Ікони й рушники для Свято-Миколаївського храму

Завідувачка Полтавської міської бібліотеки-філіа-

лу № 7 Людмила Заливча та учасниці гуртка «Українські вечорниці», який вона веде, завітавши до Свято-Миколаївського храму Православної церкви України, вшанували пам’ять Святої великомучениці Варвари, котра вважається покровителькою вишивальниць, і подарували храму 20 вишитих рушників. Вишивати рушники для Свято-Миколаївського храму учасниці проекту  «Вишиємо для церкви рушники», започаткованого з ініціативи бібліотечних волонтерок, почали ще навесні цього року.

У проекті взяли участь 15 вишивальниць, більшість з них — представниці волонтерського  осередку, що діє в бібліотеці-філіалі   № 7, хоча до проекту долучилися й кілька інших майстринь вишивки, зокрема Наталія Філенко з Чутового та ведуча хору «Лтава» Зоя Юшко. Найбільше вишили Олена Цубер (4 рушники), Віра Гордівська та Зоя Дацько (по 3 рушники). 

Усього учасниці проекту подарували храму 20 вишитих за період з весни по цей час рушників. Вишивальниці самостійно прикрасили ними церковні ікони. Рушник, який вишила найстарша, 88-річна учасниця проекту Ганна Білоус, принесла до храму її донька Наталія Бойко, котра багато років працювала завідувачкою Полтавської міської бібліотеки-філіалу для дітей № 10. Наталія Григорівна і сама гарно вишиває.

У минулому бібліотечний працівник, бібліотекар міської бібліотеки-філіалу № 4 Катерина Калініченко оздобила 10 рушників плетивом фріволіте і подарувала церкві власноруч виготовлену масивну, на червоному оксамиті ікону Миколая Чудотворця.

Ікону Святого Миколая вишила для Свято-Миколаївського храму і Людмила Заливча. Цю вишиту бісером ікону Людмила Олександрівна прикрасила маками, ромашками, волошками і колосками: для української церкви — український стиль. Саме такої ікони у Свято-Миколаївському храмі досі не було.

Наталія ЖОВНІР

фото автора