Помилковий розрахунок

Ця історія трапилася за радянських часів. Звичайний санаторій академії наук, заповнений співробітниками середньої ланки: процедури, прогулянки, плітки, загалом нудьга смертна. І тут почала ширитися чутка про те, що має приїхати академік. А це подія!
Того самого дня зацікавлені люди дійсно побачили, як під'їхав автомобіль, з якого ви-йшов солідний симпатичний сивочолий чоловік. За ним дріботіла непоказна літня жінка — дружина. Почали вони в санаторії відпочивати і лікуватися. Дружина знаменитості постійно метушилася навколо чоловіка, піклувалася про нього. Той приймав усі турботи з втомленою прихильністю.
В їдальні їх посадили поруч із молодою симпатичною жінкою. Дама кілька днів оцінювала обстановку. Оцінила — і почала атакувати. Адже академік — це ж такий шанс, та й навіщо йому поруч така сіренька бабуся. І поступово (панночка була грамотна і підступна) почав зав'язуватися роман. Вже і гуляють разом, і на лавочках сидять, і... загалом кохання не на жарт.
І коли вже стало все ясно, дружина не витримала і пішла з'ясовувати стосунки із загарбницею. Просто підійшла до неї і дуже ввічливо запитала: «Скажіть, будь ласка, навіщо вам мій чоловік?» У відповідь отримала немало тріскучих фраз про кохання, свободу, долю тощо. Літня жінка не вгамовувалася: «Але ж він дуже хвора людина. За ним потрібен постійний догляд, до того ж він повинен дотримуватися суворої дієти, все це не кожна жінка витримає». Молода розвеселилася — невже незрозуміло, що на зарплату академіка можна організувати прекрасний платний догляд, зовсім необов'язково при цьому перетворюватися на таку замучену турботами істоту, як її співрозмовниця. Літня пані кілька секунд здивовано дивилася на нахабну молодицю, потім спокійно повідомила: «Розумію. Але річ у тому, що я академік».
Володимир САНІН