування. Кампус розташований у центрі міста. В академії є унікальний парк рідкісних екзотичних рослин, аналогів якому немає взагалі. Загальна площа території кампуса з навчальними корпусами,  гуртожитками, спортивними залами й майданчиком, теплицею та парковою зоною сягає близько 8 га. Ми пишаємося особливим дизайном приміщень, маємо іменні аудиторії й лабораторії із сучасним обладнанням, значну кількість комп’ютерних класів із найновішими програмами для очного і дистанційного навчання; модернізовану бібліотеку; сучасні їдальні і 4 буфети для повноцінного харчування студентів і співробітників; 5 гуртожитків з усіма умовами для проживання студентів і викладачів.

Серед вагомих здобутків колективу академії — Навчально-науковий інститут економіки, управління, права та інформаційних технологій, 5 факультетів (31 кафедра), центр підготовки іноземних громадян, 7 коледжів. Разом із коледжами ми навчаємо понад 9 000 студентів, і лише цього року академія радо зустріла 2 087 першокурсників. До речі, 92% наших співробітників мають наукові ступені і вчені звання. Освітній процес відбувається в 4 навчальних корпусах. Окремий — 5-й — корпус збудовано для студентського самоврядування з метою забезпечення культурного розвитку студентської молоді. Це безпрецедентний здобуток не лише в регіоні, а й в Україні загалом. 

— А як щодо міжнародної діяльності? Про зв’язки вашого закладу із зарубіжними партнерами широко відомо. 

— Академія дійсно має партнерські відносини з 23 країнами світу, з освітніми закладами і стейкхолдерами яких укладено 55 договорів. Для прикладу, в академії реалізовані такі міжнародні проекти: українсько-німецько-польський проект створення Агроекологічного центру Полтавщини; україн-сько-німецько-австрійський проект створення магістерського курсу «Еколого-економічне рослинництво»; українсько-німецько-ірландський проект створення магістерського курсу «Business Admi-nistration in Agriculture»; «Організація школи екологічного землеробства» — проект Світового банку реконструкції і розвитку; Міжнародний науково-дослідний проект «Біологічна азотфіксація бобовими культурами в умовах водного стресу»; українсько-німецький проект організації офіційного сільськогосподарського дорадництва в Полтавській області. Така міжнародна активність не лише поліпшує студентську мобільність, а й сприяє покращенню іміджу України в світі. Це найбільший показник у Полтавському регіоні.

— Відомо, що студенти академії надзвичайно активні в громадському житті міста. Як би ви охарактеризували їхні здобутки?

— До слова, втілюємо життєвий девіз: «Академія — для студентів!». У закладі вищої освіти функціонують 6 творчих колективів, 3 з яких мають статус народних — «Маланка», «Мал-а-Хіт» і «Ярина». Ці колективи здобули перемоги на міжнародних конкурсах. Реалізації творчих задумів молоді сприяє дієва мережа студентських інтелектуальних клубів та потужна матеріальна база для розвитку професійного спорту. Серед спортсменів академії та її випускників — чемпіони України, Європи, світу та паралімпійці. Першим студентським мером Полтави у 2006 році став студент академії Олег Слизько. Надалі наші студенти почали невпинно обіймати цю посаду: Олександр Глазов — у 2014 році, Сергій Шабельник — у 2017-му, Анастасія Голос — з 2019 року. Голова студентської ради академії Дмитро Томенко цьогоріч здобув право представляти Україну в ООН.

Тож, підбиваючи підсумки, зазначу: Полтавська державна аграрна академія впевнено крокує в майбутнє! Приємно, що нас відзначили на державному рівні.

Газета "Вечірня Полтава"
Переглядів: 7 | Коментарів: 1


Додати новий коментар

Зображення користувача Rzmmrm.

buy rocaltrol 0.25 mg online cheap <a href="https://rocaltrtn.com/">buy rocaltrol 0.25 mg online</a> buy rocaltrol 0.25mg for sale