93 роки тому полтавці активно долучилися до ліквідації землетрусу у Криму

В історії Криму відомо понад 100 значних землетрусів, найсильніші за всю історію спостережень відбулися 26 червня і 12 вересня 1927 року: за шкалою Ріхтера вони досягали 7—8 балів. 10 жовтня 1927 року на засіданні президії Полтавського окружного виконавчого комітету вперше порушили питання про допомогу населенню Криму, яке потерпіло від землетрусу. 

Зокрема обговорили можливі шляхи виходу із ситуації. Чиновники запропонували асигнувати з місцевого бюджету фонду непередбачених витрат 1 000 карбованців у розпорядження Кримського ЦВК для допомоги постраждалому населенню. Одними з перших відреагували на цю проблему працівники полтавської філії Червоного Хреста, які на своєму засіданні від 17 жовтня 1927 року виділили 300 карбованців (попередньо узгодивши суму пожертв із центральним комітетом Червоного Хреста).

Водночас заступник голови Полтавського окружного виконавчого комітету в своєму листі звернyвся до всіх громадських, професійних та кооперативних організацій і райвиконкомів По-лтавщини. Із листа дізнаємося, що у вересні 1927 року, за словами чиновника, «нашу найкращу частину Союзу РСР» спіткало стихійне лихо. Найкращі курортні місця, де лікувалися трудящі СРСР, перетворені на руїну. Сотні тисяч робітників і селян Кримської республіки, що потерпіли від землетрусу, чекають на нашу допомогу, а зруйновані курортні місця — на відбудування. 

Невдовзі в Полтаві був створений окружний комітет допомоги потерпілим від землетрусу. Райвиконкомам доручили негайно створити аналогічні районні комітети й розпочати збір коштів між кооперативними та громадськими організаціями району, звернувшись до них окремим листом; також організувати прийом добровільних пожертв від громадян як грошима, так і хлібом, реалізувавши останні через кооперацію. Усі зібрані кошти направлялися на рахунок окружного комітету в полтавській філії Держбанку.

17 жовтня 1927 року відбулося засідання новоствореного Полтавського окружного комітету допомоги робітникам і селянам, які потерпіли від землетрусу в Криму, у складі 17 представників від різних установ та організацій. Усього відбулося 4 засідання. У своїх рішеннях комітет наполягав на тому, щоб у газеті «Більшовик Полтавщини» була розміщена низка статей для того, щоб зворушити громадську думку щодо землетрусу, при цьому намагалися організувати одноденний збір  пожертв у всій полтавській окрузі й місті Полтаві. Розроблялася тематика низки приватних платних лекцій силами секції наукових працівників, також використовували приміщення театру, кінотеатру, музичного училища тощо.

У листі голови Всеукраїнського комітету допомоги Криму Порайка до голови Полтавського окрвиконкому від 14 листопада 1927 року зазначалося, що остаточні дані про становище в Криму свідчать про те, що наслідки землетрусу величезні. В особливо складному становищі перебували діти. На думку голови комітету, на допомогу Криму повинна прийти вся радянська спільнота. Він зокрема зазначав, що низка окрвиконкомів вже асигнувала кошти на таку допомогу, але деякі з них — дуже мало. За міркуваннями членів комітету допомоги населенню Кримського півострова, полтавський округ повинен був асигнувати не менше 3 000 карбованців. Комітет звернувся із закликом «прийти негайно» на допомогу Криму.

16 січня 1928 року ВУЦВК звернувся до всіх окружних комітетів із проханням повідомити про те, чи з’являлися до них будь-які агенти з пропозиціями розповсюджувати ті чи інші видання на користь населення Криму, а якщо з’являлися, то від кого, які їхні прізвища, що розповсюджували, яка була одержана від цього сума коштів і куди вона надійшла. Було висловлене прохання ніяких агентів без дозволу Всеукраїнського комітету допомоги Криму не допускати ні до якої роботи зі збору коштів із вищезазначеною метою.

На засіданні всеукраїнського комітету, яке відбулося вже 11 квітня 1928 року, відзначали енергійність окремих окружних комітетів у справі допомоги населенню Криму. Показово, що Харківський (столичний) округ зібрав пожертв у сумі 114 тисяч карбованців. До числа кращих комітетів республіки увійшли Київський (15,5 тисячі), Сталінський (12 тисяч), Мелітопольський (11 тисяч), Конотопський (10 тисяч) і Полтавський (9 тисяч). Таким чином, 93 роки тому жителі Полтавщини активно долучилися до ліквідації наслідків стихійного лиха, яке спіткало населення Кримського півострова.  

Вячеслав СУШКО, 

старший науковий співробітник відділу 

інформації Державного архіву Полтавської області