Швейцарська німецькомовна щоденна газета «Neue Zurcher Zeitung»: Україна сидить на величезних запасах природного газу, про які всі забули...

Колись Україна була європейською житницею, адже її сільське господарство має великий потенціал. Однак мало хто знає, що країна володіє також значними газовими ресурсами, і вони можуть внести в ситуацію на ринку природного газу серйозні зміни. Про це йдеться в матеріалі видання «Neue Zurcher Zeitung».

Конфронтація і переговори про різні маршрути постачань російського газу в ЄС відволікають увагу від економічного потенціалу українських газових резервів, сховищ, а також біогазових ресурсів. Якщо вважати гігантські запаси природного газу на азіатській території Росії неєвропейськими, можна сказати, що Україна нині має в своєму розпорядженні другі за величиною розвідані газові резерви на території Європи. Наприкінці 2019 року вони становили 1,09 трильйона кубометрів. Серед країн Старого світу більше лише в Норвегії — 1,53 трильйона «кубів».

Нерозвідані газові родовища

Проте величезні енергетичні резерви, сховані в українських надрах, здебільшого залишаються незатребуваними. Україна споживає лише близько 2% власних розвіданих запасів. Крім того, більш інтенсивна розвідка поки невідомих родовищ може істотно підвищити цю цифру. Для ЄС співпраця з новим енергетичним партнером могла б виявитися досить корисною.

До спалаху коронавірусної інфекції середнє споживання природного газу в Україні становило близько 32 мільярдів кубометрів на рік. Із них близько 10 мільярдів «кубів» із року в рік покривалися за рахунок імпорту. Якщо зіставити ці обсяги з вищезазначеними цифрами, неважко помітити, що в майбутньому існує ймовірність справжньої революції в українському енергетичному секторі.

Європейському Союзу, за власними оцінками, до 2030 року доведеться імпортувати до 90% всього споживаного ним природного газу. З цієї причини Брюссель у наступному десятиріччі прагнутиме до диверсифікації своїх джерел і маршрутів поставок блакитного палива.

З огляду на це для ЄС можуть представляти інтерес і дрібні експортери природного газу, які існують вже зараз або з’являться в майбутньому, — і Україна може стати одним із них. Її поставки цілком можуть знизити залежність ЄС від домінуючих учасників ринку природного газу і зміцнити позиції Брюсселя в ході переговорів із ними.

В останні роки Україна здебільшого під тиском із боку Міжнародного валютного фонду скоротила масштаби втручання держави в ситуацію на внутрішньому ринку природного газу. Київ ввів ринкові ціни на природний газ для населення і відмовився від субсидування всіх без винятку приватних домогосподарств. Ця нова, економічно більш стабільна ситуація в енергетичному секторі може сприяти залученню як іноземних, так і українських інвестицій у розробку нових родовищ порівняно з минулими роками. За рахунок цього знову покращиться інвестиційний клімат, коли глобальна перемога над захворюванням COVID-19, починаючи з 2021 року, дасть змогу стабілізуватися ситуації на європейських енергетичних ринках.

Інфраструктура 

Україна має одну з найрозвиненіших і великих інфраструктур для транспортування природного газу з метою забезпечення внутрішнього ринку або ж задля транзиту в інші держави. Величезна газотранспортна система — спадщина енергетичної експансії СРСР в Європу і «нової східної політики» тодішньої ФРН у 1970-х роках. Іще один важливий елемент великої газової інфраструктури України — її величезні газові сховища. Їхній загальний обсяг, який використовується зараз лише частково, становить понад 31 мільярд кубометрів. Таким чином, Україна цілком може додати до нинішніх сумарних запасів всіх країн — членів ЄС — близько 100 мільярдів кубометрів (майже третину) блакитного палива. За перші дев’ять місяців цього року міжнародні енергетичні концерни закачали на територію України з метою зберігання 7,9 мільярда кубометрів природного газу. Це вже зараз набагато перевищує обсяг іноземного газу, який зберігався на українській території протягом всього 2019 року.

Ще одна форма природного газу з великим потенціалом, який має Україна, — біогаз. Нині країна має потужності для виробництва близько 10 мільярдів кубометрів біогазу на рік. Це приблизно відповідає обсягу природного газу, щорічно імпортованого країною. З урахуванням зростання українського сільськогосподарського сектору обсяги виробництва біогазу можуть вирости ще більше. Під час змішування біогазу з воднем виходить біометан — дуже екологічний енергоносій.

Зростання виробництва природного газу та біогазу, а також біометану цілком могло б сприяти не тільки зниженню, а й повному подоланню залежності України від імпорту енергоносіїв. Таким чином, у країні могла б з’явитися нова орієнтована на експорт галузь економіки, здатна надати імпульс зростанню й інших промислових секторів. ЄС в свою чергу міг би серйозно виграти від співпраці з новим енергетичним партнером, тим паче, що це його безпосередній сусід.