Що змінилося у школі з 1 вересня?

Детально про них розповідають заступник міністра освіти та науки України Вадим Карандій, співорганізатор громадської організації «Батьки 505» Олена Бондаренко, начальниця управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міськради Зоряна Довганик та освітній експерт Віктор Громовий.
Пане вчителю, запрошуємо
Нагадаємо, 14 червня цього року набуло чинності Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти. Тепер школа може залучати до навчального процесу партнерів, які на основі договору надаватимуть дітям освітні послуги.
«Уже з першого вересня батьки можуть написати заяву на ім'я директора школи про необхідність залучення до викладання фахівця з іншого закладу, — коментує Зоряна Довганик. — Така пропозиція може діяти навіть лише для однієї дитини. Якщо вона має успіхи в якійсь галузі (спорті чи науці), то для неї індивідуально можна скласти план навчання з певного предмета та залучити до викладання інші організації. Залучені фахівці мають відповідати певним вимогам. Партнерами можуть стати позашкільні навчальні заклади, установи освітньої діяльності, наукові інституції громадських організацій. Школа разом з організацією складають програму, за якою навчатимуться учні. Далі школа контролює виконання цієї програми. Результати навчання від організації-партнера заносять до шкільних журналів. В організації такого навчання зважатимуть на фінансовий ресурс. На жаль, на це держава окремих коштів не передбачає».
Як навчатися вдома
Із нового навчального року спрощено перехід на домашнє навчання. Тепер достатньо написати заяву до тієї школи, в якій навчається дитина, або ж найближчої до місця проживання. Приймають такі заяви з 1 вересня.
«Вчителі складуть для дитини індивідуальний план, за яким вона навчатиметься вдома, — пояснює Вадим Карандій. — Така форма навчання передбачає регулярну атестацію, а в разі потреби й консультацію вчителів».
«Батьки не повинні вказувати у заяві причину переведення на сімейну форму навчання, відмовити їм школа не має права, — зазначає Зоряна Довганик. — Освітній заклад поінформує службу у справах дітей про дитину, яка навчається за сімейною формою. Батьки можуть залучати до навчання інших фахівців, навіть неформальної освіти. Діти мають проходити оцінювання у школі не рідше, ніж чотири рази на рік. Допускається повторна перевірка. Якщо ж успішність погіршується, школа рекомендуватиме переведення на денну форму навчання».
Уроки ввечері або заочно
Цьогоріч заклади освіти можуть запроваджувати заочну форму навчання для учнів віком понад
14 років, які здобули початкову освіту. Такі класи створять за наявності понад 9 охочих. Для вечірніх класів потрібно мінімум 5 дітей. За умови високих досягнень ці учні зможуть прискорено закінчити навчання та отримати атестат.
«На заочній формі навчання учні приходять тільки на лекції за відповідним графіком та оцінюванням, — зауважує Зоряна Довганик. — У вечірніх класах менша кількість годин навчання. До того ж таким учням видається звичайний документ про освіту».
Шкільні мережі: що це?
19 червня цього року уряд затвердив Положення про освітній округ та опорний заклад освіти. Опорними стали ті школи, в яких навчаються не менше 200 осіб, є достатньо кваліфікованих педагогів, сучасна матеріально-технічна і навчально-методична база, а також які зручно розташовані для підвезення дітей з інших населених пунктів. Навколо них буде утворено освітні округи — мережу закладів, що забезпечать різні аспекти освіти.
«Консолідацію (об’єднання) шкіл проводити потрібно, — зазначає Віктор Громовий. — Села вимирають, у деяких закладах уже вдвічі більше вчителів, аніж учнів. Варто також налагоджувати систему підвезення дітей до шкіл, в яких їм забезпечать кращу освіту».
«До нас часто звертаються жителі сіл, просять допомогти їм, щоб не закривали їхньої школи, — зауважує Олена Бондаренко. — Та в малих школах і класах діти мають гірші результати ЗНО. Батькам варто віддати перевагу можливості здобути знання, а не зручності доїзду. Якщо дитина після «зручної» школи не матиме перспектив, для чого на це погоджуватися? Звісно, і вчителям зручно працювати у своєму ж селі, але громада не для цього утримує школу».
Про перехід другого класу на програму Нової української школи
Із 1 вересня учні другого класу навчаються за програмою Нової української школи. Чи є для них підручники та все необхідне?
«Так, уже надрукували всі підручники для другого класу НУШ, — запевняє Вадим Карандій. — Також стартує пілотний проект НУШ у третьому класі».
«Не можу сказати, що після впровадження реформи НУШ щось радикально змінилося в освіті, — зазначає Віктор Громовий. — Ми все ще діємо по-радянськи, хоч називаємо це «новою українською школою», «новим освітнім простором». 20 років у класі стоїть фікус, а тепер для нього купують наліпку «осередок живої природи», а біля вчительського столу та дошки наліпка «осередок вчителя». Це трохи примітивно».
Шкільна форма? Це зовсім необов’язково
У червні Володимир Зеленський скасував Указ Президента України від 12 червня 1996 року № 417 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти». Тож вимог до форми тепер немає.
«Залишилися тільки рекомендації, що одяг має бути зручним, функціональним, доступним. Навчальні заклади, класи чи батьки дітей самі вирішуватимуть: потрібна форма чи ні», — зауважує Вадим Карандій.
«Однак автономія закладу освіти не може реалізовуватися за батьківські гроші та з обмеженням прав дітей, — зазначає Олена Бондаренко. — Деякі школи досі повідомляють батьків про те, що вони мають купити форму, аргументуючи таке рішення внутрішніми документами. Та керівництво школи не може запроваджувати обмеження, які більше не затверджені законом».
Усім  світловідбивні жилети
Світловідбивні жилети для учнів 1—4 класів з 1 вересня стали обов’язковими. Діти мають носити їх у темну пору доби, щоб на дорогах їх помічали водії. Рішення ухвалили на всеукраїнській Координаційній нараді з питань безпеки дорожнього руху. Жилети мають безплатно роздати у школах. Утім, скажімо, до шкіл Львова вони ще не надійшли. До речі, освітні експерти сумніваються у доцільності таких жилетів як обов’язкового елемента для школярів.
«Це мало б сенс у разі якихось екскурсій для учнів, — пояснює Віктор Громовий. — А так не бачу в цьому логіки».
А ваша дитина вакцинована?
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я. Довідка видається на підставі даних медогляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у школі, а також якщо їй проведені профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень». Екс-міністр освіти та науки України Лілія Гриневич не так давно заявила, що в разі відмови від щеплень через світоглядну позицію дитина зможе навчатися за індивідуальною чи дистанційною формою.
«У порядку зарахування до школи передбачено подання оригіналу медичної довідки форми 086/о — от і все, — зауважує Зоряна Довганик. — А в Законі України «Про освіту» йдеться, що «держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до її стандартів». Тож не вбачаю законних підстав відмовляти дитині в навчанні за звичним графіком через відсутність щеплень».
Діана КВАСНЕВСЬКА