Незабута історія про Володимира Івасюка

Жителі Чернівецької області, де народився Володимир Івасюк (у місті Кіцмані на Буковині), знають через перекази чимало історій про його життя, погляди й вподобання. Одну з таких історій оприлюднила на своїй сторінці у «Фейсбуці» Марія Гаврилюк-Бужняк: «У другій половині 1970-х років Івасюкові почали частенько натякати на Московському радіо і телебаченні окремі керівні працівники, що він занадто захоплюється творами українських поетів, а від того захоплення «попахіваєт» українським націоналізмом. І то був непоодинокий випадок.

Роздратований і сердитий Володя тоді сказав батькові:

— Жайвір не має права співати так, як співає, бо то буде націоналістичний спів. Він мусить розливатися трелями солов’я або цвіріньканням горобця. Це буде справжній інтернаціоналізм. Синиця має каркати, як ворона, а півень — крякати, мов качур. Корова має іржати, а кінь — вити по-собачому. Тільки таким чином світ наповниться шедеврами і справжньою красою.

А потім ще додав:

— Французи, італійці, росіяни і всі інші цивілізовані народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. Чому це так? А ми, українці, вже із самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного.

— Звідкіля ти набрався цих ідей, Володю? — запитав батько.

— Їх не набираються… Їх пробуджують наші спостереження, висновки виробляються в мозку, якщо він є в нашій голові, — відповів син батькові».