Христос народився! Дорогі брати і сестри!

Христос народився! Дорогі брати і сестри! 

«Із нами Бог!» — заклично сповіщає нам свята церква найбільшу радість, яка будь-коли охоплювала людські серця. Цієї ночі звершилася незбагненна таїна — Бог став людиною, щоб підняти нас на духовну висоту. Але, давши нам волю вибору, Він не примушує силою йти за Ним, а смиренно чекає нас на шляху спасіння, щоб, спираючись на Нього, ми долали життєві перепони, досягаючи небесного раю. Він веде по шляху, яким насамперед йдуть ті, кого зневажило й відкинуло суспільство: бідні, знедолені, зневажені, скалічені душею й тілом, кому немає з ким розділити родинне тепло, бо всі остерігаються увійти в їхню долю, проблему, біду, горе. Веде тих, хто, зіштовхнувшись із людською байдужістю, нерозумінням, озлобленням, жорстокістю, лишилися на узбіччі життя, чужі для людей, але такі рідні й близькі для Того, Хто сам був відкинений людьми і страждав.

Люди завжди ставлять питання: що робити і куди йти? Але ще пророк Божий Мойсей сказав: «У свідки перед вами я сьогодні закликаю небо й землю. Життя і смерть запропонував я тобі. Благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і потомство твоє!» (Повт., 30:19). А витоки нашого вибору починаються від священних ясел Божественного Немовляти — з ким ми: з Богом чи дияволом, з добром чи злом, з гріхом чи праведністю. А справжній напрямок нам дає церква Христова. Тому нам, християнам, щоб іти за Христом, треба кожного прийняти, побачивши в ньому Бога, Який Сам пізнав приниження, переслідування, зневаження, відсторонення, обходив босими ногами всю землю палестинську.   

У кожного з нас була в житті мить, коли в ясла нашого серця увійшов Спаситель і осяяв його теплом своєї любові, і в нас почалося нове життя — життя з Ісусом Христом. Він увійшов у наше приниження й знедолення, не посоромившись нашої душевної і тілесної злиденності. Зріднився з нами любов’ю, прощенням і милосердям, бо сказав: «Я прийшов до хворих, а не здорових», щоб грішних спасти для вічності. Христос став Людиною, щоб ми, дивлячись на Нього, зміцнювалися у своїй людській гідності через покаяння, смирення, милосердя й любов як головних рушіїв життя. У цьому повнота нашої віри, наше життєве покликання!

Ми входимо в новий 2020 рік після Різдва Христового і дякуємо Богу за Його багаті милості, які Він дарував нам у році минулому. А найбільше за дарування єдності нашій помісній православній церкві України і надання Вселенським Патріархом Томосу про автокефалію. Ця епохальна подія, яка відбулася рік тому, стала рушієм визволення українства з духовного поневолення північним сусідом. Він ще женеться за нами могутнім військом, щоб повернути назад, але сила Божа могутніша за людські сили. Під Його Божим покровом корабель нашої церкви здолає бурхливе море пристрастей і протистоянь, ставши надійною опорою в будівництві незалежної держави українського народу.

Вітаю всіх зі святом Різдва Христового! Бажаю, щоб у єднанні сили Божої і власної духовної праці ми впевнено долали свій життєвий шлях до Христа, спасіння, вічності. Нехай народжене у Віфлеємі Богонемовля зміцнить нашу надію, що перемагає страх, нашу віру, щоб ми відчули силу Божественної любові, яка преображає людське життя.

«Хай же Бог надії наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви силою Духа Святого збагатилися надією» (Рим., 15:13). 

Христос народився! Славімо Його!

Високопреосвященний АФАНАСІЙ, 

архієпископ Харківський і Полтавський

Православної церкви України